Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

В какой из последовательностей единицы измерения указаны в порядке возрастания

У залах обладнання розміщають відповідно до напрямків руху потоків відвідувачів і обслуговуючого персоналу, а також потоків чистого й використаного посуду. Ширина проходів у залах визначається відстанню між спинками стільців, вільними сторонами столів або між спинками стільців і вільними сторонами (кутами) столів. Вона повинна забезпечувати швидку евакуацію людей із залів і зручність пересування обслуговуючого персоналу. Значення ширини проходів для підприємств харчування різних типів, наведено в табл. 1

Таблиця 1

Ширина проходів у залах підприємств харчування

У дужках зазначено ширину проходів між столами, призначеними для харчування стоячи.

Для ЗРГ передбачено процентне співвідношення столів за видами (табл. 2).

Таблиця 2

Кількісна характеристика столів для ЗРГ різних типів, %

Столи в залах можна розміщати по діагоналі або паралельними рядами, однаково віддаленими один від одного, або групами з різними проміжками між столами. При розміщенні столів необхідно враховувати загальну конфігурацію зали, а також розташування вікон, дверей, роздачі, бару. У прямокутних залах підприємств з обслуговуванням офіціантами застосовують розміщення столів по діагоналі. У підприємствах самообслуговування прямокутні столи встановлюють перпендикулярно основним проходам, стільці ставлять лише по довгій стороні столу. Завдяки цьому більш ефективно використовується площа залів і забезпечується вільний підхід відвідувачів і персоналу до столу.

Відстань між стіною і розташованими уздовж неї столами повинна бути не менш 0,4 м, а при розташуванні столів паралельними рядами - 0,3 м. Відстань від роздавальної лінії в підприємствах із самообслуговуванням до найбільш віддаленого столу не повинна перевищувати 20 м. Відстань від роздачі до бар'єрів при проході відвідувачів в один ряд – 0,65-0,8 м; - у два ряди – 1,1 - 1,2 м.

Ширина робочої зони за роздавальною лінією - не менше 1 м. Фронт видачі страв в роздавальній: для гарячих цехів - 0,03 м; для холодних цехів - 0,015 м і для буфетів - 0,01 м на одне місце в залі. Торговельні автомати в залах розташовують від стін на відстані - 1,2 м, до столиків, що розміщуються найближче, - не менш 2 м.

У закладах з обслуговуванням офіціантами ширину приміщення роздавальної передбачають не менш 2 м, при розташуванні всіх приміщень, зв'язаних із процесом обслуговування, з одного боку, і не менш 3 м при розташуванні зазначених приміщень із двох сторін. Фронт видачі страв для гарячих цехів - 0,25 м, для холодних - 0,01 м на одне місце в залі. Ширина роздавальних столів 0,75 - 0,8 м, висота 0,9 м.

При проектуванні більярдних залів необхідно враховувати розміри розважального обладнання (табл. 3).

Таблиця 3

Габаритні характеристики розважального обладнання

2. Основні принципи розташування обладнання у виробничих приміщеннях

В основі об’єднання технологічних процесів у технологічні лінії повинні бути покладено наступні принципи:

- забезпечення послідовності операцій технологічного процесу;

- забезпечення найкоротшого шляху проведення технологічного процесу;

- достатність одиниць обладнання для виконання операцій технологічного процесу;

- дотримання вимог техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного нагляду.

У виробничих приміщеннях обладнання розміщають відповідно до технологічних схем оброблення окремих видів продуктів (заготовочні цехи) або схемами приготування страв (доготовочні цехи), що віддзеркалюють послідовність технологічного процесу й ступень механізації окремих операцій.

В овочевому цеху – 2 технологічні лінії, у м'ясо-рибному – 2 технологічні лінії. У гарячому – умовно супове і соусне відділення, робочі місця з приготування бульйонів і супів, приготування других страв – варіння, смаження, запікання, приготування борошняних кулінарних виробів, приготування солодких страв і гарячих напоїв. У холодному цеху – лінія приготування холодних закусок і приготування солодких страв. У кондитерському цеху – технологічні відділення і у кожному – технологічні лінії приготування окремих видів тіста.

У закладах великої потужності для виробництва кожного виду продукції проектують самостійну технологічну лінію залежно від асортименту і кількості сировини, що переробляється, або продукції, що випускається. У підприємствах середньої й малої потужності окремі технологічні лінії поєднують. При цьому необхідно передбачити розрив у часі між подачами на лінію двох чергових видів продукту. Це означає, що спочатку обробляють один продукт; тільки після промивання обладнання, інструмента, інвентарю й тари – іншій.

Застосовують різні прийоми розміщення обладнання, найбільш розповсюдженими з яких е пристінне та острівне. В останні роки широко застосовується лінійне розміщення секційного модульованого обладнання.

Компонувати технологічні лінії слід з урахуванням мінімально припустимих відстаней між окремими одиницями обладнання або між обладнанням і стіною, що забезпечують нормальні умови для монтажу, експлуатації й ремонту обладнання. Вони повинні складати між (м, не менш):

механічним обладнанням і стіною - 0,4;

окремими одиницями механічного обладнання - 0,7;

стіною і немеханічним обладнанням - 0,05 (біля вікон 0,2);

немеханічним обладнанням - 0,1.

жарочними і кондитерськими шафами - 0,6;

спеціалізованою апаратурою (фритюрницями, сковородами) - 0,5;

мармитами (з боку їх обслуговування) і робочими столами або стіною -0,9;

паралельно розташованими мармитами - 1,8;

посудомийною машиною з боку її обслуговування й стіною – 1.

Необхідно користуватися даними настановних альбомів технологічного обладнання, де указуються монтажні відстані від обладнання до стін або до іншого обладнання за різних варіантів розташування. Під час розміщення обладнання у виробничих цехах забезпечують ширину проходів, достатню для безперешкодного транспортування продукції й руху персоналу.

Ширина проходів у виробничих приміщеннях повинна бути не менше наведеної в табл. 4.

Таблиця 4

Складське обладнання розміщують з урахуванням забезпечення нормальної циркуляції повітря в приміщенні та вільного підходу до нього. Відстань між обладнанням і стіною, а також між окремими його одиницями приймається 0,1 м. Від приладів охолодження обладнання розміщають на відстані не менш 0,4 м. Ширина основного проходу в коморах - 1,5 м у закладах більше 200 місць, або 1,2 м у закладах менш 200 місць. Ширина допоміжних проходів - 0,7 м.

У машинному відділенні охолоджуваного блоку ширина головного проходу й відстань від електрощита до виступаючих частин машини - не менш 1,5 м, а між частинами й стінами, які стирчать - 1 м.

3. Службово-побутовіприміщення закладів ресторанного господарства

Адміністративні приміщення – бухгалтерія (офіс) і кабінет директорапроектують за нормативом 6 м² на 1 працівника, для робочого місця, обладнаного комп’ютером, 4 м² – без комп’ютера. Кількість адміністративних працівників визначають за штатним розкладом згідно з прийнятою організаційною структурою управління. Для невеликих закладів можна прийняти директора, 1-2 бухгалтера. Адміністративні приміщенняпроектують єдиним блоком на будь-якому поверсі будівлі. До них повинен бути забезпечений підхід, що минає виробничі й складські приміщення, і одночасно здійснюватися зв'язок із усіма цехами й службами підприємства. Кабінет директора і бухгалтерія повинні мати природне освітлення. Кабінет директора рекомендуються розміщати біля зали

Приміщення персоналу площею 6-12 м² призначене для відпочинку, прийому їжі та зборів виробничого персоналу. Проектують у групі виробничих приміщень, ближче до гарячого цеху. Обладнують столами і раковиною.

Гардероб офіціантів проектують з розрахунку площі 0,65 м² на одного, але не менш 6 м².

Гардероб персоналу проектують з розрахунку площі 0,65 м² на одного. При кількості працівників більш 10 у максимальну зміну передбачають окремі гардероби для чоловіків і жінок. Співвідношення працюючих за статтю - 70 % жінок, 30 % чоловіків; гардеробні для зберігання одягу - 85 % загальної кількості працюючих. У гардеробах встановлюють шафи з мінімальним розміром 500х500 мм. Гардероби оснащують стільцями.

Душові розраховують з нормативу одна на 10 осіб виробничого персоналу у максимальну зміну. Вхід до душових – з гардеробу персоналу.

Кількість санвузлів визначається з нормативу один на 20 осіб працюючих у максимальну зміну. При кількості працюючих понад 20 – два санвузли - чоловічий і жіночий.

Побутові приміщення (гардеробні, душові, санітарні вузли для персоналу) компонують єдиним блоком ізольовано від виробничих приміщень.

Склад і розміщення технічних приміщень визначається прийнятими в проекті видами санітарно-технічних пристроїв. Вентиляційні камери повинні мати безпосередній зв'язок з вентиляційними комунікаціями, тепловий пункт - із системами опалення и водопостачання. Для технічних приміщень рекомендуються передбачити самостійний вхід із вулиці (із господарчої зони).

Припливні вентиляційні камери розміщують на нижніх поверхах, витяжні – на верхніх поверхах, на технічному поверсі або горищі. При кількості місць у до 100 проектують тільки витяжну систему, більш 100 – припливно-витяжну.

Котельня призначена для встановлення індивідуального опалення будівлі. Проектують з окремим виходом з будівлі.

Електрощитова – приміщення для встановлення головного розподільчого щиту. Проектується біля зовнішньої стіни з двома виходами – у виробничій коридор і на господарський двір. Площа залежить від потужності закладу - 6-12 м².

В какой из последовательностей единицы измерения указаны в порядке возрастания

байт, килобайт, мегабайт, гигабайт;

гигабайт, килобайт, мегабайт, байт;

мегабайт, килобайт, байт, гигабайт;

гигабайт, мегабайт, килобайт, байт