Читайте также:
|
В залежності від хімічного складу розрізняють води: столові (мінералізація від 1 до 2 г/л), лікувально-столові (мінералізація від 2 до 8 г/л) і лікувальні (мінералізація від 8 до 12 г/л). В залежності від наявності аніонів і катіонів води бувають:
гідрокарбонатні, гідрокарбонатні хлоридні натрієві, сульфатні, йодвміщуючі,кремністі, сульфідні, води, що вміщують кальцій, магній, бром, миш”як, родан тощо.
Гідрокарбонатні води (Боржомі, Лужанська, Поляна купель, Поляна квасова і інш.) позитивно впливають на жовчоутворюючу та жовчовивідну функції печінки та жовчних шляхів, поліпшують вуглеводний і білковий обмін, мають протизапальну дію.Гідрокарбонати гальмують рівень кислотоутворення у шлунку, тому їх рекомендують при гіперацидних станах, явищах ацидозу, Вони поліпшують засвоєння мікро- і макроелементів, посилюють діурез. Слід відмітити, що стимулюючий або гальмуючий вплив на секреторну і рухому функцію шлунка залежить від методики застосування води (час застосування, температура води).
Хлоридні води (джерело № 2 курорту Трускавець, Миргородська, Куяльник, Слав”янська, Друскінінкай; розсоли – джерело № 6 курорту Моршин, Трускавець та інш.) показані при захворюваннях печінки і жовчних шляхів з супутніми хронічними гастритами, секреторною недостатністю і ентероколітами.
Гідрокарбонатні хлоридні натрієві води мають виражений холеретичний і холекінетичний ефект.
Сульфатні мінеральні води (Слав”янський, Смірновський джерела, Кисловодський сульфатний нарзан тощо) гальмують процеси всмоктування в кишечнику, посилюють перистальтику і секрецію, що обумовлює їх послаблюючу дію. Після нормалізації роботи кишечника поліпшується функціональний стан печінки, тому що сульфати гальмують кислотоутворення у шлунку і це дає можливість застосовувати їх у пацієнтів з патологіями печінки і супутніми захворюваннями шлунка, що протікають з підвищеною кислотністю.
Є дані про вплив сульфат - і магнійвміщуючих вод на функціональний стан печінки, в першу чергу, за рахунок відновлення функції гепатоцитів.
Магній в мінеральних водах зустрічається рідко. Іони магнію всмоктуються у шлунку і початкових відділах тонкої кишки, попадають у печінку, де частково депонуються. Магній діє жовчогінно, здатний зменшувати рівень холестерину в крові та жовчі. Солі магнію діють спазмолітично, сприяють нормалізації тонусу гастродуоденальної зони, жовчного міхура, сфінктера Одді.
Магній приймає участь у ферментативних процесах, відкладаючись у м”язах, активізує обмін вуглеводів, каталізує діяльність трипсину, ерипсину та інших ферментів травного каналу, понижує збудливість центральної нервової системи, проявляє виражений послаблюючий ефект.
До мінеральних вод, що вміщують магній в кількості більше 20 г/л, відносяться Баталінська, Кримський нарзан, Московська, Моршинська, Нафтуся, води – аналоги кисловодських.
При супутніх гастрітах з секреторною недостатністю показані води, які вміщують,крім сульфатів, іони хлору і натрію. Натрій сприяє регуляції обміну і осмотичного тиску в тканинах, стимулює жовчоутворюючу і особливо жовчовивідну функції гепато-біліарної системи і секреторну функцію залоз органів травлення, посилює перистальтику кишечника.
Хлоридно-кальцієві води діють протизапально, зменшують набряки тканин, підвищують рівень обмінних процесів.Кальцій зменшує збудливість і тонус гладкої мускулатури (антиспастична дія).
Хлоридно-натрієві води, що вміщують кальцій, поліпшують ліпідний обмін, тому вони показані хворим на хронічний гастріт з секреторною недостатністю.
До вод, що вміщують кальцій, відносяться: Краінка, Амурська, Буковинська, Березовська, Нафтуся тощо.
До вод, що вміщують калій, відноситься Моршинська з джерела № 2, Мелітопольська). Зменшення вмісту калію в організмі супроводжується порушенням діяльності органів травлення, що проявляється пониженням апетиту, нудотою, блюванням, проносом, зменшенням перистальтики кишечника.
Кремністі мінеральні води (Березовська, Харківська №2, Шаянська) проявляють адсорбційні, в”яжучі властивості, седативну, болезаспокійливу, протизапальну дію завдяки наявності в них кремнієвої кислоти. Такі води показані при патології травного каналу, печінки і жовчних шляхів.
Під впливом сульфідних вод (Немирів, Черче тощо) збільшується кількість сульфгідрільних сполук у печінці, поліпшується білковий обмін. Сульфідні води показані при захворюваннях серцево-судинної і нервової системи, при ревматизмі і захворюваннях суглобів, при гінекологічних захворюваннях. Їх дія визначається концентрацією сірководню і мінералізацією, наявністю органічних речовин і мікроелементів.Є дані про активацію запальних процесів на фоні застосування сульфідних вод,тому застосовувати ці води при загостренні процесів (наприклад, активному гепатиті) слід обережно.
Мікроелементи, що містяться в мінеральних водах, проявляють специфічну фізіологічну дію. Виділяють 2 групи мікроелементів,які відрізняються за характером дії:
1. Миш”як, залізо, кобальт,мідь, марганець та інші важкі метали.
2. Йод, бром.
Миш”як, залізо, кобальт, що є складовою частиною вітаміну В-12, приймають активну участь в процесах кровотворення,тому миш”яквміщуючі мінеральні води (Кваси, Кармадон, мінеральні води Закарпаття) і залізовміщуючі води (Полюстровська, Шепетовська) показани хворим із захворюваннями органів травлення у сполученні з анемією.
До миш”яковистих вод відносять води з концентрацією миш”яку не менше 0,7 мг/л. Така концентрація відповідає мінімальній однократній фармакологічній дозі і викликає фізіологічний ефект при лікувальному застосуванні.
У водах, які вживаються як питтєві, миш”як повинен бути в дозі не більше 0,2 мг/л. Допустимі концентрації миш”яку для питтєвих вод не повинні бути більше 0,05 мг/л.
До цих миш”яковистих вод необхідно відноситися як до ліків; їх призначення і дозування повинні бути індивідуальними.
Слабі миш”яковисті води, що вміщують арсенум в кількості 0,7-5 мг/л, є в Закарпатті (Горна Тіса).
Міцні, що вміщують 5-10 мг/л арсенуму, - в Закарпатті (Горна Тіса, Говерла).
Дуже міцні, що вміщують арсенуму більше 10 мг/л, - в Закарпатті (Горна Тіса).
Ці води, крім арсенуму, містять велику кількість заліза (Грушевська Поляна, Горна Тіса, Говерла). Дуже міцні води мають у с воєму складі бром (до 60 мг/л) і йод (до 17 мг/л).
Питання про вплив миш”яку на організм людини мало вивчені і складні. Є дані, що ці води можна застосовувати для лікування хворих із шкірними захворюваннями, хворих на анемію, при гепатохолециститах. При застосуванні миш”яковистих вод посилюються обмінні процеси, понижується відкладення ліпідів у бляшках аорти, а також зменшується жирова інфільтрація. Застосування вод при подагрі призводить до налагодження пуринового, білкового та жирового обміну.
До мінеральних вод, що вміщують марганець, відносяться Кваси, Шаянська. Марганець входить до складу протеолітичних ферментів, приймає участь в окисно-відновних процесах і регуляції кровотворення, в білковому та вуглеводному обміні, впливає на вміст вітамінів (аскорбінової та нікотинової кислот).
Йодвміщуючі води (Майкопська,Семігорська,Ахтирська) сприяють розсмоктуванню і регенерації,приймають участь в окисно-відновних процесах, проявляють бактерицидну дію.Показани хворим з патологією органів травлення При концентрації йоду 5 мг/л в 200 мл мінеральної води міститься 1 мг йоду, здатного проявляти фармакологічну дію. У високомінералізованих водах йод часто сполучається з бором (Поляна Квасова, Драговська, Свалявська, Семігорська).
Поляна квасова, яка вміщує 126 мг/л бору, зменшує кількість жовчі і концентрацію холестерину в неї, тобто понижує жовчовиділення.
Бром позитивно впливає на функціональний стан центральної нервової системи, До бромних вод відносяться Лугельська, Нальчик,Талицька. Ці води призначаються при багатьох захворюваннях органів травлення. Але оскільки вони понижують рівень обміну речовин, то їх не слід призначати хворим на ожиріння.
Терапевтична дія мінеральних вод при захворюваннях шлунково-кишкового тракту пов”язана не тільки з солями, мікроелементами, а також з органічними речовинами, основну масу серед яких становлять гуміни та бітуми (до 80-90%). В лікувальних водах органічних речовин повинно бути не більше 30 мг/л, а в лікувально-столових – 10 мг/л. Вони є середовищем для життєдіяльності мікроорганізмів, які виробляють антибактеріальні та гормональні речовини. Завдяки наявності органічних сполук у маломінералізованих водах курорту Березовські мінеральні води (Березовська, Рай-єленовська), у хворих з патологією гепатобіліарної системи відновлюються жовчоутворююча функція печінки, концентрація білірубіну, холестерину, жовчних кислот, нормалізується функціональний стан печінки.
До мінеральних вод, що вміщують органічні речовини, відносяться Нафтуся, Березовська, мінеральна вода села Селятин, деякі води Закарпаття, Буковини, Моршину, Миргороду, Шкло та інші.
Характер активної реакції води (рН) впливає на лікувальну дію. Вода с рН 5,5 і більше 8,6 для внутрішнього застосування не рекомендується. Для питтєвого лікування застосовують тільки слабокислі, нейтральні та слаболужні води.
Дуже важливе значення при лікуванні захворювань органів травлення є температура мінеральної води. За діючими критеріями різниця між теплими та холодними водами повинна бути 20 град. До теплих відносять води з температурою 20-35 град, до гарячих – 35-42 град., до дуже гарячих- 42 град. і вище.
Дата добавления: 2015-02-22; просмотров: 87 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |