Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ СО СТОЧНЫМИ ВОДАМИ

Читайте также:
  1. II. Вещества, участвующие во внутривидовых взаимодействиях
  2. II. Расчет выбросов загрязняющих веществ автотранспортом
  3. II. Эквивалент. Эквивалент простого и сложного вещества. Закон эквивалентов.
  4. III. Действие химических веществ.
  5. V1:Химические процессы, реакционная способность веществ
  6. Аварии на химически опасных объектах (ХОО) с выбросом аворийно химически опасных веществ (АХОВ), классификация, фазы развития.
  7. Аварии с выбросом химически опасных веществ.
  8. Аминокислоты как класс биологически активных веществ. Триптофан и схема его промышленного синтеза.
  9. Аналитические признаки веществ и аналитические реакции
  10. Ароматические вещества

Чи можна вважати, що більшість проблем цивільного судочин­ства будуть вирішені новим ЦПК, якщо внесення змін до процеду­ри розгляду справ у судах має формальний характер і не пов'язане з існуючими проблемами судочинства. Отже, постає питання, яким чином мав бути написаний новий ЦПК, оскільки, незважаючи на нові його норми про видачу копій судових рішень, ще у багатьох су­дах до останнього часу не можна отримати копію рішення чи ухва­ли суду, як це передбачено ч. 2 ст. 222 нового ЦПК, адже суди не за­безпечені папером, технічними засобами для роздрукування рішень. Тому до останнього часу особи змушені самі переписувати рішення, просиджуючи годинами в канцелярії, а уявіть собі, якщо це людина похилого віку... Але, на жаль, це - реальність сучасного цивільного судочинства. Хоча звинуватити суд, який допускає можливість на комерційній (оплатній) основі робити ксерокопії рішень і ухвал суду, не має в чому. Громадян і фахівців у пере­важній більшості випадків не цікавить, куди йдуть отримані кош­ти, оскільки така послуга для них - це заощадження значної кіль­кості часу. Тому це питання має бути вирішеним виходячи з інте­ресів громадян, а не тільки судів, якими обмежується право грома­дян на зняття при копіюванні копій протоколів судових засідань.

Зрозуміло, що судді не зацікавлені в тому, щоб громадяни мали можливість зняти копію протоколу судового засідання, оскільки у подальшому цей доказ може бути використаний проти судді, зокрема, при оскарженні судового рішення. Але це положення має бути гарантією від зміни протоколів судових засідань. Так, давно вже протоколи судових засідань не підписуються особами, які брали участь у розгляді справи, і це не вважається істотним недоліком. Всі звикли працювати відповідно до практики, яка за­довольняла лише суддів.

Іноді на практиці доходить до протистояння з працівниками суду, оскільки робити копії з матеріалів справи - це абсолютне право всіх осіб, які беруть участь у справі, але в багатьох судах вимагають пи­сати з цього приводу заяви на ім'я судді або голови чи його заступ­ника, що не обумовлено нормами ЦПК. Більше того, в деяких судах секретарі забороняють фотографувати протоколи судових засідань, оскільки це робити заборонив голова суду чи його заступник.

Щодо протоколу судового засідання, то тут говорити не варто. Ко­ли під час розгляду справи мала місце фіксація процесу технічними засобами, то протоколи секретарями практично не пишуться. Гово­рити ж про можливість прослуховування такої фіксації взагалі не доводиться, оскільки пристрій один на весь суд, слухаються інші справи та він зайнятий. Крім того, до суду потрібно приходити у приймальні години, процедура такого прослуховування не передба­чена новим ЦПК, секретар зайнятий прийомом громадян і у нього немає часу сидіти разом з вами та прослуховувати запис, а можливі випадки, коли такий пристрій якийсь час не працює, відсутні пристрої, які б забезпечили зняття копії із звукозапису.

При набранні чинності новим ЦПК ст. 197 проголошувала, що суд здійснює під час судового розгляду повне фіксування судово­го засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Проте це положення закону не могло бути реалізованим на практиці. Тому буквально через тиждень, тобто 8 вересня 2005 р. були внесені зміни у новий ЦПК, які полягали у тому, що фіксація судового процесу технічними засобами до 2008 р. здійснюватиметься лише за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду. У зв'язку з цим Прикінцеві та перехідні положення ЦПК доповнені новими нормами, у яких ідеться про фіксацію ходу цивільного процесу у протоколі судо­вого засідання як це мало місце в ЦПК 1963 р. Одразу ж напро­шується запитання, а хіба законодавець на момент прийняття та введення в дію нового ЦПК не знав, що на практиці буде немож­ливо реалізувати конституційний принцип повної фіксації цивільного процесу технічними засобами, оскільки такі кошти в бюджеті держави відсутні. Проте новий ЦПК набрав чинності та зразу ж потягнув за собою багато проблем, які неминуче мають бути усунуті, але при цьому були марно витрачені державні кош­ти. Отже, комусь потрібно було рапортувати про запровадження нових ЦПК та пов'язаного з ним Кодексу адміністративного судо­чинства, особливо перед виборами народних депутатів.

