Читайте также:
|
19в на тер Укр стал веком возрожд-я. Под нац возрожд-ем понимают формир-е нац самосознания укр, возрастание интереса к укр.яз,ист, культуре, развертывание укр.нац-осв.движ. Нац возрожд-е нач-ся с изуч-я ист.св.народа,фольклора,развития нац.яз,лит-ры, культуры в целом.Д/р-я эт.задач треб-сь интелегенция.Таких людей в нач.возрожд-я было крайне мало.Полож-е стало меняться к лучшему,когда были открыты универы:Харьковский 1805 (1ректор Рижский),Киевский 1834 (1 ректор Максимович).В нач 19в развернулось проф.изуч-е ист.Укр.Были подготовлены 2 обобщающие работы: 1822-была опубликована 4хтомная работа Панпыша-Каменского «История малой России.»1842-43 вышла «история малой России»Маркевича в 65 томах». Одновременно развернулось изуч-е фольклора. Многие молодые интеллигенты ходили по селам и собирали и публиковали произвед-я нар.творчества:песни, поговорки, сказания, анекдоты.Основателем отечественной фольклористики стал Николай Церетелев. В 1819 он издал сборник «Опыт собрания старинных Малорос.песен».Продолжателем дела Церетелева стал М.Максимович-ректор Киевского универа. он опубликовал 3 сборника песен.Глав.же условием укр-нац возрожд-я стало использование и развитие укр яз. М.С.Грушевский говорил:«Язык решил судьбу укр возрожд-я».Вк18в наблюдается активное обращ-е интеллигенции к нар.укр.языку.Современный укр яз сформировался на народно разговорной основе. На его базе стала зарождаться современ укр лит. 1ым весовым произвед-ем новой укр лит стала «Енеида»Котляревского(1798). На веки же закрепил укр.лит.яз Шевченко.Благ.ему укр.яз достиг совершенства, а укр.лит-ру он вознес на миров.ур-нь.На ряду с л-рой развивалось искусство. В нач 19в зарождается профессион театр. Они были в Киеве, Полтаве,Харьк, Одессе..В нач ставили пьесы иностр и русск авторов. Но в 1819 на сцене Полтавского театра были поставлены пьесы «Нат Полтавка»и «Москаль Чаривнык».Русская троица:Головацкий,Вагиле-вич,Шашкевич. Муз искусство:были созданы 1ые симфонические произвед-я,песни-романсы(Ехал казак за Дунай),была создана 1ая укр опера «Запорожец за Дунаем» композитора Семена Кулак-Артемовского.Вербицкий в 1863 написал музыку к гимну Укр. Архитектура:на смену стилю барокко пришел классицизм. Д/него хар-но не создание внеш.красоты,а внутрен.комфорта,т.е. высокие потолки,замечательная акустика, освещ-е,вентиляция. Примером воплощ-я такого стиля стало здание Киев.универа.
40. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ АВСТРІЇ (кінець XVIII-перша половинаХІХ ст.ст.)
Національне відродження охопило і західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Праці відомого у Східній Галичині історика Дениса Зубрицького з історії галицьких українців сприяли утвердженню української національної самосвідомості в освічених колах української інтелігенції. Переважну більшість українсько-галицької інтелігенції в першій половині XIX ст. становило духівництво. Не відразу воно стало національно свідомим. Панівними мовами в Галичині були польська та німецька. До української ставилися зневажливо, як до «мови пастухів». Навіть сільські свяшеники-українці соромились говорити українською. Так, на вимогу самих студентів з 1809 р. лекції на богословському факультеті Львівського університету стали читатися німецькою замість української. Проте, саме в середовищі українського греко-католицького духівництва народилися тут перші паростки національно-культурного відродження. 1817 р. митрополит М.Левицький видав меморіал «В обороні державного управління і самостійності української мови». У 1830 р. вперше в Австрійській імперії було надруковано граматику української мови. Греко-католицький священик О. Духнович видав молитовник, буквар, різні підручники рідною мовою.
У 30-х роках XIX ст. австрійський уряд задовольнив клопотання І. Могильницького про заснування у Східній Галичині широкої мережі громадських початкових шкіл з українською мовою викладання. У 1833-1837 рр. у Львові діяло громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця». Засновниками та керівниками об'єднання були семінарист греко-католицької духовної семінарії Маркіян Шашкевич (1811-1843 рр.) та студенти Львівського університету Іван Вагилевич (1811-1866 рр.) і Яків Головацький (1814-1888 рр.). Головне завдання - підняти дух народу, просвітити його, допомогти усвідомити свою гідність та силу. «Руська трійця» згуртувала навколо себе однодумців, які поставили за мету поширення масової національної свідомості та впровадження української мови і культури в усі сфери життя.
Серед конкретних напрямків діяльності — фольклорно-етнографічні експедиції у Галичину, Буковину та Закарпаття; перекладацька діяльність (у 1836 р. Вагилевич вперше переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім»); мовознавча та літературно-видавнича діяльність (Шашкевич працював над граматикою та словником української мови, підготував «Читанку для діточок в народних училах руських»). У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературний збірник «Зоря» (біографія Б.Хмельницького, вірш про Северина Наливайка, кілька оповідань та пісень), проте цензура заборонила його.
У 1837 р. члени гуртка підготували літературно-науковий альманах «Русалка Дністрова», який було видано у Будапешті. До нього увійшли народні пісні, думи, казки, публіцистичні та наукові твори. Тут виразно проголошувалася ідея єдності України. Влада наклала арешт на видання - тільки 250 примірників із 1000 було поширено. Членів «трійці» притягли до відповідальності як державних злочинців. Видання «Русалки Дністрової» стало апогеєм діяльності групи. Переслідувана владою, вона розпалася. Вагилевич перейшов до польського табору; Головацький продовжив боротьбу за мету «Руської трійці» (стаття «Становище русинів у Галичині», видана у 1846 р. у Лейпцигу; альманах «Вінок русинам на обжинки» (Відень, 1846-1847 рр.). Діяльність «Руської трійці» свідчила про еволюцію національного руху на західноукраїнських землях від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань.
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |