Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Відокремлені означення

Означення – це другорядний член речення, який вказує на різні ознаки предметі і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки? скількома?

Узгодженим називають означення, яке уподібнюється до означуваного члена речення у відмінку, числі й роді, напр.: Люблю я й досі присмерки прозорі квітневих, яблуневих верховіть і по калюжах ніжнотонні зорі (М. Зеров).

Неузгодженим називають означення, поєднане з означуваним словом зв’язком керування або прилягання, напр.: Хата наша батьківська й дідівська, старовинна, з плетеним бовдуром і без віконниць, стояла над шляхом (Григір Тютюнник); Сагайда подав команду в’ючитись (О. Гончар).

Означення відокремлюються, якщо:

· вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом і стоять після означуваного слова: Цвіте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко);

· вони непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).

Але: якщо перед означуваним словом означення немає, то ті означення, що стоять після нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від бажання автора, пор.: Як пахнуть землі свіжі, соковиті, пронизані стрілчатим сходом трав (М. Бажан); Внизу широкою стьожкою темнів Дніпро, тихий, задумливий, мрійливий (А. Хижняк);

· означення стосується іменника, якого немає в тому самому реченні: Вкритий серпанком туману, ніжився, заколисаний тишею (А. Хижняк);

· вони належать до члена речення, вираженого особовим займенником: Пухнасто-легенькі, вони відсували все далі чорно-синю небесну завісу, але й самі почали бліднути (А. Хижняк);

· препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок, найчастіше причини: Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М. Стельмах);

· означення відділене від означуваного слова іншими членами речення: Я іду з народом теплим світом, радісний і вічно молодий (А. Малишко);

· неузгоджені означення стоять після узгоджених: Маленька і метушлива, з чубчиком на стриженій голові, з ластовинням на кінчику гострого носика, вона нагадувала скуйовдженого березневого горобця (О. Донченко);

· неузгоджені означення пояснюють власні імена: По-флотському підтягнутий, зібраний, з міцно розправленими вусами, Омелян Прохорович не терпить відхилень від порядку (О. Гончар);

· кілька означень після означуваного слова можуть відокремлюватися тире: На другому кінці стояв тільки місяць – блідий, похмурий, мов старий лисий злодюга (П. Мирний);

· неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, які мають уточню вальний характер (перед ними можна поставити а саме): Солдати мали завдання – вийти до набережної (О. Гончар).

Не відокремлюються:

· означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Шуміло море піняве й бурхливе;

· означення, що стосуються неособових займенників: Усміхнені всі виходили з театру після спектаклю;

· означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, стоять перед означуваним словом і не мають обставинного значення: Оповитий серпанком туману дрімає ліс.