На думку автора, судовий процес і сьогодні може бути зафіксо­ваний за допомогою технічних засобів, хоча, мабуть, має бути створена нова Конституція для того, щоб громадяни отримали право не тільки на запис, але й на прослуховування такого запи­су. А потім ще одна - щоб знімати копії з такого запису.

Саме технічною автор вважає помилку суддів, які у рішенні або ухвалі дуже коротко "переписують" позицію сторін, а потім без будь-якої правової мотивації пишуть про те, що позиція позивача або відповідача вважається доведеною та обґрунтованою. І це ро­биться як судами першої інстанції, так і апеляційними і касацій­ним судами. Представляється, що суддя або суд, які відповідають формальними и неаргументованими "відписками" на аргументи заяви або скарги, повинні нести дисциплінарну відповідальність, але адвокати і представники можуть лише констатувати таке правопорушення, коли отримають таку ухвалу.

У більшості випадків вони терплять, щоб не ускладнювати від­носини з суддею або судом, оскільки важко передбачити, коли професійна діяльність знову зведе адвоката з цим суддею або су­дом і у якій справі... Тому не тільки пожиттєвість виконання пов­новажень судді обумовлює "неналежне" з боку суддів ставлення до адвокатів та інших зацікавлених осіб, халатне виконання своїх обов'язків. Саме адвокати і юристи не показують клієнтам всіх шляхів захисту їх прав, включаючи можливість порушення дисциплінарного, кримінального переслідування, а також звер­нення до суду або судді з позовом. Тому доки не всі судді набули «пожиттєвий» статус судді, можна й потрібно подавати скарги на їх дії, рішення, ухвали, щоб некомпетентні і недостойні судді не набули такого статусу - це досить новий спосіб впливу на суддів з метою оновлення судочинства (ст. 5 нового ЦПК).

Автор, зрозуміло, не мав на увазі всіх суддів і відокремлює з них тих, які відповідають своєму високому статусу. Але не­обхідно сприймати загальну критику некомпетентності та не пов­торювати відомі помилки.

Наведені вище автором проблеми - це лише деякі з тих, які ма­ли і мають місце у цивільному судочинстві, оскільки перелічити їх усі у даній книзі просто неможливо.

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

1. Практичні проблеми цивільного процесу:загальна характеристика

- Запровадження суду присяжних

- Відповідність принципів цивільного судочинства нормам Конституції

2. Теоретичні проблеми цивільного процесу: загальна характеристика

- «Цивільне-процесуальне право» чи «цивільний процес»

- «гласність», «публічність», «відкритість» - співвідношення понять

3. Технічні проблеми судочинства

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Комаров В.В. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства [Текст]: монографія / В.В. Комаров. –Х.: Харків юридичний, 2008. – 928 с.

2. Цивільний процес України [Текст]: підручник / За ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Ю. Голубєвої. – К.: Істина, 2012. - 536 с.

3. Конституція України [Текст]: прийнята на п’ятій сесії ВРУ 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - Ст.141.

4. Цивільний процесуальний Кодекс України [Текст]: від 18 березня 2004 року № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України – 2004. - N 40-41, 42. - Ст. 492.

5. Про судоустрій і статус суддів [Текст]: закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010. - № 55/1 – Ст. 1900.

6. Про міжнародне приватне право [Текст]: закон України від 23.06.2005 № 2709-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 2005.- № 32.- Ст. 4227. Про третейські суди [Текст]: закон України від 11.05.2004 № 1701-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. - N 35. - Ст. 412.8. Про державну виконавчу службу [Текст]: закон України від 24.03.1998 № 202/98-ВР //Відомості Верховної Ради України – 1998. - N 36-37. - Ст. 243.

 

 

ОТЧЕТ

По курсу «Экология»

«Предельно допустимые сбросы вредных веществ со сточными водами в водные объекты»

 

 

ОГУ 270109.65.5.2.12.01ПЗ

 

Руководитель:
________________Холодилина Т.Н.

“___” ___________________2013 г.

Исполнитель:

студент гр. 10ТГВ

_____________________Буйный Д.А.

“___” ____________________2013 г.

 

Оренбург 2013


Изм.
Лист
№ докум.
Подпись
Дата
Лист
 
ОГУ 270800.62.5.2.12.092.ПЗ    
1. ПРЕДЕЛЬНО ДОПУСТИМЫЕ СБРОСЫ (ПДС)

ВРЕДНЫХ ВЕЩЕСТВ СО СТОЧНЫМИ ВОДАМИ




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 44 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав