Анархізм не став суспільно-політичною течією, порівнянним за своїм впливом з лібералізмом, консерватизмом чи соціал-демократизмом, комунізмом, проте він зібрав під свої прапори в Х1Х-ХХ століттях певну частину незадоволених буржуазної суспільною системою соціальних верств.
Основу теорії анархізму (грец. anarchia - безвладдя) складає ідея безвладдя, без державного устрою суспільства. В якості головної мети анархізм проголошує знищення держави й заміну будь-яких форм примусової влади вільної і добровільної асоціацією громадян. Анархістські ідеї зустрічалися вже в античності і в середні століття, проте, в Новий час вони були розвинені англійським письменником У. Годвіном, автором ідеї "суспільства без держави". Як політична течія анархізм склався в Західній Європі в 40-70-х роках XIX століття.
Теоретиками ідеології анархізму виступають надзвичайно відрізняються один від одного мислителі У. Годвін, М. Штірнер, Д. Уоррен, Б. Такер, П.Ж. Прудон, М.А. Бакунін, П.А. Кропоткін. Тим не менш всіма версіями анархізму притаманні основні базові ідеї:
головною причиною соціальної несправедливості є держава і його політико-правові інститути;
заперечення будь-якої форми організації "зверху - вниз", будь-яких форм державної влади - від монархії до диктатури пролетаріату;
умовою свободи особистості проголошується ліквідація будь-яких форм влади, правового примусу.
Фашизм
XX століття викликав до життя ідеологію фашизму, що зіграв зловісну роль в історії європейських народів. Батьківщиною фашизму (від лат.1азсю - пучок, зв'язка, об'єднання) є Італія і Німеччина. Саме тут виникли перші фашистські партії та об'єднання. На відміну від інших політичних рухів, що орієнтуються на інтереси конкретних соціальних верств, фашизм спирається на ідею расового (національного) переваги і забезпечує інтеграцію населення навколо цілей національного відродження. Ідейні корені фашизму сходять до расово-антропологічному напрямку соціології, зокрема, до робіт Ж. Гобіно, X. Чемберлена. Відштовхуючись від основних положень антропосоціологіі, теоретики фашизму побудували свою систему цінностей:
нація - вища і вічна реальність, заснована на спільності крові. Існує ієрархія рас і націй, вони діляться на "вищі" і "нижчі", і тому необхідно боротися за збереження "чистоти" вищої нації (раси);
вищі раси (нації), зокрема, арійська, повинні панувати над нижчими, нещадно знищуючи опір з їх боку;
сильна, нещадна влада тоталітарної держави, ядром якого є авторитарна партія, яка забезпечує загальний контроль над особистістю і суспільством;
культ вождя.
Ідеологія фашизму виникла після Першої світової війни як реакція на зміни, що відбулися в європейському суспільстві. Зростання монополістичного капіталу протікав на тлі масового руйнування дрібнобуржуазних верств населення, руйнувалися звичні соціальні зв'язки і традиційний уклад життя. "Велика депресія" - глибока економічна криза кінця 20-х років, посилила процес абсолютного зубожіння населення, що супроводжувався зростанням маргінальних і люмпенських груп населення, для яких ліберальні цінності - свободи, рівності втратили всякий позитивний сенс і звучали, швидше, як насмішка, ніж обіцянка. У такій ситуації інтегруючу роль зіграли цінності національного відродження і єдності. Вони були співзвучні ущемленому Версальським мирним договором національної гідності німців, з ентузіазмом сприйняли гітлерівську ідею тисячолітнього Рейху. Ідеологія фашизму була спрямована як проти марксизму, так і проти буржуазної демократії. Антикапіталістичні і псевдосоціалістичного гасла соціальної рівності і справедливості у поєднанні з ідеєю переваги арійської раси забезпечили фашизму масову соціальну базу, що складається з дрібнобуржуазних верств міста і села, люмпенів, безробітних, частини робітничого класу. Потужну фінансову підтримку німецькому фашизму надав великий монополістичний капітал, що склав основу економічної та соціальної систем фашистських держав.
Фашизм - феномен XX століття. Він являє собою неадекватну реакцію суспільства на гострі кризові процеси, що руйнують усталені економічні, соціальні, політичні та ідеологічні структури. Живильним розчином, з якого виростає фашизм і як рух, і як режим, є масовий рух протесту. Воно потребує ідеології, здатної доступно сформулювати цілі і способи їх досягнення, а також створити образ ворога, повалення якого відкриває шлях до вирішення проблем. Чим глибше і всебічно кризу, що вразила суспільство, тим ширше соціальна база фашизму.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 95 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |