Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Загазованість повітря.

При повітряних потоках гази та пара шкідливих речовин розповсюджуються разом з повітрям на великі відстані і можуть забруднювати зони приміщень, що не контролюються як робочі, і призвести до раптового отруєння людей.

Газові та парові забруднення повітря, як правило, не визначаються візуально і в багатьох випадках вони не мають запаху – тому є небезпечними. Деякі досить поширені у виробничому процесі гази мають питому вагу більшу за питому вагу повітря і накопичуються у низьких ділянках приміщень (підвалах, шахтах, підземних галереях та ін.), досягаючи значних концентрацій. Це дуже небезпечно, бо може призвести до отруєння, а в разі горючого чи вибухового газу – до вибуху або пожежі.

Харчові та переробні підприємства мають справу з процесами, які пов’язані з утворенням або використанням таких газів, як: діоксид вуглецю (СО₂), аміак (NH₃), сірчаний водень (H₂S), діоксид сірки (SO₂) та ін.

Особливо небезпечним у цьому переліку слід вважати діоксид вуглецю СО₂. Цей газ утворюється в наслідок бродіння сировини, що містить вуглеводи та деякі інші речовини, які розкладаються під дією мікроорганізмів (дріжджів), утворюючи діоксид вуглецю та деякі інші сполуки, а також при горінні різних видів пального. Діоксид вуглецю – наркотик, подразнює слизові оболонки, викликає шум у вухах, запаморочення. Густина 1.86 кг/м³ (20ºС).

В середовищі чистого СО₂ настає миттєва смерть внаслідок паралічу дихального центру, а концентрація СО₂ вище 60%, дуже небезпечна. Показником насичення повітря СО₂ є гасіння полум’я при концентрації 8 %. При концентрації більше 2 % полум’я свічки має червоне забарвлення.

Велику небезпеку для людини становить оксид вуглецю СО. Це типовий представник побутових, транспортних та промислових забруднень повітря. Інтенсивність праці та параметри мікроклімату впливають на стан людини, що працює в загазованому шкідливими речовинами приміщенні. Посилена дихальна діяльність призводить до поглинання підвищених доз повітря, а разом з ним – шкідливих речовин; високі температури повітря посилюють шкідливу дію отрут на організм людини.

3. Запиленість повітря.

Пил – основний шкідливий фактор на багатьох харчових і переробних підприємствах, обумовлений недосконалістю технологічних процесів. Природний пил знаходиться в повітрі в звичайних умовах мешкання людини в межах концентрацій 0.1…0.2 мг / м³; в промислових центрах, де діють великі підприємства, він не буває нижче 0.5 мг / м³, а на робочих місцях запиленність повітря іноді сягає 100 мг / м³. Значення ГДК для нейтрального пилу, не маючого отруйних властивостей, дорівнює 10 мг / м³.

Випромінювання (теплове, радіаційне та ін.)

Технологічні процеси (сушка, термообробка, варіння, екстракція та ін.) здійснюються зміною теплового стану речовини в установках з СВЧ – енергопроводом, який дозволяє зменшити тривалість термообробки.

Нові технологічні процеси на харчових підприємствах висунули ряд проблем, в тому числі по захисту працюючих від електромагнітних випромінювань, які створюються установками високої і надвисокої частоти.

Для захисту очей застосовують спеціальні радіозахисні окуляри ОРЗ – 5 із скла, яке відбиває електромагнітні випромінювання.