Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Висновки до розділу 1

Сучасний розвиток світової економіки спрямований на поглиблення взаємозв’язків на основі інтеграції національних економічних систем для досягнення високого рівня суспільного добробуту. Посилення європейської економічної інтеграції закономірно обумовило розвиток концепції міждержавної податкової уніфікації та гармонізації. Особливу увагу приділяють узгодженню непрямого оподаткування, а саме ПДВ.

В результаті проведеного дослідження в межах поставленого до розділу 1 завдань були отримані певні результати, а саме:

1. З метою уточнення теоретичних аспектів гармонізації у галузі оподаткування, було сформульовано визначення поняття «гармонізація податків», відповідно до якого гармонізація податків – це міждержавна спільна домовленість двох або кількох країн - учасниць міждержавних економічних угруповань про уніфікацію, систематизацію і координацію податкових систем і ведення податкової політики, які забезпечили б рівність і взаємовигідність країн-учасниць.

2. Була доведена відмінність між поняттями «гармонізація податків» та «податкова гармонізація». Зроблено акцент на тому, що хоча ці поняття взаємозалежні, вони не є взаємозамінними. Податкова гармонізація більш узагальнююче поняття, яке включає в себе термін «гармонізація податків», якщо мова йде про узгодження міжнародних інтересів, то б то двох чи більше країн (міждержавний рівень). Та не можна використовувати визначення «гармонізація податків», якщо цей процес стосується досягненню збалансованості всередині країни, таке явище характеризують поняттям «податкова гармонізація» (внутрішній рівень).

3. Наведені основні умови вступу (інтеграції) до ЄС, Копенгагенські критерії, які зазначають, що наявність ПДВ у податковій системі країни-кандидата є однією з головних умов входження до Європейського суспільства.

4. Проаналізована законодавча база справляння ПДВ у країнах ЄС, та визначено, що на сьогодні головним нормативно-правовим актом, який регламентує основні положення функціонування та адміністрування ПДВ є директива 2006/112/ЄС «Про спільну систему податку на додану вартість».

5. Розглянуто та проведено генезис етапів розвитку законодавства про ПДВ в Україні. Численні зміни, які вносились до законодавства в період з 1992 р. до 2009р., не завжди призводили до бажаного результату, та ще більше ускладнювали відносини між платниками податку та контролюючими органами.

6. Доведено на прикладі наближення відображення ПДВ у бухгалтерському та податковому обліку, що свідчить про ефективність та доцільність проведених законодавчих реформ. Слід зауважити, що освітлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на бухгалтерських рахунках цілком відповідає сучасним нормам Податкового кодексу і значно спрощує бухгалтерам облік податку та оформлення звітності.

7. Проаналізована сучасна законодавча база справляння ПДВ, яка представлена у вигляді ПКУ, норми якого усунули прогалини, що мали місце у минуло законодавстві та були створені з максимальним наближенням до вимог директиви 2006/112/ЄС «Про спільну систему податку на додану вартість». Результати дослідження за розділом 1 було опубліковано в [24].