Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем при моногібридному схрещуванні.

Г.Мендель та його дослідження. Як відомо, основні закономір­ності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об'єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізняються різними станами певних спадкових ознак (забарвлен­ням насіння, квіток, довжиною стебла, поверхнею насіння тощо). Її життєвий цикл короткий, що дає змогу прослідкувати передачу спадкової інформації потомкам протягом багатьох поко­лінь. Горох посівний – самозапильна рослина, тому нащадки кож­ної особини є чистими лініями, оскільки унеможливлюється неконтрольоване перехресне запилення. Чисті лінії – це генотип­но однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю ге­нів й одержані у результаті самозапліднення.

Таким чином, Г.Мендель застосував гібридологічний метод досліджень. На відміну від своїх попередників він чітко визначав умови експерименту: серед різноманітних спадкових ознак виділяв одну (моногібридне схрещування), дві (дигібридне) чи більшу кількість (полігібридне) і простежував прояв різних станів цих оз­нак у фенотипах кількох послідовних поколінь. Результати дослід­жень були оброблені математично, що дало можливість встано­вити закономірності передачі спадкових ознак у ряді поколінь при статевому розмноженні (його попередники намагалися прослідку­вати успадкування всіх ознак організмів, тому їм не вдалося вияви­ти його закономірності).

Закон одноманітності гібридів першого покоління (закон домінування). Свої дослідження Г.Мендель розпочав з моногібридного схрещування: він схрестив дві чисті лінії гороху, що да­вали насіння жовтого та зеленого кольорів (батьківські особини умовно позначаються латинською літерою Р – від лат. парентес – батьки). Насіння рослин, одержаних від такого схрещування (гіб­риди першого покоління — F– від лат. філіі – сини) виявилося одноманітним – жовтого кольору. Тож у фенотипі гібридів пер­шого покоління проявився лише один із двох станів ознаки, який називають домі­нантний, що і дало назву виявленій закономірності. А той стан ознаки, який не проявився у першому поколінні (зелений колір насіння у данному випадку), називають рецесивним. Домі­нантні алелі позначають великими латинськими літерами (А, В, С тощо), а відповідні їм рецесивні – малими (а, Ь, с тощо).

Р (батьки) АА Х аа

жовтий колір зелений

гамети А а

F1 (перше покоління) Аа – жовтий колір насіння гороху