Міцність, монолітність і довговічність кам'яної кладки й повнозбірних будинків значною мірою залежать від якості застосовуваного розчину. Марки, вид і склади розчинів для різних видів кам'яних і монтажних робіт встановлюють із урахуванням вимог за міцністю, характером конструкцій і умовах експлуатації.
У сучасному цивільному й промисловому будівництві найчастіше застосовують будівельні розчини марок 10, 25, 50, 75 і 100.
Для кам'яної кладки зовнішніх стін будинків використовують переважно змішані цементно-вапняні й цементно-глиняні розчини з мінімальними марками від 10 до 50 залежно від виду огороджень, вологісних характеристик ґрунтів і необхідного степеню довговічності конструкцій.
При монтажі стін з бетонних панелей горизонтальні шви заповнюють розчинами марок не нижче 100 для панелей з важкого бетону й не нижче 50 для панелей з легкого бетону. Горизонтальні й вертикальні шви в стінах з великих блоків і панелей розшивають розчинами марки 50. При зведенні каркасно-панельних житлових будинків для замонолічування швів і стиків застосовують цементні розчини марки 200. Цементні розчини марок 50 і 75 використовують для підземної кладки й кладки нижче гідроізоляційного шару, коли ґрунт насичений водою, тобто в тих випадках, коли необхідно одержати розчин високої міцності й водостійкості.
Рухливість кладкових розчинів залежно від їхнього призначення й способу укладання приймають наступну: для кладки стін із суцільної цегли, бетонних каменів і каменів з легких гірських порід - 9-13 см, для кладки стін з пустотілої цегли або керамічних каменів - 7-8 см, для заповнення горизонтальних швів при монтажі стін з бетонних блоків і панелей і для розшивки вертикальних і горизонтальних швів - 5-7 см, для бутового мурування - 4-6 см, а для заливання порожнеч у ній – 13-15 см. Для кладки стін із сухих і пористих кам'яних матеріалів вживають розчини з більшою рухливістю, а для кладки з вологих і щільних матеріалів - з меншою.
Сполуки будівельних розчинів, як правило, підбирають за готовими таблицями, а якість отриманих розчинів перевіряють лабораторними випробуваннями.
Сполуки розчинів, наведені в табл. 13, підібрані при наступних характеристиках складових: цементи марок 200—500, щільністю 1100 кг/м3, пісок у рихлонасипному стані із природною вологістю 1—3 %, що задовольняє вимоги стандарту, вапно II сорту щільністю 1400 кг/м3.
Для підвищення пластичності цементних розчинів у їхню сполуку звичайно вводять органічні пластифікатори в кількості 0,03-0,2 % по масі цементу.
Стіни із цегли й інших матеріалів у зимовий час кладуть, як правило, способом заморожування, тобто із застосуванням підігрітого розчину, при цьому замерзання розчину допускається через деякий час після обтиснення його цеглою.
Таблиця 13. Сполуки розчинів для кам'яної кладки й монтажу повнозбірних будинків (по об'єму)
| Марка цементу | Сполуки для розчинів марок | ||||
| Цементно-вапняні розчини | |||||
| 1:0,2:3 | 1:0,3:4 | 1:0,5:5,5 | 1:0,8:7 | — | |
| 1:0,1:2,5 | 1:0,2:3 | 1:0,4:4,5 | 1:0,5:5,5 | 1:0,9:8 | |
| — | 1:0,1:2,5 | 1:0,2:3,5 | 1:0,3:4 | 1:0,6:6 | |
| — | — | — | 1:0,1:2,5 | 1:0,3:4 | |
| Цементні розчини | |||||
| 1:3 | 1:4 | 1:5,5 | 1:6 | — | |
| 1:2,5 | 1:3 | 1:4,5 | 1:5,5 | — | |
| — | 1:2,5 | 1:3 | 1:4 | 1:6 | |
| — | — | — | 1:2,5 | 1:4 |
При монтажі стін з панелей і великих блоків, при кладці зі звичайної цегли в зимових умовах марку розчину за міцністю призначають відповідно до рекомендації проекту, а також з врахуванням температури зовнішнього повітря. При середньодобовій температурі повітря до —3°С марку розчину залишають таку ж, як і в літню пору, при температурі від —4 до —20 °С її підвищують на один щабель, при температурі нижче —20 °С — на два щаблі.
При кладці стін із цегли способом заморожування температура розчину залежить від температури зовнішнього повітря:
| температура зовнішнього повітря, °С……………… | до —10 | від —11 до —20 | нижче —20 |
| температура розчину…… |
Розчини варто готувати в утеплених розчинних вузлах із застосуванням гарячої води (не вище 80 °С) і підігрітого піску (не вище 60 °С). Для зниження температури замерзання розчину в його сполуку рекомендується вводити добавку – нітрит натрію в кількості 5 % по масі води схоплення.
У робочому місці розчин зберігають в утеплених ящиках із кришками, а при температурі повітря нижче —10 °С обігрівають через дно й стінки ящиків трубчастими електронагрівниками. Розчин що схопився або змерзнув відігрівати гарячою водою й використовувати -забороняється.
При монтажі великопанельних будинків підвищеної поверховості як у літніх, так і в зимових умовах успішно застосовують цементно-піщану пасту, що готують безпосередньо на будівельному майданчику із сухих готових сумішей сполуки 1:1 (портландцемент: дрібний пісок). У якості пластифікуючої проти-морозної добавки при готуванні цементно- піщаної пасти вводиться розчин нітриту натрію. Тонкий шов цементно-піщаної пасти здобуває міцність до 40 МПа - після 28 діб, й надійно з'єднує панелі. В зимових умовах при зовнішній температурі до –10°С нітрит натрію вводять у кількості 5% за масою цементу, при температурі до —20°С—10%. В останньому випадку цементно-піщана паста через 28 діб набирає міцність близько 10 МПа. Навесні при плюсовій температурі вона твердне, й міцність досягає 30-40 МПа.
Оздоблювальні розчини
Оздоблювальні розчини розділяють на два основних види: розчини для звичайних штукатурок і декоративні розчини.
Штукатурні розчини залежно від області застосування поділяють на розчини для зовнішніх і розчини для внутрішніх штукатурок. Штукатурні розчини готують на цементних, цементно-вапнякових, вапняних, вапняно-гіпсових і гіпсових в’яжучих. Сполуки штукатурних розчинів встановлюють із урахуванням їх призначення й умов експлуатації будинків. Штукатурні розчини повинні мати необхідний ступінь рухливості, мати гарне зчеплення з підставкою й не викликати утворення тріщин штукатурки.
Рухливість штукатурних розчинів, обумовлена глибиною занурення стандартного конуса, і гранична крупність застосовуваного піску для шару штукатурки різні. Рухливість розчину для підготовчого шару при механізованому нанесенні становить 6- 10 см, а при ручному нанесенні - 8-12 см. Найбільша крупність піску при цьому не повинна перевищувати 2,5 мм. Розчини оздоблювального шару звичайно мають рухливість 8-12 см. Їх готують на дрібному піску із щонайбільшою крупністю зерен 1,25 мм.
Для внутрішньої штукатурки стін і перекриттів будинків при відносній вологості повітря приміщень до 60 % використовують вапняні, гіпсові, вапняково гіпсові й цементно-вапняні розчини. Для штукатурки зовнішніх стін будинків служать цементно-вапняні розчини. Для зовнішньої штукатурки цоколів, пасків, карнизів і інших ділянок стін, що піддаються систематичному зволоженню, застосовують цементні й цементно-вапняні розчини на портландцементах.
Декоративні кольорові розчини призначені для заводської обробки лицьових поверхонь стінових панелей і великих блоків, а також для обробки фасадів будинків і внутрішньої обробки громадських будинків. У якості в’яжучого в декоративних розчинах застосовують білі, кольорові й звичайні портландцементи, а для кольорових штукатурок усередині будинків - вапно й гіпс. Заповнювачами в кольорових декоративних розчинах служать чистий кварцовий пісок і пісок, отриманий дробленням граніту, мармуру, туфу, вапняку й інших білих і кольорових гірських порід. До складу розчину оздоблювального шару вводять у невеликій кількості слюду, вермикуліт або подрібнене скло. Як барвники вживають лугостійкі й світлостійкі природні й штучні пігменти (сурик залізний, охра, мумія, ультрамарин, оксид хрому й ін.).
Декоративні розчини, застосовувані для обробки лицьових поверхонь стінових панелей і великих стінових блоків, а також для оштукатурювання фасадів будинків, повинні мати марки по міцності при стиску не менш 150 для обробки залізобетонних панелей і 50 для обробки панелей з легких бетонів і оштукатурювання фасадів будинків. Марка декоративних розчинів за морозостійкістю повинна бути не менш Мрз 35. Водопоглинання розчинів не повинне перевищувати 8 %.
Фактурну обробку панелей, що мають шар декоративного розчину, роблять на заводі в процесі формування виробів (рельєфні матриці й т.п.) або після затвердіння розчину (обробка поверхні абразивними дисками й ін.).
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 117 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |