|
Читайте также: |
У додатках вміщують матеріал, який доповнює текст курсової роботи, але має великий обсяг, або, якщо включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу.
Додатками можуть бути:
– графічний матеріал;
– таблиці, що доповнюють основний текст;
– розрахунки;
– оригінали фотографій;
– ілюстрації допоміжного характеру;
– інші матеріали.
2. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2.1. Побудова документа
Курсовий проект виконується машинописним способом за допомогою комп’ютера гарнітурою Times New Roman, через полуторний інтервал, розмір шрифту 14 пт на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210 х 297 мм). Рамку полів не проставляють. Загальний обсяг курсового проекту становить не менш 25 аркушів, але й не більше 50.
Верхнє та нижнє поле дорівнює 2 см, ліве – 3 см, праве – 1,5 см.
Робочою мовою курсової роботи є українська.
Всі сторінки роботи, включаючи додатки, повинні мати порядкову нумерацію в межах усієї роботи і позначаються арабськими цифрами без крапки в кінці в правому верхньому кутку Times New Roman, розмір шрифту 14.
Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами у середині сторінки симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Переноси слів у заголовках підрозділів не допускаються. Якщо заголовок не міститься в одному рядку, то другу й наступні рядки варто писати також з абзацного відступу.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї знаходиться тільки один рядок тексту.
Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Переноси слів у заголовках пунктів не допускаються. Якщо заголовок не міститься в одному рядку, то другу й наступні рядки варто писати без абзацного відступу.
Кожний розділ треба починати з нової сторінки.
Відстань між заголовком і текстом, між заголовками розділу й підрозділу дорівнює 3 інтервалам (пропущений один рядок).
Усередині розділів, підрозділів, пунктів або підпунктів можуть бути наведені перерахування.
Перед кожною позицією перерахування варто ставити дефіс.
Приклад:
– туроператор;
– турагент;
– туристська фірма.
При необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру, після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка.
Приклад:
І. Індустрія гостинності:
1) поняття готель;
2) поняття послуга.
ІІ. Служба бронювання:
1) організація служби;
2) посадові обов’язки.
У кожному разі запис перерахувань пишеться малими літерами з абзацного відступу. Наприкінці кожного рядка перерахування, крім останньої, ставиться крапка з комою. Останній рядок перерахування повинен закінчуватися крапкою.
При необхідності застосування умовних позначок, зображень або знаків, не встановлених діючими стандартами, їх варто пояснювати в тексті.
При викладані матеріалу на кожній сторінці та наприкінці розділу, підрозділу пункту ставиться посилання на використану літературу у квадратних дужках (не менш 2 посилань на аркуші). Крапка в кінці речення ставиться за квадратними дужками посилання.
Якщо при написанні абзаців, розділів та ін. використано більше ніж одне джерело, то їх розміщують в ранжированому порядку розділяючи крапкою з комою, або через тире, якщо нумерація послідовна.
Приклад:
[1].
[1; 5; 17].
[1–5, 8–11, 32].
При використанні інформації, зібраної в Інтернеті, необхідно її обробити: текст повинен бути відредагований відповідно до вищевказаних параметрів, не містити рекламних закликів, наприклад: «…Обов’язково відвідаєте цю країну!», «У ресторанах країни Ви відчуєте всю принадність і вишуканість Сходу!», «Тут є все для Вашого відпочинку й оздоровлення:…»; містити посилання, що відносяться тільки до нашої держави.
2.2. Нумерація у курсовій роботі
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші та змісті номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера ставлять крапку, потім друкують заголовок розділу, наприклад, «РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА».
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу ставлять крапку, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера ставлять крапку, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
2.3. Оформлення ілюстрацій
Ілюструють курсову роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:
– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;
– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.
Приклад:
1 – прибуток за рік; 2 – прибуток за місяць; 3 – загальна тенденція
Рис. 1.1 – Загальна схема прибутків турфірми
Текстова частина (написи, пояснення в рисунках) виконується тим же кеглем як і весь текст роботи. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
Якщо тексту в схематичних рисунках дуже багато, то в цьому випадку допускається використання одиничного інтервалу між строками.
Основними видами ілюстративного матеріалу в курсовій роботі є: рисунок, схема, діаграма та графік.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» та нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Після позначення номера ставиться тире, а далі пишеться назва рисунку з великої літери.
Ілюстрації виконують переважно у чорно-білій кольоровій гамі. Напівтонові та кольорові ілюстрації дозволяється використовувати тільки у випадках, коли це потрібно з точки зору подання додаткової інформації, при цьому їх розміщують у додатках.
Приклад:
Рис. 3.3 – Розподіл клієнтів туристичного агентства «Felicity» щодо їх переваг до джерел інформації про туристичні послуги
Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією посередині аркушу. Якщо в курсовій роботі подано всього одну ілюстрацію, то її теж нумерують за загальними правилами. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, та де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виказу у круглих дужках «(див. рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рисунка 3.1», або «... як це показано на рисунку 3.1».
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації треба вбудовувати в текст у згрупованому вигляді, якщо вони виконані у редакторі Word.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 74 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |