Державний стандарт загальної середньої освіти
Державний стандарт загальної середньої освіти – звіт норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти, а також гарантії держави щодо її здобуття.
Державний стандарт загальної середньої освіти, згідно з Законом України „Про загальну середню освіту” (1999), містить:
Він дає цілісне уявлення про змістове наповнення і співвідношення освітніх галузей знань за роками навчання, мінімальну тривалість вивчення конкретної освітньої галузі знань або навчального предмета, тижневе навантаження учнів на різних ступенях навчання тощо.
Це змістова конкретизація цілей загальноосвітньої підготовки учня середньої школи в навчальних програмах з предметів, що входять до інваріантної частини базового навчального плану, а також система вимог, що визначає обов’язковий для кожного учня рівень засвоєння змісту освітньої галузі чи предмета.
Вони засвідчують досягнення учнем мети загальноосвітньої підготовки на певному віковому етапі свого розвитку; містять критерії у вигляді типових занять і форм оцінювання рівня освіченості конкретної особи відповідно до державного стандарту.
Державний стандарт загальної середньої освіти розробляють Міністерство освіти України з Національною академією наук України та Академією педагогічних наук України. Затверджує стандарт Кабінет Міністрів України. Переглядають його не менше як один раз на 10 років. Державний стандарт загальної середньої освіти зобов’язує загальноосвітній навчальний заклад:
ü виконувати інваріантну складову змісту загальної середньої освіти;
ü визначати предметну спрямованість варіативної складової змісту загальної середньої освіти, її місцеве наповнення і форму реалізації на кожному ступені здобуття освіти;
ü вибирати і використовувати освітні програми, навчальні курси, посібники до варіативної складової змісту загальної середньої совіти у порядку, визначеному Міністерством освіти України.
Http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%82
Нормативно-правовий акт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми, спрямований на регулювання суспільних відносин і містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Іншими словами, нормативно-правовий акт — це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права.
У нашій правовій системі нормативно-правовий акт є основним джерелом права.
Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію форми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 131 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |