Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відокремлені додатки

Читайте также:
  1. Відокремлені обставини
  2. Відокремлені означення
  3. Додатки
  4. Додатки
  5. Додатки
  6. ДОДАТКИ
  7. Додатки
  8. Додатки
  9. Додатки

Додаток – другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки бувають прямі й непрямі.

Прямим називають додаток, який залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку без прийменника, напр.: Ще сніг ковтала повідь широченна, і рала ждав іще тужавий лан. А під горою вишня-наречена вже до віночка міряє туман (Л. Костенко).

Зрідка прямий додаток може бути виражений родовим відмінком при запереченні або коли дія переходить лише на частину предмета.

Додатки відокремлюються і на письмі виділяються комами, коли вони виражені іменниками зі словами крім, окрім, опріч, особливо, замість, за винятком, у тому числі, зокрема та ін. Такі додатки вказують на виокремлення когось або чогось із ряду інших осіб чи предметів, пор.: Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка); І ніхто того не чує, не знає й не бачить, окрім Марка маленького (Т. Шевченко).

Увага! Додатки із словом замість не відокремлюються тоді, коли їх можна замінити конструкцією з прийменником за або протиставленням, пор.: Замість дерев у дворі посадили кущі смородини – Не дерева, а кущі смородини посадили у дворі; Замість мами дочка піде на роботу – За маму дочка піде на роботу.

 

Відокремлені уточнювальні члени речення

Слова і словосполучення, які уточнюють або пояснюють зміст головного або другорядного члена, називаються уточнювальними членами речення .

Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й слова, які вони уточнюють. Найчастіше функцію уточнювального члена виконують обставини місця й часу, пор.: Неподалік Горпищенкової кошари, на сувязі звивистих степових доріг, стоїть чабанський колодязь (О. Гончар); Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський).

На письмі уточнювальні члени речення виділяються комами.

Кома ставиться, якщо:

· уточнювальні слова приєднано сполучниками або, себто, а саме, чи та ін.: Довге життя випало старій Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше називають її (О. Гончар);

· член речення уточнює зміст попереднього члена (перед ним можна поствити слово а саме): Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ (І. Цюпа); Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (А. Малишко);

· уточнювальне означення уточнює попереднє означення: Море синє, аж чорне, тільки білою піною б’є об берег (М. Коцюбинський);

· уточнювальні слова приєднано за допомогою слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо: Мій друг успішно склав іспити з усіх предметів, у тому числі й з української мови.

 




Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 374 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав