|
Читайте также: |
Стаття 17.
1. З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для внутрішньо переміщених осіб регіональні довгострокові програми з пільгового кредитування (у тому числі - іпотечного) будівництва або придбання житла.
2. Кабінет Міністрів України з Національним банком України розробляють правові механізми щодо можливостей рефінансування витрат з будівництва або повернення відсотків за сплаченими кредитами тим внутрішньо переміщеним особам, які внаслідок окупації чи військових дій, негативних наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру набули каліцтва чи інвалідності, або лишилися без годувальника, або без належної опіки та піклування за віком (діти-сироти, одинокі батьки та пенсіонери).
3. У разі виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.
Стаття 18. Міжнародне співробітництво з проблем внутрішньо переміщених осіб
2. Міжнародним донорам, що роблять внесок у програми допомоги для внутрішньо переміщених осіб, надається сприяння в прискоренні імпорту гуманітарних вантажів.
3. Міжнародна гуманітарна, благодійна, технічна та будь-яка інша безповоротна допомога, що надається внутрішньо переміщеним особам, звільняється від оподаткування та митних платежів.
5. Україна забезпечуватиме справедливий розподіл такої допомоги внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням потреб осіб з особливими потребами, інвалідів, жінок та дітей, одиноких батьків, пенсіонерів, літніх людей.
Стаття 20. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Кафедра оториноларингологии
И С Т О Р И Я Б О Л Е З Н И
Подготовил:
Преподаватель: Свистушкин В.М.
Москва
Фамилия Имя Отчество:
Возраст: 17 лет.
Пол: мужской
Семейное положение: холост
Место работы: Учащийся ПТУ
Домашний адрес: Москва
Дата поступления: 2 апреля 2001 года
Клинический диагноз: Искривление перегородки носа. Хронический катаральный ринит. Правосторонний хронический гайморит, катаральная форма.
Жалобы при поступлении:
При поступлении больной предъявил жалобы на затрудненное носовое дыхание обеими половинами носа на вдохе и выдохе, больше выраженное справа, постоянные обильные выделения из носа слизистого характера, при простудах становящихся слизисто-гнойными, Чувство заложенности носа, возникающее в положении лежа на боку в соответствующей половине носа. Снижение обоняния.
Анамнез заболевания:
Со слов больного в возрасте трех лет он упал и ударился носом о батарею (больной знает об этом из рассказа родителей). С этого времени стало отмечаться затруднение носового дыхания. При осмотре в детской поликлинике по месту жительства был поставлен диагноз: искривление носовой перегородки. По данному поводу никаких лечебных мероприятий до 14 лет не проводилось.
В возрасте 8 – 9 лет больной стал отмечать усиление затруднения носового дыхания, появились постоянные прозрачные выделения из носа слизистого характера без запаха. При положении на боку появлялась заложенность соответствующей половины носа.
Обучаясь в школе, чаще других детей болел простудными заболеваниями (3-4 раза в год), при этом отмечал полную невозможность дыхания через нос и полное отсутствие обоняния. В такие периоды отделяемое из носа приобретало белесоватый оттенок и становилось более обильным. Не постоянно больным использовались капли в нос с сосудосуживающим эффектом: галазолин, нафтизин; после применения которых наступало кратковременное улучшение носового дыхания и исчезало чувство заложенности носа.
В возрасте 14 лет больной был госпитализирован в ЛОР-отделение больницы имени Филатова, где ему была проведена операция септопластики. В ходе предварительного обследования у больного на рентгенограмме околоносовых пазух было выявлено диффузное затемнение правой гайморовой пазухи. При диагностической пункции отделяемого из пазухи
получено не было. Был поставлен диагноз сопутствующего заболевания: хронический правосторонний гайморит.
После выписки из больницы больной продолжал предъявлять жалобы на затруднение носового дыхания больше выраженное справа, постоянные выделения из носа, чувство заложенности носа, снижение обоняния. По данному поводу пациент к врачам не обращался до 2 апреля 2001 года, продолжая нерегулярное применение капель в нос с сосудосуживающим эффектом (галазалин, нафтизин).
25 марта 2001 года долго находясь на улице больной переохладился и на следующий день у него усилилось отделение слизи из носа, чувство заложенности стало постоянным в обеих половинах носа не зависимо от положения тела. С данными жалобами пациент обратился в поликлинику по месту жительства, где ему дали направление на консультацию в ЛОР-отделение ММА имени Сеченова. 2 апреля 2001 года больной был госпитализирован в ЛОР-отделение ММА имени Сеченова, для дополнительного обследования и лечения.
Анамнез жизни
Родился в срок, в городе Москве. Рос и развивался в семье, от сверстников в физическом и умственном развитии не отставал, рахитом не болел. В детстве перенес ветрянку, корь. Учеба трудностей не вызывала.
Наследственность не отягощена. Аллергию на лекарства, пищевые продукты отрицает.
Вредные привычки: курит с 15 лет (5 сигарет в день).
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 67 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |