Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сплата/відшкодування ПДВ

Звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є календарний місяць, строки подання податкової звітності 20 календарних що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, строк сплати податку - 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звітності з ПДВ.

Ще один елемент цього податку, який викликає численні суперечки це пільги, перелік пільгових благ продиктований бажанням досягти соціальної справедливості. Проте в фінансо­вій літературі постійно триває полеміка щодо визначення опти­мального складу товарів і послуг, які можна назвати товарами й послугами широкого споживання [9]. ПКУ закріплені такі пільги з ПДВ: операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (ст. 195), операції, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196), операції звільнені від оподаткування (ст. 197).

Зважаючи на своєрідність податку на додану вартість його факультативними елементами можна вважати свідоцтво про реєстрацію, ведення реєстру податкових накладних та необхідність їх внесення, за певних умов, до Єдиного реєстру податкових накладних. Особливості, порядок та умови щодо реєстрації та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість наведені у стаття 181-184 ПКУ. Спеціальна реєстрація платників ПДВ була запроваджена у 1997 р. з метою удосконалення адміністрування та полегшення контролю за сплатою ПДВ. У ПКУ вперше вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ викладені в окремій статті й детально регламентовані [7].

Отже, з моменту впровадження та до сучасних днів ПДВ подолав довгий шлях розвитку та вдосконалення. Під час свого існування він зазнав численних змін, які були не завжди доцільні та обґрунтовані. Такі часті зміни не могли позитивно вплинути ні на платників податків, ні, як наслідок, на доходи Державного бюджету України. Зважаючи на те, що ПДВ притаманні багато позитивних властивостей, головна з яких фіскальна ефективність, були запровадженні численні реформи, спрямованні на покращення та модернізацію адміністрування та контролю за справлянням ПДВ, шляхом прийняття ПКУ.

Відповідно до положень статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС та їх державами-членами, яка підписана від імені України 14 червня 1994 року та набула чинності у березні 1998 року, Україна взяла на себе зобов’язання вживати заходів для забезпечення того, щоб національне законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Європейського Співтовариства, що є важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між сторонами [10].

Враховуючи це, ПКУ удосконалено правові норми щодо ПДВ шляхом забезпечення більш детальної правової регламентації його справляння, усунення прогалин, що мали місце в попередньому законодавстві й використовувалися для уникнення податку, здійснено суттєві кроки на шляху наближення податкового законодавства до вимог 112 директиви Ради ЄС [7, с.833]. Та все ж таки залишаються певні невідповідності, які створюють перепони на шляху до гармонізації ПДВ, тому автор вважає необхідним у розділі 2 провести порівняльний аналіз законодавчої бази справляння ПДВ в Україні та у державах-членах ЄС.