Читайте также:
|
56. Имитационная SF - модель вероятностного автомата (вариант продвижения модельного времени по особым состояниям).(Mark_net_1)
57. Модели теории массового обслуживания (Q – схемы). Основные понятия и определения.
58. П рием расширения пространства состояний при моделировании
СМО (системы с различной производительностью каналов). (Smo1f_2_1_d.mdl)
59. П рием расширения пространства состояний при моделировании
многофазных СМО. (Smo3fm_10_10_10.mdl)
60. Объединение (укрупнение) состояний при моделировании СМО (Smo1f_3_5_og.mdl).
61. П рием расширения пространства состояний при моделировании
СМО (системы с эрланговскими потоками обслуживания).
time state.mdl (вопрос 13) Демонстр. управления временем.
marknet.m (вопрос 32) Однородная марковская цепь,
детерминированный выход.
marknet1.m (вопрос 14) Однородная марковская цепь,
случайный выход.
Mark_net_1 (вопрос 56) Однородная марковская цепь,
детерминированный выход.
detaut.m (вопрос 30) Конечный автомат, случайный
вход.
detaut1.m (вопрос 40) Конечный автомат,
детерминированный вход.
Prob_aut.mdl (вопрос 38) Вероятностный автомат вход
задается вручную.
smo23.m (o.c) (вопрос 10) СМО смешанного типа с огр.
временем ожидания
smo22.m (o.c) (вопрос 16) СМО смешанного типа время
ожидания не ограничено.
smo4_inf_og.m (вопрос 18) СМО без отказов с огранич.
временем ожидания.
smo4_0.m (вопрос 22) СМО с отказами (без очереди).
smo4_0_1.m (вопрос 54) СМО с отказами (без очереди)
(укороченная smo4_0).
smo5_2.m (вопрос 44) СМО замкнутого типа,
устройств-5, каналов обслуж.-2.
Smo1f_3_inf.mdl (вопрос 34) СМО без отказов, 3 кан. обсл..
Smo1f_2_2.mdl (вопрос 26) СМО смешанного типа время
ожидания не ограничено.
Smo1f_2_2dt.mdl (вопрос 28, 36) Smo1f_2_2, по принципу dt.
Smo1f_2_2og.mdl (вопрос 8, 46) СМО смешанного типа время
ожидания ограничено.
Smo1f_2_1_d.mdl (вопрос 58) СМО смешанного типа c
разными каналами. Демонстрация приема расширения
пространства состояний.
Smo1f_3_5_og.mdl (вопрос 60) СМО смешанного типа, время
ожидания не ограничено. Демонстрация приема
укрупнения состояний.
Smo3f_10_10_10.mdl (вопрос 59) 3-х фазная СМО. По одному
каналу без накопителей в каждой фазе. Демонстрация
приема расширения пространства состояний.
Smo2f_11_11.mdl (вопрос 59) 2-х фазная СМО. По одному
каналу в каждой фазе. Накопителей 1 в 1-ой и 1 во 2-ой.
Демонстрация приема расширения пространства состояний.
rem_1.mdl (вопрос 50) СМО замкнутого типа,
устройств-4, каналов обслуж.-2.
remont_1.mdl (вопрос 52) СМО циклического типа,
одно устройство, видов обслуж.-5.
frogg1.m (вопрос 23) Модель плоского движения
ffogg.mdl с независимыми приращениями как пример системы
с дискретным временем и непрерывным состоянием.
Філософські та природничо-наукові варіанти космогонії та космології
Космогонія (грец. κοσμογονία, від грец. κόσμος — світ, Всесвіт і грец. γονή — народження), — галузь науки, в якій вивчається походження і розвиток космічних тіл і їх систем: зірок і зоряних скупчень, галактик, туманностей, Сонячної системи і всіх вхідних в неї тіл — Сонця, планет (включно із Землею), їх супутників, астероїдів (або малих планет), комет, метеоритів. Вивчення процесів космогонії є одним з головних завдань астрофізики. Оскільки всі небесні тіла виникають і розвиваються, ідеї про їх еволюцію тісно пов'язані з уявленнями про природу цих тіл взагалі. У сучасній космогонії широко використовуються закони фізики і хімії.
Космогонія розрізняється від космології, яка вивчає Всесвіт взагалі і протягом його існування, і яка технічно не досліджує безпосередньо джерело походжень Всесвіту. Є деяка двозначність між двома термінами. У практиці є наукова відмінність між космологічною і космогонічною ідеями. Фізична космологія — наука, яка намагається пояснити всі спостереження, доречні для розвитку і характеристики Всесвіту в цілому.
Спроби створити природничу космогонію обмежені двома факторами. Один із них стосується безпосередньо епістемологічних обмежень науки, пов'язаних із вирішенням питання про доречність постановки питання про причини існування світу в рамках наукового методу. Інша, прагматичніша, проблема полягає у відсутності фізичної моделі, яка могла б пояснити найраніші моменти існування (порівняні з часом Планка) Всесвітів через відсутність послідовної теорії квантової гравітації.
За теорією Фрідмана "Великого вибуху" з якого почався розвиток Всесвіту і дослідженням Хабла методом спектральних інфрачервоних ліній, які зміщуються доведено, що галактики Всесвіту розбігаються. Якщо виміряти віддаль, яка збільшується, між галактикою в якій знаходиться наша Сонячна система і найближчою галактикою Андромеда та взяти за основу сторону витянутого трикутника вершиною по направленню до початку розвитку Всесвіту, то можна знайти цю віддаль, яка збільшується, а відтак і вік Всесвіту.
Прагнення зрозуміти довкілля та власне себе в ньому є чи не найпершим поштовхом до формування стародавньої міфології, а згодом — натурфілософії та природознавства. Вже у стародавніх міфах спостерігається спроба відобразити стосунки людини й природи. Там знаходимо й перші спроби осягнути утворення Всесвіту та Людини. Вивчаючи культурно-історичну спадщину, можна побачити, що людина вважається розумною з того часу, як почала цікавитися власним походженням та виникненням світу, тобто проблемами, не пов'язаними з безпосереднім задоволенням біологічних потреб.
В історіографії сукупність міфів, що описують утворення Всесвіту, називають космогонічними. Саме в них уперше з'явилося поняття космосу як упорядкованої, доцільно утвореної частини оточення людства, яка протистоїть хаосу — первісному безладдю. У сучасній науці розуміння порядку утворює теорію систем.
Космоло́гія (грец. κοσμολογία від грец. κόσμος — «всесвіт» і грец. λογια — «вчення») — вчення про Всесвіт у цілому та про місце людства у ньому. Незважаючи на давність самого вчення, термін «космологія» був уперше введений філософом Крістіаном Вольфом (нім. Christian Wolff) лише в 1730 році — і в наш час використовується в фізиці, філософії, езотеризмі та релігії.
Українська школа філософії опирається на радянську школу, дарма що стан гуманітарних наук у СРСР був не на найвищому рівні. Це зумовлювалось несиметричним ставленням радянської верхівки до природничих та гуманітарних наук, не на користь других. У результаті гуманітарні науки стали заручниками політичної пропаганди, базованої на поглядах вождів революції Володимира Леніна, Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, виконуючи при цьому суто пасивну роль і не маючи достатніх умов для самостійного розвитку.
Розпад СРСР супроводжувався соціальними потрясіннями — і кардинально не вплинув на стан гуманітарних наук в уже незалежній Україні. Як прямий наслідок, висвітлення великої низки новітніх досліджень в галузі філософії та пов'язаної з нею термінології, які до цього часу розвивалися в країнах європи та америки, в українській філософії кінця 20-го та початку 21-го сторіч остався незадовільним. Як приклад можна навести відчутний брак уваги до космологічних поглядів у релігії, метафізиці та езотеризмі, — як і загалом до цих галузей. У цей період української філософії, практично вся новітня космологія була зведена до досягнень фізичної космології, що й відображено в філософських словниках епохи.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 108 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |