Читайте также:
|
|
Статичні фізичні перевантаження. При роботі з ЕОМ застосовують клавішний ввід. Робочі цикли при роботі на клавішних апаратах, як правило, багаторазово повторюються. Велике їхнє число за робочу зміну приводить до нервово-м'язового стомлення, що може бути основним етиологічниим фактором м'язової перенапруги й виникнення професійних захворювань рук.
При статичних фізичних перевантаженнях ніг, плечей, шиї й рук довгостроково прибувають у стані скорочення. У них погіршується кровообіг. Живильні речовини надходять у м'язи недостатньо швидко, у тканинах накопичуються продукти розпаду, у результаті чого можуть виникнути хворобливі відчуття.
Оскільки кожне натискання на клавішу сполучене зі скороченням м'язів, сухожилля безупинно сковзають уздовж костей і стикаються із тканинами.
Внаслідок чого можуть виникнути запальні процеси. Розпухлі внаслідок повторюваних рухів, оболонки сухожиль можуть здавити нерв. Виникає зап'ястний синдром.
Нервовопсихічні перевантаження. Нервова перенапруга обумовлена напругою уваги. Часта й тривала перенапруга може служити джерелом ряду захворювань серцево-судинної, нервової, зорової й іншої систем організму.
Розумова перенапруга. Розумова діяльність - це діяльність, насамперед, центральної нервової системи, її вищого відділу кори головного мозку.
При розумовій роботі відбувається звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів.
Низький рівень загального обміну при розумовій діяльності не є показником малої інтенсивності обмінних процесів, навпаки, споживання кисню збільшується в 15-20 разів у порівнянні з фізичною роботою. Можливі значні зміни кров'яного тиску, пульсу, підвищення цукру в крові. Тривала
розумова робота може привести до серцево-судинних захворювань.
Перенапруга аналізаторів. Центральна нервова система одержує інформацію від зовнішнього середовища за допомогою чутливих апаратів, що сприймають сигнали. Ці апарати академіком И.П.Павловим названі аналізаторами.
Основна характеристика аналізаторів – висока чутливість. При роботі з дисплеєм, яскравість сигналів значно перевищує мінімальний рівень світлового впливу. Верхня межа інтенсивності світлового сигналу, при якому ще не порушується робота аналізаторів, становить 10.000 кд/м2. Але крайні значення стомлюючі для очей. Так ознакою ненормально великої яскравості зображення на сітківці є виникнення послідовних образів. Зорова система має властивість оцінювати сприйману яскравість сигналу.
Зорова робота вимагає частого перемикання з однієї поверхні на іншу, що відбувається на тлі нерівномірних яскравостей. Результати досліджень показують, що робота в умовах постійної переадаптації до яскравостей, що розрізняються приблизно в 10 разів, викликає почуття дискомфорту вже в перші години роботи, а потім й явну перевтому. Особливо несприятливі такі перепади яскравості, які викликають сліпучий ефект. Від сліпучої дії світла спочатку найбільше всього погіршується контрастна чутливість ока, а потім гострота зору. При незадовільному розподілі яскравості в освітленому просторі виникає відчуття зорового дискомфорту.
Дискомфортні умови для роботи ока можуть виникнути не тільки в результаті більших яскравостей у полі зору, але й внаслідок недостатньої освітленості поля зору. Психофізіологічні досвіди показали, що різна чутливість ока досягає максимуму при освітленості білої поверхні більше 200 лк і зберігає його аж до 3000 лк. Сталість гостроти зору протягом роботи (стійкість ясного бачення) досягає максимуму приблизно при освітленості білої поверхні більше 200 лк.
Дата добавления: 2015-02-22; просмотров: 89 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |