Читайте также:
|
Важливим чинником правового захисту робітників є обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. У 1999 р. був прийнятий Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Закон являє собою систему прав і гарантій, спрямованих на матеріальну підтримку працюючих у разі повної, часткової або тимчасової втрати ними працездатності. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю видається у разі хвороби, каліцтва, при догляді за хворим членом сім’ї – у розмірі повного заробітку.
Відповідно до Закону, страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСНВ), що є надійною підставою для поступового розв’язування цієї проблеми, яка нині ще існує в державі.Координує роботу Фонду Кабінет Міністрів, а державний нагляд за його діяльністю здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади.
2) Вібрація- це механічне коливання твердого тіла. Розрізняють загальну та місцеву(локальну вібрацію.
Загальна- передається на тіло людини,яка сидить чи стоїть переважно через опорні поверхні.
Локальна передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом. Можлива одночасна дія загальної та локальної вібрації.
При дії вібрації на організм людини спостерігається:
- Зміни в д-сті серцевої та нервової системи,
- Спазм судин,
- Зміни у суглобах,що призводять до обмеження їх рухомості,
- Може спричинити професійне захворювання (вібраційну хворобу)
3) Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері ОП, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань. Відповідно до Закону України «Про охорону праці»представники беруть участь у вирішенні таких основних питань:
- В опрацюванні програм та відповідних угод з питань покращення умов праці і безпеки праці,
- В опрацюванні нормативних актів про ОП,
- В опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з ОП,
- У розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань,
- У підготовці разом з власником одноразової допомоги працівникам,які потерпіли на виробництві або порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника,
- В організації соц.страхування від нещасних випадків та проф.захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором.
В.15.1.Найважливішими надбаннями Закону України «Про охорону праці» є:
— встановлення норм прямої дії щодо порядку організації охорони праці безпосередньо на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності, чітке визначення функцій, обов'язків, прав, відповідальності власника і конкретних посадових осіб та працівників, забезпечено визначення законом основоположних складових частин системи управління охороною праці на виробничому рівні;
— зміцнення позиції та підтвердження вагомого статусу служб охорони праці щодо прав і повноважень працівників цих служб, їх підпорядкування безпосередньо керівникові та прирівнення до основних виробничо-технічних служб підприємства, необхідність створення служб охорони праці як на підприємствах, так і в усіх органах управління;
— визначення вагомого місця та ролі колективного договору підприємства у вирішенні завдань охорони праці, забезпечення прав і соціальних гарантій працівників;
— встановлення порядку створення в Україні власної нормативної бази з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища згідно з вимогами сьогодення, із врахуванням ринкових перетворень та необхідності забезпечення єдиних державних нормативів з охорони праці на рівні, не нижчому від міжнародних стандартів;
— визначення курсу на забезпечення неперервного якісного навчання населення з питань безпечної життєдіяльності та охорони праці, впровадження у всіх навчальних закладах системи освіти відповідної дисципліни; започаткування підготовки спеціалістів з охорони праці у технічних вузах країни;
— поширення принципів демократизму і гласності на сферу охорони праці, закріплення за відповідальними посадовими особами всіх рівнів а власниками підприємств та обов'язків щодо надання населенню країни або відповідного регіону вичерпної інформації про стан умов і безпеки праці, причини аварії, нещасних випадків, профзахворювань та про вжиті профілактичні заходи;
— забезпечення активної участі професійних спілок та інших громадських формувань у роботі щодо покращення охорони праці, створення можливостей щодо формування нових громадських інституцій: комісій з питань охорони праці підприємства, уповноважених трудового колективу з цих питань.
2.Види інструктажів з ОП. За характером та часом проведення інструктажів з питань ОП поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий. Вступний інструктаж проводиться на початку занять працівником служби охорони праці, а за відсутністю такого-особою, на яку наказом керівника закладу освіти покладено ці обов’язки. Первинний - проводиться з групою вихованців позашкільних закладів освіти, учнів середніх та професійно-технічних закладів освіти чи студентів вищих закладів освіти:1.На початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведені заходів за межами території закладів освіти; 2. Перед виконанням кожного навчального завдання пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів і матеріалів; 3. На початку вивчення кожного нового предмета навчального плану (програми) – із загальних вимог безпеки, пов’язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять. Повторний – проводиться з групою вихованців, уч. та студентів позашкільних закладів, уч.середніх та професійно-технічних закладів чи студентів вищих навч.закладів. Не рідше – на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз в 3 міс.; - для решти робіт – 1 раз в 6 міс. Позаплановий -проводиться при виявленні порушень вимог безпеки вихованцями, учнями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів занять, передбачених навчальними планами що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж. Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять з групою вихованців, учнів, студентів. Проводиться у разі організації масових заходів (екскурсії, концерти та ін.) Обсяг і зміст інструктажу визначаються залежно від виду масових заходів. Облік проведення цільових інструктажів здійснюється відповідно до чинних положень МОНІ в журналах обліку теоретичного і практичного навчання.
3.Проаналізуйте шляхи потрапляння шкідливих виробничих речовин в організм. Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та езмолі оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими руками. Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм людина є дихальні шляхи. Завдяки величезній всмоктувальній поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих речовин у кров. Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець).
16.1. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ. Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у Законі України «Про охорону праці» мають службові особи Держнаглядохоронпраці. Максимальні розміри та види штрафів, що можуть бути накладені службовими особами Держнаглядохоронпраці, визначаються чинним законодавством. Адміністративні відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, у тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству (установі) винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин —; власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку.
2. Електричний удар – є дуже серйозним ураженням організму людини, що викликає збудження живих тканин тіла електричним струмом і супроводжується судорожним скороченням м’язів.
Залежно від наслідків електричні удари розподіляють на чотири ступені:
1.Судорожне скорочення м’язів без непритомності;
2.Судорожне скорочення м’язів з непритомністю, але із збереженням дихання і роботою серця;
3. Непритомність та порушення серцевої діяльності або дихання
4.Стан клінічної смерті.
3. ВІБРАЦІЯ - це механічні коливання твердого тіла. Засоби індивідуального захисту:
- для рук (рукавиці, прокладки);
- для ніг (спеціальне взуття, підметки, коврики, наколінники);
- для тіла (нагрудники, пояси, спеціальні костюми).
17.1. Поясніть відмінність між оптимальними та допустимими мікрокліматичними умовами. Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють поєднання параметрів мікроклімату, якщо при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Допустимі мікрокліматичні умови — це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають інормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатись дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
2.Заходи умов і безпеки праці до нормативних вимог на виробництві (основні):
1. Атестація робочих місць та відповідність їх нормативним актам про охорону праці.
2. Розроблення, виготовлення та встановлення на діючих об'єктах засобів колективного захисту працюючих, засобів протиаварійного захисту, приладів і пристроїв безпеки.
3. Навчання працюючих з питань охорони праці, проведення нарад, семінарів, оглядів-конкурсів.
4. Забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
5. Впровадження автоматичного та дистанційного управління виробничим обладнанням, технологічними процесами, засобами транспортування та підйому
6. Впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів
7. Впровадження технічних пристроїв та устаткування, що забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок.
8. Встановлення запобіжних та захисних пристроїв з метою забезпечення безпечної експлуатації парових, водяних, газових, кисневих та інших виробничих комунікацій та споруд.
9. Механізація процесів розливу і транспортування отруйних, агресивних, пожежо- та вибухонебезпечних рідин, складування та транспортування вантажів, сировини і матеріалів.
10. Обладнання спеціальних механізмів, пристроїв та площадок, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті.
11. Модернізація технологічного, підйомно-транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів про охорону праці.
12. Заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами, проведення індивідуального дозиметричного контролю за працюючими на забруднених територіях.
3. Індивідуальні заходи та засоби від шуму:
- навушники;
- протишумові вкладки;
- шумозаглушувальні шоломи.
Вибір 3І3 обумовлюється видом та характеристикою шуму на робочому місці, зручністю використання засобу при виконанні даної робочої операції та конкретними кліматичними умовами.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 40 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |