Читайте также:
|
Українсько-білоруські відносини розвиваються традиційно в дусі добросусідства і взаєморозуміння. 24 грудня 1991 року Республіка Білорусь визнала Україну як незалежну державу і 27 грудня було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Білоруссю. 17-18 липня 1995 року столицю Білорусі з офіційним візитом відвідав Президент України Л. Кучма. Президенти обох країн – Л. Кучма і О. Лукашенко – обговорили питання про розширення співробітництва в торговельно-економічній галузі та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Під час візиту підписано Договір про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною та Республікою Білорусь (17 липня). У грудні 1998 року в Мінську Президент України Л.Кучма і Президент Білорусі підписали міждержавний договір про програму економічних відносин на наступні 10 років (діяв до кінця 2008 року).
Українсько-білоруські відносини мають давню історію, хоча на різних етапах вони складалися неоднозначно. Багато імен українців назавжди ввійшли в історію Білорусі: це уславлений гетьман і полководець Костянтин Острозький, відомий тим, що 1514 року під Оршею здобув перемогу над військами великого московського князя Василія ІІІ; Богдан Хмельницький, визвольну боротьбу якого підтримували білоруси в Брагіні, Лоєві, на Гомельщині, Берестейщині, в Пінську, Турові; Пилип Орлик, автор першої Конституції України, що народився в селі Косута (тепер – Мінська область) і чиє життя було тісно пов’язане з Білоруссю. Та й демографічна статистика свідчить – у Білорусі завжди був вагомий відсоток українського населення. Сьогодні українці тут посідають третє місце серед національних меншин – 1,7 відсотка. Слід також зазначити: 42 відсотка з них визнають українську мову рідною. За соціальним становищем 95 відсотків українців Білорусі мають вищу, середню й неповну середню освіту, а 2,5 тисячі з них – науковці. З загальної кількості докторів і кандидатів наук республіки 30 відсотків становлять етнічні українці. За місцем проживання чисельність української діаспори розподіляється так: Брестська область – близько 57 тисяч, Вітебська – 21, Гомельська – 50, Гродненська – 21, Мінська – 25, Мінськ – 39, Могилевська – 21 тисяча чоловік.
А тому немає нічого дивного в тому, що після розпаду СРСР і зростання національної самосвідомості представників різних народів колишнього СРСР розпочалося формування та реєстрація громадських об’єднань у Республіці Білорусь. Нині Мін’юстом цієї країни та управліннями юстиції облвиконкомів зареєстровано п’ять українських об’єднань, які представляють 10 общин і чотири центри розвитку української самобутності в Білорусі. Це українські організації Брестської області („Берегиня”), міське культурно-освітнє товариство „Барвінок” у Гродно, Центр української культури „Сич”, Мінське культурно-освітнє товариство „Заповіт” і Всебілоруське громадське об’єднання українців „Ватра”. До останнього, крім „Заповіту”, входять також центри „Краяни” й „Обрій” у Мінській області, „Верховина” (Гомель), „Дніпро” (Могилев), „Родислав” (Вітебськ). Крім того, існують незареєстровані земляцтва в Слуцьку. Така розвинена мережа українських товариств, природно, дає можливість посольству України в Білорусі проводити активну роботу на території всіх шести областей країни. А тісна співпраця з Міністерством культури й Комітетом у справах релігій і національностей при Раді міністрів РБ, Центром національних культур, органами місцевого самоврядування допомагає якнайширшому використанню організаційних і фінансових можливостей при задоволенні культурних, освітніх та інших потреб українців Білорусі.
Українська діаспора в Білорусі є досить активною. Здобули популярність щорічні колядні вечори, що відбуваються за її участі в Республіканському театрі білоруської драматургії. Відкриваються виставки білоруських художників українського походження, проходять літературно-художні вечори. Особливо відзначається пам’ять Великого Кобзаря, якому споруджено пам’ятники в Мінську та Слуцьку, а погруддя – в Бресті, Гомелі й Могилеві. В лютому 2004 року за підтримки Мінського міськвиконкому на одній із центральних вулиць білоруської столиці відкрито меморіальну дошку на честь Лесі Українки.
Особливої уваги заслуговує робота українського дипломатичного відомства з увічнення пам’яті гетьмана Пилипа Орлика. Нині на базі Білоруського об’єднання українців „Ватра” працює громадська комісія, в складі якої – члени президії об’єднання, а також відомі в Білорусі архітектори, вчені, інші представники білоруської інтелігенції. Після відповідних переговорів українського посольства з керівництвом адміністрації Мінська облвиконком готовий прийняти відповідне рішення, якщо українська сторона гарантує фінансування проекту.
Досить багато робиться для відродження в Білорусі україномовних груп як у школах, так і в середніх та вищих навчальних закладах. Із допомогою посольства України в РБ студенти українського відділення Білоруського державного університету проходять навчальну практику в Львівському національному університеті імені Івана Франка щороку. Вони проходять стажування в Київському національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова. 1994 року було укладено угоду між Волинським національним університетом імені Лесі Українки і Брестським державним університетом, згідно з якою відбувається регулярний обмін студентськими групами вузів, спільна участь у семінарах і науково-практичних конференціях. Студенти курсу українського відділення філологічного факультету Брестського університету щороку проходять в Луцьку практику в діалектологічній експедиції, а студенти третього курсу – науково-методичну практику в Шацькому районі Волинської області.
Діє міжвідомча угода „Про співробітництво” між філологічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка й філологічним факультетом Білоруського державного університету на період до 2012 року”. Відповідно до неї відбувається обмін викладачами та студентськими групами, науковою й методичною літературою тощо. За пропозицією посольства Львівська обласна адміністрація та Львівський національний університет Івана Франка беруть шефство над підготовкою навчальних та інших програм для відділення української філології, що відкрилося в БДУ. А на базі філологічного факультету цього вузу відкрито кабінет української філології, обладнаний за допомогою українського посольства аудіо- та відеоапаратурою, зібрано велику бібліотеку. Національна радіокомпанія України надіслала для фонотеки звукові матеріали: українську сценічну й пісенну класику. Але, на жаль, усе ще необхідна спонсорська допомога з України для комплектування вузівських і шкільних бібліотек Білорусі українською літературою, а також підручниками й посібниками для учнівської та студентської молоді, що вивчає українську мову.
Створення позитивного іміджу України в Білорусі відбувається завдяки випуску газети „Украинец в Беларуси”, що висвітлює не лише внутрішні проблеми, а й життя в Україні. 2005 року посольство України в РБ разом з об’єднанням українців „Ватра” підготувало рукопис книжки „В боях за синеглазую Беларусь”, де наведено 129 коротких оповідань (із фотографіями) про українців, чиї імена увічнено в Білорусі.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 176 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |