Читайте также:
|
|
Означення – це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предметі і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки? скількома?
Узгодженим називають означення, яке уподібнюється до означуваного члена речення у відмінку, числі й роді, напр.: Люблю я й досі присмерки прозорі квітневих, яблуневих верховіть і по калюжах ніжнотонні зорі (М. Зеров).
Неузгодженим називають означення, поєднане з означуваним словом зв’язком керування або прилягання, напр.: Хата наша батьківська й дідівська, старовинна, з плетеним бовдуром і без віконниць, стояла над шляхом (Григір Тютюнник); Сагайда подав команду в’ючитись (О. Гончар).
Означення відокремлюються, якщо:
· вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом і стоять після означуваного слова: Цвіте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко);
· вони непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).
Але: якщо перед означуваним словом означення немає, то ті означення, що стоять після нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від бажання автора, пор.: Як пахнуть землі свіжі, соковиті, пронизані стрілчатим сходом трав (М. Бажан); Внизу широкою стьожкою темнів Дніпро, тихий, задумливий, мрійливий (А. Хижняк);
· означення стосується іменника, якого немає в тому самому реченні: Вкритий серпанком туману, ніжився, заколисаний тишею (А. Хижняк);
· вони належать до члена речення, вираженого особовим займенником: Пухнасто-легенькі, вони відсували все далі чорно-синю небесну завісу, але й самі почали бліднути (А. Хижняк);
· препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок, найчастіше причини: Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М. Стельмах);
· означення відділене від означуваного слова іншими членами речення: Я іду з народом теплим світом, радісний і вічно молодий (А. Малишко);
· неузгоджені означення стоять після узгоджених: Маленька і метушлива, з чубчиком на стриженій голові, з ластовинням на кінчику гострого носика, вона нагадувала скуйовдженого березневого горобця (О. Донченко);
· неузгоджені означення пояснюють власні імена: По-флотському підтягнутий, зібраний, з міцно розправленими вусами, Омелян Прохорович не терпить відхилень від порядку (О. Гончар);
· кілька означень після означуваного слова можуть відокремлюватися тире: На другому кінці стояв тільки місяць – блідий, похмурий, мов старий лисий злодюга (П. Мирний);
· неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, які мають уточню вальний характер (перед ними можна поставити а саме): Солдати мали завдання – вийти до набережної (О. Гончар).
Не відокремлюються:
· означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Шуміло море піняве й бурхливе;
· означення, що стосуються неособових займенників: Усміхнені всі виходили з театру після спектаклю;
· означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, стоять перед означуваним словом і не мають обставинного значення: Оповитий серпанком туману дрімає ліс.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 209 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |