Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Властивості розчинних сумішей і розчинів

Читайте также:
  1. АБСОРБЦІЯ - процес виборчого поглинання парів або газів з газових чи парогазовых сумішей рідкими поглиначами - абсорбентами.
  2. Алгоритми. Властивості алгоритмів. Форми подання алгоритмів.
  3. Атрибутивні ознаки і властивості культури
  4. Біологічні властивості.
  5. Бор, його сполуки. Способи добування та властивості борних кислот та їх солей.
  6. Види будівельних розчинів
  7. Властивості відношень
  8. ВЛАСТИВОСТІ М'ЯЗІВ
  9. Властивості показників за модулем.
  10. Властивості пухлин

Будівельні розчини є дрібнозернистими бетонами, тому за аналогією з бетонами перед вивченням властивостей будівельних розчинів варто розглянути властивості свіжо-виготовлених розчинних сумішей.

Властивості розчинних сумішей. Основною властивістю розчинної суміші є зручність укладання, під якою розуміють здатність суміші укладатися на поверхні тонким однорідним шаром. Зручність укладання сумішей залежить від степеню їхньої рухливості й водоутримуючої здатності.

Рухливістю розчинної суміші називають її здатність легко розтікатися по поверхні каменю тонким шаром і заповнювати всі нерівності поверхні. Ступінь рухливості розчинної суміші визначають за допомогою стандартного конуса (мал. 72) масою 300 г з кутом вершини 30° і висотою 15 см. Конус занурюють у розчинну суміш вершиною: чим більша глибина його занурення, тим більшою рухливістю володіє розчинна суміш. За показник рухливості приймають глибину занурення конуса (у см.).

Ступінь рухливості суміші залежить від кількості води, схоплення, від складу й властивостей вихідних матеріалів. Для підвищення рухливості розчинних сумішей у їхній склад вводять пластифікуючі мінеральні добавки, а також поверхнево-активні речовини. Пластифікуючі добавки дозволяють досягати необхідної рухливості розчинної суміші при меншій витраті води й цементу, тобто одержувати розчини більшої міцності або заощаджувати цемент.

Рис. 72. Стандартний конус для визначення рухливості розчинної суміші

1 – рухливий стержень із конусом; 2 – лінійка з розподілами; 3 – штатив; 4 – посудина з розчинної сумішшю.

 

Робочу рухливість розчину в літніх і зимових умовах приймають залежно від його призначення й виду стінового матеріалу.

Водоутримуючою здатністю називають властивість розчинної суміші втримувати воду при укладанні її на пористу поверхню й не розшаровуватися в процесі транспортування. У тому випадку, коли розчинна суміш володіє хорошою водоутримуючою здатністю, часткове поглинання води ущільнює розчинну суміш у кладці, що підвищує міцність розчину. Водоутримуюча здатність залежить від співвідношення складових частин розчинної суміші. Вона підвищується при збільшенні витрати цементу, заміні частини цементу вапном, введенні високодисперсних добавок (попелу, глин і ін.), а також деяких поверхнево-активних речовин.

Властивості будівельних розчинів. Основні властивості будівельних розчинів – міцність і морозостійкість.

Міцність затверділого розчину залежить від активності в'яжучого, водоцементного відношення, тривалості й умов твердіння (температури й вологості навколишнього середовища). При укладанні розчинних сумішей на пористу поверхню, яка здатна інтенсивно поглинати воду, міцність затверділих розчинів значно вища, ніж тих самих розчинів, покладених на щільну поверхню.

Міцність розчину характеризується його маркою. Марку розчину встановлюють за межею міцності при стиску зразків у вигляді кубів розміром 70,7´70,7´70,7 мм або балочок розміром 40´40´160 мм, виготовлених з розчинної суміші після 28-добового твердіння їх при 15—25°С. Для будівельних розчинів передбачені наступні марки: 4, 10, 25, 50, 75, 100, 150, 200 і 300.

Розчини, як і бетон, при знаходженні в нормальних умовах здатні твердіти й набирати міцність протягом тривалого часу. Наприклад, середня міцність розчину терміном 7 діб становить 40—50 % марочної, 14 діб—60—75 %, 60 діб —120% і 90 діб — 130%. Якщо твердіння цементних і змішаних розчинів відбувається при температурі, відмінній від 15°С, то величину відносної міцності цих розчинів приймають за спеціальними таблицями.

При застосуванні розчинів на шлакопортландцементі й пуццолановому портландцементі варто враховувати різке вповільнення наростання міцності при температурі твердіння нижче 10 °С, а при температурі нижче 0°С їхнє твердіння практично припиняється.

Морозостійкість затверділого розчину характеризується наступними марками: F 10, 15, 25, 35, 50, 100, 150, 200 і 300. Необхідну марку розчину одержують розрахунком і підбором складу. Перевіряють морозостійкість розчину шляхом випробування зразків-кубів у морозильних камерах.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 58 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав