Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Техніка бігу на короткі дистанції.

44.

45. ВЫБЕРИТЕ

-----------T----------T----------T----------T----------

¦ А, ¦ В, ¦ C, ¦ D, ¦ *Е, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+-----------

В ходе развития ротовой полости происходит:

1) закладка ротовой ямки,

2) образование и дифференцировка жаберного аппарата,

3) формирование первичной ротовой полости,

4) образование и срастание нёбных отростков между собой.

46. ВЫБЕРИТЕ:

-----------T----------T----------T----------T----------

¦ А, ¦ В, ¦ С, ¦ *D, ¦ Е, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+-----------

При развитии ротовой полости в результате впячивания кожной эктодермы головной части зародыша образуется:

4) ротовая бухта.

47. ВЫБЕРИТЕ:

-----------T----------T----------T----------T---------

¦ A, ¦ B, ¦ C, ¦ D, ¦ *E, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+----------

Для кровоснабжения языка характерно:

1) отхождение язычной артерии от наружной сонной артерии,

2) анастомозирование язычной артерии с артериями лица и ротовой полости,

3) наличие густой капиллярной сети в собственной пластинке слизистой оболочки и в теле языка,

4) расположение капилляров по ходу поперечно-полосатых скелетных мышечных волокон.

48. ВЫБЕРИТЕ:

-----------T----------T----------T----------T---------

¦ A, ¦ B, ¦ C, ¦ D, ¦ *E, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+----------

В иннервации языка принимают участие следующие нервные волокна:

1) чувствительные ветви тройничного и языко-глоточных нервов,

2) двигательные волокна подъязычного нерва и барабанной струны,

3) симпатические нервные волокна, берущие начало от верхнего шейного узла и симпатического ствола,

4) волокна блуждающего нерва и нервы, берущие начало от поднижнечелюстного узла.

49. ВЫБЕРИТЕ:

-----------T----------T----------T----------T---------

¦ *A, ¦ B, ¦ C, ¦ D, ¦ E, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+----------

В процессе эмбрионального развития лица и ротовой полости обонятельные ямки, возникшие в латеральных отделах лобного отростка, делят его на:

1) собственно лобный отросток,

2) медиальные носовые,

3) латеральные носовые,

50. ВЫБЕРИТЕ:

-----------T----------T----------T----------T---------

¦ A, ¦ B, ¦ C, ¦ *D, ¦ E, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+----------

Обонятельные ямки превращаются в:

4) первичные хоаны.

51. ВЫБЕРИТЕ:

-----------T----------T----------T----------T---------

¦ *A, ¦ B, ¦ C, ¦ D, ¦ E, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+----------

Верхняя челюсть и верхняя губа образуются вследствие:

1) сближения и срастания друг с другом верхнечелюстных отростков,

2) срастания верхнечелюстных отростков с медиальными носовыми,

3) увеличения в размерах и срастания между собой медиальных носовых отростков,

52. ВЫБЕРИТЕ:

-----------T----------T----------T----------T---------

¦ A, ¦ B, ¦ C, ¦ *D, ¦ E, ¦

¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦ верно ¦

¦ 1,2,3 ¦ 1 и 3 ¦ 2 и 4 ¦ только 4 ¦ все ¦

L----------+----------+----------+----------+----------

При образовании нижней челюсти и нижней губы происходит:

4) увеличение в размерах и срастание между собой по средней линии нижнечелюстных отростков.

Біг на короткі дистанції

Техніка бігу на короткі дистанції.

Біг на короткі дистанції — типова швидкісна вправа, що характеризується виконанням короткочасної роботи максимальної по­тужності. Провідні спринтери розвивають на окремих ділянках сто­метрової дистанції швидкість понад 11 м/сек (жінки 9 м/сек). Основ­ними ознаками раціональної техніки бігу на короткі дистанції є легкість і розкутість бігових рухів, що виконуються з великою ампліту­дою і частотою.

Старт.

В бігу на короткі дистанції, згідно з правилами змагань, застосовується виключно низький старт, а високий старт спортсмени приймають лише в бігу на середні та довгі дистанції. Але на початкових етапах навчання, при роботі з дітьми, а також на змаганнях незначного масштабу (першість школи, району і т. ін.) дозволяється стартувати з високого старту також і в бігу на короткі дистанції. В такому випадку суддя, на відміну від бігу на середні та довгі дистанції, подає три команди: «На старт!», «Увага!», «Руш!» (в бігу на середні та довгі дистанції надаються лише команди «На старт!» и «Руш!»).

При високому старті в бігу на короткі дистанції за командою «На старт!» бігун підходить до стартової лінії і ставить впритул до неї носок поштовхової ноги. Махова нога знаходиться позаду, на відстані, яка приблизно складає довжину ступні бігуна, спираючись на носок, злегка зігнута в колінному суглобі. Тулуб тримається рівно, руки опущені вздовж тулубу.

За командою «Увага!» спортсмен згинає поштовхові ногу і переносить на неї вагу тіла. Тулуб нахиляється вперед, спина округлена, голова утримується на одній лінії з тулубом, погляд спрямований на 3-5 м перед собою. Рука, різнойменна поштовховій нозі, виноситься вперед напівзігнута у ліктьовому суглобі, а однойменна рука, також напівзігнута, відводиться назад.

За командою «Руш!» спортсмен миттєво штовхається вперед поштовховою ногою і одночасно активно виконує мах вперед-вгору стегном махової ноги. Рука, однойменна поштовховій нозі, також робить маховий рух вперед, а різнойменна рука відводиться назад. Довжина першого кроку складає 3-4 ступні, нога ставиться дещо позаду проекції ЗЦМТ, зберігається нахил тулубу вперед. Далі спортсмен виконує стартовий розгін так само, як і при низькому старті.

При низькому старті біг починають із стартового станка або стартових колодок, завдяки яким спортсмен має надійний упор для стоп з кутом опорних площадок: передня стопа 40—50°, задня 60—80°, відстань між колодками 17—20 см (рис.22). Ці пристосування дають змогу індивідуалізувати положення бігуна на старті і не потребують багато часу для встановлення.

Розрізняють звичайний (а), зближений (б) і розтягнутий (в) способи низького старту (рис. 21).

Рис. 21. Види низького старту.

При звичайному старті передню колодку (рис. 21, а) встановлюють приблизно на відстані 1—1,5 стопи від стартової лінії, а задню — на відстані гомілки від передньої колодки (коліно махової ноги розташо­ване навпроти носка поштовхової ноги, яка спирається у передню колодку).

Зближений старт (рис. 21, б) характеризується таким розміщенням колодок: задня колодка просувається ближче до стартової лінії на відстань стопи (чи навіть меншу) від передньої колодки.

При розтягнутому старті (рис. 21, в) передню колодку відставляють далі від стартової лінії, наближаючи до задньої колодки (на відстань стопи або й ближче).

Найпоширенішим є звичайний старт, при якому відштовхуються спо­чатку від задньої, а потім від передньої колодки, що дає змогу вико­нати рухи першого кроку в біговому ритмі. У двох інших варіантах низького старту відштовхування від обох колодок відбувається майже одночасно; спортсмен ніби вистрибує з них і лише в наступних кро­ках може перейти до виконання рухів у біговому ритмі.

Після команди «На старт!» треба стати перед колодками, опус­титися на руки (долоні) попереду лінії початку бігу, упертися силь­нішою ногою в передню колодку, а другою — у задню. Після цього слід опуститися на коліно ноги, що спирається у задню колодку і, не згинаючи рук у ліктях та не напружуючи їх, поставити кисті впритул до стартової лінії на ширину плечей або трохи ширше. Великі пальці повинні бути повернуті всередину, а решта — на­зовні; плечі розташовані над лінією старту; спина трохи заокругле­на; голову слід тримати прямо, шию не напружувати; погляд спря­мувати вниз-вперед (рис. 23, а).

За командою «Увага!» бігун розгинає ноги і плавно піднімає таз угору (трохи вище рівня плечей), розподіляючи вагу тіла між стопою ноги, яка стоїть попереду, і руками. Спина заокруглена, тулуб нахилений під кутом 20— 30° до горизонталі. Руки згинати не треба, ноги зігнуті під тупим кутом (рис. 23, б).

За командою «Марш!» (постріл) спортсмен спо­чатку відриває руки від землі (рис. 24, 2) і одночасно, розгинаючи ноги, відштовхується від колодок. Початковий імпульс і напрям руху створюються зусиллями м'язів махової ноги, яка знаходиться позаду (1—3). Відірвавши махову ногу від колодки, спортсмен швидким рухом виносить її стопою ближче до ґрунту і, сильно змахнувши зіг­нутими у ліктях руками, починає біговий рух (4—6). при цьому рука, різнойменна маховій нозі, енергійно виноситься вперед, а однойменна поштовховій – відводиться назад. Бігун енергійно розпрямляє поштовхову ногу і виходить із старту з дуже нахиленим впе­ред тулубом (7). Тулуб і опорна нога утворюють тупий кут, відкри­тий вперед.