Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Система виховної роботи у підрозділі

Для успішної реалізації обов'язків та безумовного вирішення завдань повсяк­денної та бойової діяль­ності підпорядкованих ча­стин (підрозділів) коман­дир мусить застосовувати творчий системний підхід у своїй роботі. Послідовне і неухильне використання системного підходу дозво­ляє більш ефективно досягати конкретних резуль­татів, продуктивно розпо­діляти сили й засоби. Перш за все це стосується системи виховної роботи.

У загальному вигляді система виховної роботи - це комплекс управлінсь­ких дій командира-вихова­теля, спрямованих на фор­мування високих мораль­но-бойових та пси­хологічних якостей підлег­лих, підтримання їх висо­кого бойового настрою, забезпечення високої дис­ципліни у підрозділі.

Структурна система ви­ховної роботи поєднує в собі:

· керівництво виховною роботою;

· організацію виховної роботи;

· зміст виховних дій ко­мандира.

Розглянемо детальніше кожний з цих напрямів.

Керівництво ви­ховною роботою полягає у:

а) з'ясуванні мети вихо­вання. Це передбачає вив­чення теорії та методики виховної роботи, вимог ке­рівних документів стосов­но якостей, що мусять бути сформованими. З'ясування мети виховання завер­шується прийняттям ко­мандиром оптимального рішення на проведення ви­ховної роботи;

б) визначення суб'єктів виховної роботи. Це ко­мандири та начальники усіх ступенів, старші това­риші та друзі, люди, що мають авторитет серед особового складу;

в) поставлення завдань на ведення виховної робо­ти. Це визначення опти­мальних шляхів і заходів виховної роботи з об'єкта­ми виховання, термінів ро­боти з ними, проблем, що треба вирішити в ході ви­ховного процесу, а також узгодження завдань відпо­відно до характеру засто­сування обраних методів;

г) надання допомоги у проведенні виховної робо­ти. Для кожного команди­ра важливим є вміння виз­начити слабке місце у ви­ховному процесі, вибрати форму надання допомоги тому, хто її потребує;

д) контроль виховного процесу і перевірка якості виконання завдань. Він по­винен здійснюватись пос­тійно, планово, оператив­но, об'єктивно та правди­во.

Організація ви­ховного процесу включає до свого скла­ду:

а) вибір сил і засобів ви­ховного впливу. На цьому етапі командир повинен чітко визначити, хто і яки­ми засобами буде форму­вати у виховуваних пот­рібні якості;

б) визначення форм і ме­тодів виховної роботи. Обирати слід найбільш ефективні на даний момент для вирішення саме цього завдання. При цьому обо­в'язково слід врахувати індивідуальні особливості та рівень підготовки вихо­вателів, умови й особли­вості соціального середо­вища;

в) планування виховної роботи. Воно повинно бути чітким і добре об­міркованим. У практиці військ використовують такі різновиди плануван­ня:

· перспективне;

· на півроку та більше;

у час­тинах:

· поточне;

· на тиж­день, місяць;

у підрозді­лах:

· цільове;

· до конк­ретної дати, випадку, теми;

· для організації роботи з певним контингентом на конкретному етапі;

г) узгодження конкрет­них засобів з планами старшого начальника відповідно з навантаженістю особового складу, особливостями служби та побуту підрозділу (частини), планами та намірами молодших командирів;

д) підбиття підсумків організації виховного про­цесу. Проводиться, як пра­вило, за тиждень, місяць з різними категоріями вихо­вателів. Мета цього захо­ду полягає в узагальненні та розповсюдженні досвіду роботи кращих вихова­телів, викритті та аналізі помилок та труднощів у роботі, наданні коректив тощо.

До останнього часу "слабким місцем" виховної роботи був певний формалізм, відірваність планів від реалій та потреб часу. Щоб запобігти цьо­му недоліку, командирам-вихователям слід обов'яз­ково дотримуватися по­слідовності дій, щоб прий­няттю рішень передував досконалий аналіз ви­ховних діянь. Його слід проводити регулярно. своєчасно, об'єктивно й конкретно. Головною ме­тою аналізу є оцінка дієвості та ефективності виховної роботи й відпо­відності її результатів ви­могам керівних доку­ментів. Його слід проводити за такими показниками та критеріями:

· морально-психоло­гічний клімат у підрозділі (здоровий-нездоровий);

· спрямованість та згуртованість військового колективу (згуртований, дружній - недружній);

· конкретні результа­ти військової праці, бойо­вого навчання, служби військ (боєздатний-небоє­здатний);

· дисципліна, органі­зованість, моральна зрі­лість,.свідомість, відпо­відальність та активність воїнів (керований - некерований);

· рівень профмайстерності воїнів (підго­товлені - непідготовлені);

· враховуються особисті якості воїнів.

Звичайно, наведені критерії досить приблизні, вони здатні виступати лише як ініціатори ефек­тивності виховних заходів. Тому для докладного ана­лізу ефективності вихов­них впливів командиру слід обирати свої критерії. виходячи із специфіки бой­ової та повсякденної діяль­ності об'єкту виховання.

Важливе місце у вихо­ванні командирів посідає прогнозування ви­ховної роботи, що обо­в'язково передбачає встановлення зворотнього зв'яз­ку в системі виховання.

Прогнозування - це струнка система логічного мислення та передба­чення, що ґрунтується на даних контролю і пере­вірки виконання, аналізі ефективності виховних дій, узагальненні досвіду їх організації.

Результати прогнозу­вання виступають вихідни­ми даними для прийняття нових рішень з організації виховного процесу (в цьо­му якраз і проявляються зворотній зв'язок еле­ментів системи). Спираю­чись на отримані результа­ти організатори виховання коригують завдання та мету виховного процесу, виявляють найбільш дієві форми, методи і засоби ви­ховання.

Прогнозування і корек­ція виховної роботи перед­бачає:

· збір достовірної ін­формації про стан вихов­ної роботи;

· аналіз і узагальнення результатів роботи;

· виявлення характер­них тенденцій у розвитку виховного процесу;

· оперативне прийнят­тя додаткових рішень, що покликані поліпшити й вдосконалити виховний процес, відповідно до змін ситуації в підрозділі.

Виховна робота у підрозділі не є самоціллю. Вона являє собою діалек­тичну єдність всіх своїх елементів і вимагає від всіх її організаторів та учас­ників постійного творчого пошуку нових ефективних форм. методів і засобів ви­ховання, комплексного їх використання на високому рівні.

Алгоритм виховної роботи є системою вимог (принципів і норм) здійснення організаційних і виховних впливів, послідовне виконан­няяких надає всьому виховному.процесу результативний характер. Вимоги до виховної роботи, як зазначалось, визначаються новою концепцією виховання, які сформульовані відповідно до зако­номірностей виховання і відображені в його принципах.Алгоритм виховної діяльності вказує на чітку її послідовність:

· аналіз фактичного стану справ для виявлення протиріч в цілісному, діяльнісно-виховному процесі та визначення шляхів їх вирішення;

· планування ефективних виховних заходів та організація їх виконання для досягнення необхідного виховного впливу;

· створення умов для ефективного виховання у військах (силах);

· оцінка результатів виховної діяльності у військах та корекція всього навчально-виховного процесу;

Цей алгоритм буде ефективним при умові, якщо виховник буде активно, послідовно і конкретно дотримуватись його логіки. Це надасть можливість оптимально і ефективно здійснювати виховний процес у військах.

Таким чином, ми розг­лянули основні категорії виховної роботи та про­аналізували її структуру в підрозділі. Безумовно, що це далеко не вичерпна інформація щодо органі­зації, планування та прове­дення виховної роботи в частинах та підрозділах Збройних Сил України.