Читайте также:
|
|
При встановленні нормативів щодо обмеження шуму виходять, як правило, не з оптимальних (комфортних), а з припустимих умов, при яких шкідливий вплив шуму на людину або не виявляється, або є незначним. Таке гігієнічне (санітарне) нормування, встановлюється органами охорони здоров'я.
Допустимі норми виробничого шуму визначені ДСТ12.1.003-86 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки.". Нормованими параметрами постійного чи переривчастого виробничих (транспортного) шумів є рівні звукового тиску в октавних смугах частот (граничні спектри) і рівні звуку (дБА). Постійним вважається шум, рівні якого з часом змінюються не більше ніж на 5 дБ, а переривчастим – такий постійний шум протягом 1с і більше, що переривається паузами тривалістю в кілька годин, хвилин чи секунд. Непостійним вважається шум, рівні якого з часом змінюються більше ніж на 5 дБ. Непостійний шум оцінюється в еквівалентних рівнях звуку (дБА):
де – середній рівень класу i, дБА;
– час впливу шуму класу i від загального часу контролю, %.
Розраховані значення зіставляються з нормованими рівнями звуку (дБА). Для дискретного та імпульсного шуму допустимі рівні знижуються на 5 дБ.
У цивільній авіації розроблений галузевий стандарт ГСТ 54.72001-78, де наводяться допустимі рівні шуму для деяких приміщень і робочих місць з вказівкою професій наземного персоналу.
Нормування шуму в приміщеннях і на території житлових будівель. У ДСТ 12.1.003-86 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки" внесені виправлення на характер шуму (для тонального чи імпульсного – мінус 5 дБ), час доби (для денного часу – плюс 10 дБ), місце розташування об'єкта (для курортного району – мінус 5 дБ) і сумарний час впливу шуму в названі півгодини (якщо шум діє тільки 18-56% цього часу, то виправлення складає плюс 5 дБ; якщо 6-8% – виправлення плюс 10 дБ; якщо менше 6% – виправлення плюс 15 дБ).
Нормування шуму, створюваного на місцевості ПК. Виходячи з аналізу характеристик шуму експлуатованих ПК і з огляду на можливі методи його зниження в джерелах і на шляху поширення, розроблені міжнародні й вітчизняні норми шуму дозвукових пасажирських ПК на місцевості. Ці норми характеризують технічне нормування, що встановлює граничні характеристики шуму визначених типів літаків. Стандартом ІКАО (Додаток 16) передбачається нормування шуму літаків на місцевості в трьох контрольних точках: при зльоті, наборі висоти і зниженні на посадку.
При зльоті контрольна точкарозташована на лінії, рівнобіжній осі ЗПС, на віддаленні 0,65 км від її в тому місці, де рівень шуму досягає максимального значення. Це точка контролю так званого бічного шуму, що створюється літаком, що злітає, із працюючими на максимальному режимі двигунами. Орієнтовне віддалення цієї точки від початку розбігу може бути визначене як () м. При прольоті першої контрольної точки літак знаходиться на висоті 100-150 м.
При наборі висоти контрольна точкарозташовуєтьсяна віддаленні 6,5 км від початку розбігу на продовженні осі ЗПС згідно з напрямком польоту, тобто під траєкторією набору висоти. Висота польоту в різних типів літаків може бути при цьому в діапазоні 400-1000 м, що залежить від тяги двигунів і аеродинамічних якостей літаків.
При зниженні на посадку контрольна точка розташовується на віддаленні 2 км до найближчого (посадкового) торця ЗПС на продовженні її осі проти напрямку польоту, тобто вона лежить під траєкторією зниження на посадку. Висота польоту літака над цією точкою приблизно 120 м.
Нормування ультра- та інфразвуку. Допустимі рівні звукового тиску для робочих місць ультразвукових установок визначені ДСТ 12.1.001-89 ССБТ "Ультразвук. Загальні вимоги безпеки". Нормовані величини мають наступні значення: при середньогеометричній частоті 1/3 октанової смуги 12,5 кГц – 75 дБ, при 16 кГц – 85 дБ і при частотах вище 20 кГц – 110 дБ. Якщо сумарний час впливу ультразвуку менше чотирьох годин за зміну, то допустимі рівні збільшуються так само, як і під дією шуму.
Нормативів щодо обмеження інфразвуку поки немає. Як рекомендаційно орієнтований граничнодопустимий рівень інфразвуку можна назвати 95 дБ при впливі ультразвуку більше чотирьох годин.
Крім гігієнічного нормування, існує нормування технічне, мета якого полягає у встановленні на основі відомих і технічно здійсненних методів шумопоглинання граничних характеристик шуму для визначеного типу машин і устаткування.
У той час як санітарні норми визначають необхідний ступінь шуму, технічні нормативи вказують його можливі значення.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 90 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |