Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 7

Читайте также:
  1. Визначення витрат за статтями
  2. Визначення витрат за статтями
  3. Витрати на виробництво і зміна собівартості 1 ц кукурудзи на зерно по статтях
  4. Відображення даних обліку надходження основних засобів в статтях фінансової звітності
  5. Відображення обліку готівки в касі встаттях фінансової звітності
  6. Відображення обліку готівки в регістрах обліку та статтях фінансової звітності
  7. Конституція України Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
  8. Н/П Стаття 10 ГКУ. Основні напрями економічної політики держави
  9. Розрахунок собівартості продукції по статтях витрат, що змінюються
  10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта.

 

Національні культурні центри і товариства, представники
національних меншин право на вільні контакти із своєю історичною
батьківщиною.


Верховна Рада України

 

м. Київ, 1 листопада 1991 року
N 1771-XII

 

3.

 


З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про національні меншини в Україні


(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 36, ст.529)

(Вводиться в дію Постановою ВР
N 2495-XII (2495-12) від 25.06.92, ВВР, 1992, N 36, ст.530)

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5029-VI (5029-17) від 03.07.2012, ВВР, 2013, N 23, ст.218
N 5461-VI (5461-17) від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 5, ст.62 }

Верховна Рада України виходячи із життєвих інтересів
української нації та всіх національностей в справі розбудови
незалежної демократичної держави, визнаючи нерозривність прав
людини і прав національностей, прагнучи реалізувати Декларацію
прав національностей України (1771-12), дотримуючись
міжнародних зобов'язань щодо національних меншин, приймає цей
Закон з метою гарантування національним меншинам права на вільний
розвиток.

 

Стаття 1. Україна гарантує громадянам республіки незалежно
від їх національного походження рівні політичні, соціальні,
економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток
національної самосвідомості й самовиявлення.

Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних
підставах.

При забезпеченні прав осіб, які належать до національних
меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною
загальновизнаних прав людини.

 

Стаття 2. Громадяни України всіх національностей зобов'язані
дотримувати Конституції (254к/96-ВР) та законів України,
оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність,
поважати мови, культури, традиції, звичаї, релігійну самобутність
українського народу та всіх національних меншин.

 

Стаття 3. До національних меншин належать групи громадян
України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття
національного самоусвідомлення та спільності між собою.

 

Стаття 4. Відносини, які виникають з приводу реалізації
громадянами України прав і свобод, пов'язаних з їх належністю до
національних меншин, регулюються Конституцією України
(254к/96-ВР), цим Законом, прийнятими на їх підставі іншими
законодавчими актами, а також міжнародними договорами України.

 

Стаття 5. Забезпечення формування та реалізацію державної
політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав
національних меншин України здійснюють центральні органи
виконавчої влади, визначені Президентом України.

 

У разі необхідності місцеві ради можуть створювати постійні
комісії з питань міжнаціональних відносин, місцеві державні
адміністрації - відповідний структурний підрозділ.

{ Стаття 5 в редакції Закону N 5461-VI (5461-17) від
16.10.2012 }


Стаття 6. Держава гарантує всім національним меншинам права
на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною
мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або
через національні культурні товариства, розвиток національних
культурних традицій, використання національної символіки,
відзначення національних свят, сповідування своєї релігії,
задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової
інформації, створення національних культурних і навчальних
закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному
законодавству.

Пам'ятки історії і культури національних меншин на території
України охороняються законом.

 

Стаття 7. Держава вживає заходів для підготовки педагогічних,
культурно-просвітницьких та інших національних кадрів через мережу
навчальних закладів. Державні органи на основі міждержавних угод
сприяють національним меншинам у підготовці спеціалістів в інших
країнах.

 

Стаття 8. Мова роботи, діловодства і документації місцевих
органів державної влади і місцевого самоврядування визначається
статтею 11 Закону України "Про засади державної мовної політики"
(5029-17).

{ Стаття 8 в редакції Закону N 5029-VI (5029-17) від
03.07.2012 }

Стаття 9. Громадяни України, які належать до національних
меншин, мають право відповідно обиратися або призначатися на
рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої,
виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на
підприємствах, в установах і організаціях.

{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5461-VI
(5461-17) від 16.10.2012 }

Стаття 10. Держава гарантує національним меншинам право на
збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й
сучасного розселення. Питання про повернення на територію України
представників депортованих народів вирішуються відповідними
законодавчими актами та договорами України з іншими державами.

 

Стаття 11. Громадяни України мають право вільно обирати та
відновлювати національність.

Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї
національності не допускається.

 

Стаття 12. Кожний громадянин України має право на національні
прізвище, ім'я та по батькові.

Громадяни мають право у встановленому порядку відновлювати
свої національні прізвище, ім'я та по батькові.

Громадяни, в національній традиції яких немає звичаю
зафіксовувати "по батькові", мають право записувати в паспорті
лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька
і матері.

 

Стаття 13. Громадяни, які належать до національних меншин,
вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм
чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через
відповідні державні органи та створювані громадські об'єднання.

Участь або неучасть громадянина України, який належить до
національної меншини, у громадському об'єднанні національної
меншини не може служити підставою для обмеження його прав.

 

Стаття 14. Державні органи сприяють діяльності національних
громадських об'єднань, які діють відповідно до чинного
законодавства.

{ Частину другу статті 14 виключено на підставі Закону
N 5461-VI (5461-17) від 16.10.2012 }

Стаття 15. Громадяни, які належать до національних меншин,
національні громадські об'єднання мають право у встановленому в
Україні порядку вільно встановлювати і підтримувати зв'язки з
особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за
межами України, одержувати від них допомогу для задоволення
мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності
міжнародних неурядових організацій.

 

Стаття 16. У державному бюджеті України передбачаються
спеціальні асигнування для розвитку національних меншин.

 

Стаття 17. Україна сприяє розвиткові міжнародного
співробітництва у забезпеченні й захисті прав та інтересів
національних меншин, зокрема шляхом укладання й реалізації
багатосторонніх і двосторонніх договорів у цій сфері.

 

Стаття 18. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод
громадян за національною ознакою забороняється й карається
законом.

 

Стаття 19. Якщо міжнародним договором України встановлено
інші положення ніж ті, які містяться в законодавстві України про
національні меншини, то застосовуються положення міжнародного
договору.


Президент України Л.КРАВЧУК

 

м. Київ, 25 червня 1992 року
N 2494-XII

 

1.Звернення до громадян України всіх національностей про міжнаціональні взаємини.
2.Декларація прав національностей України (1991)

3. Закон України про національні меншини в Україні (1992).

4. Конституція України (1996)




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав