Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класичний напрямок менеджменту.

Читайте также:
  1. Етика менеджменту.
  2. Закони менеджменту.
  3. Історія виникнення менеджменту.
  4. Мета дисципліни. Навчальна дисципліна «Основи менеджменту» має за мету формування у майбутніх менеджерів системи спеціальних знань у галузі менеджменту.
  5. Механізм реалізації фінансового менеджменту.
  6. Неокласичний синтез
  7. Современные научные подходы к менеджменту.
  8. Структура інформаційної системи менеджменту. Підсистеми ІСМ
  9. Суть, завдання та функції банківського менеджменту.

Розвиток класичного напрямку менеджменту (90-і роки XIX ст. 40-і рр. XX ст.), який характеризується науковим раціональним підходом до дослідження процесів управління, коли організації розглядаються як ефективно функціонуючі механізми. У цьому напрямку прийнято виділяти три галузі: а) науковий менеджмент; б) концепція бюрократичних організацій; в) концепція адміністративних принципів.

Науковий менеджмент започаткований американським інженером Ф. У. Тейлором, а потім розвинутий у роботах американських дослідників Т.Тантіпон та подружжя Ф. і Л.Гілберт. Основна увага в рамках цього підходу приділялась проблемам підвищення продуктивності праці за допомогою внесення в процес управління науково обґрунтованих змін (розробку стандартних методів виконання роботи для кожного працівника; попередній відбір працівників, які мають відповідні здібності; навчання найбільш стандартним методам праці; забезпечення процесу виконання завдань та подолання можливих перешкод; забезпечення морального стимулювання). Використання зазначеного підходу дало можливість підвищувати ефективність праці (на основі перенесення ідей інженерних наук на управління в найнижчій виробничій ланці), але при цьому недостатньо приділялось уваги потребам працівників та соціальному контексту праці, що призвело до посилення конфлікту між менеджером та працівниками. Слід зазначити, що поряд з проблемами організації праці та управління промисловими організаціями Ф. Тейлором розглядаються і деякі фізіологічні та психологічні питання - профвідбір, нормування праці, система оплати, система заохочування та покарання, прилаштування інструмента до робітника тощо.

Концепція бюрократичних організацій, розроблена європейським вченим М. Вебером, була спрямована на аналіз організації як єдиного цілого. В її основу покладений підхід про те, що заснована на раціональній владі, а не на особистій, сімейній основі, організація характеризується більш високою ефективністю, гнучкістю, адаптованістю, вона менше залежить від волі та бажань конкретних людей. Організаційна раціональність означає дотримання таких основних правил: критерієм відбору та просування працівників по службі є їх компетентність, а не особисті контакти; все в організації повинно базуватись на правилах звітності, що забезпечить їх послідовність діяльності; ефективність роботи менеджерів залежить не від їх особистісних характеристик, а від формальної влади тощо.

 

Концепція адміністративних принципів (французький інженер А. Файоль) приділяла основну увагу не окремим працівникам, а організації в цілому, побудові формальних організаційних структур і систем, а також таким функціям менеджменту, як планування, організація, командний ланцюжок, координація і контроль діяльності окремих працівників, які є значущими і сьогодні. А.Файолем також були розроблені 14 базових принципів менеджменту, які зберігають актуальність і сьогодні.

У рамках концепції адміністративних принципів були здійснені дослідження американських дослідників М.П Фоллет та Ч. Бернард, які заклали перехід до нового напрямку - гуманістичного менеджменту. Роботи М.П. Фоллет, присвячені проблемам впливу процесів постановки реальних цілей в організації на кількість конфліктів, проблемам наділення владою працівників, звернули увагу на людей, а не на технічні процеси. Ч. Бериард звернув увагу на те, що організацію не варто розглядати, як бездушний механізм, що велику роль в їх житті відіграють неформальні організації, врахування особливостей яких може впливати на підвищення ефективності управління. Отже, менеджери повинні взаємодіяти із своїми працівниками відповідним чином, оскільки прийняття влади останніми може стати критичним фактором успіху організації в найбільш відповідальних ситуаціях. Фактично виражене звернення власне до психологічних факторів в управлінні було започатковане в результаті досліджень М.П. Фоллет та Ч. Бернарда, хоча в цілому слід мати на увазі, що класичний напрямок менеджменту сприяв підвищенню ефективності управління за рахунок інтенсифікації технічних процесів, врахування формальних характеристик організацій та врахування основних складових процесу управління.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав