11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту B
11.1.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти гепатиту B
1) Вакцинація здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.
2) Вакцинації проти гепатиту В підлягають всі здорові новонароджені до виписки з пологового будинку.
3) Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після огляду дитини лікарем-педіатром-неонатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакцинації в карті розвитку новонародженого (ф. 097/о).
4) Дітям, народженим від матерів з невизначеним або позитивним HBsAg статусом, щеплення проводиться відразу після народження (краще в перші 12 годин після народження).
5) Дітям, що народились від матерів з позитивним HBsAg статусом, при наявності специфічного імуноглобуліну проти гепатиту В рекомендовано одночасне його введення з вакциною. При цьому введення імуноглобуліну і вакцини здійснюється не пізніше першого тижня життя і у різні ділянки тіла.
6) Недоношеним новонародженим, які народились з масою тіла менше 2000 г від матерів з негативним HBsAg статусом, вакцинація проводиться при досягненні дитиною маси тіла 2000 г або через 1 місяць.
7) Якщо дитина в тяжкому стані, проводити імунізацію слід після покращання стану дитини перед випискою з лікарні.
8) У тих випадках, коли дитина не була щеплена при народженні, її варто прищепити протягом одного місяця без попереднього обстеження крові на наявність HBsAg.
9) Дані про перше щеплення, отримане в пологовому будинку (дата, доза, серія, термін придатності) записуються у виписку із карти новонародженого (ф. 097/1/о), варто вказати характер загальних і місцевих реакцій, якщо вони мали місце.
10) Перед випискою з пологового стаціонару лікар-педіатр-неонатолог інформує матір про необхідність подальшої імунізації дитини згідно з діючим календарем щеплень в Україні.
11) Для вакцинації немовлят використовуються рекомбінантні вакцини, зареєстровані і дозволені до застосування в Україні.
11.1.2. Техніка введення відповідно до інструкції використання вакцини
Новонародженим вакцина вводиться внутрішньом'язово, в передньобокову поверхню стегна (чотириглавий м'яз).
11.1.3. Побічні реакції при застосуванні вакцини проти гепатиту В нечасті, слабко виражені і зникають протягом 2 - 3 тижнів. Можуть спостерігатися симптоми в місці ін'єкції вакцини (гіперемія, больова реакція), субфебрильна температура.
11.2. Вакцинація новонароджених проти туберкульозу
11.2.1. Організаційні умови вакцинації новонароджених проти туберкульозу:
1) Вакцинація здійснюється за умови додержання інформованої згоди матері.
2) Вакцинація проти туберкульозу проводиться всім новонародженим на 3-5-ту добу життя за винятком:
а) якщо дитина хвора, імунізація проводиться після одужання та обов'язково до виписки з лікарні;
б) якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і отримувала лікування менш ніж за 2 місяці до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після народження дитини, враховуючи високий ризик інфекції у новонародженої дитини, вакцинація не проводиться. Рекомендована профілактична доза ізоніазиду 5 мг/кг ентерально 1 раз на добу;
в) при народженні недоношеної дитини вагою менше 2000 г вакцинація проти туберкульозу здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г обов'язково до виписки із лікарні.
3) Щеплення проводить спеціально підготовлений медичний персонал лікувально-профілактичних закладів.
4) Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після огляду дитини лікарем педіатром-неонатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакцинації в карті розвитку новонародженого (ф. 097/о).
5) Дані про перше щеплення, отримане в пологовому будинку (дата, доза, серія, термін придатності), записуються у виписку із карти новонародженого (ф. 097/1/о), варто вказати характер загальних і місцевих реакцій, якщо вони мали місце.
6) Вакцину БЦЖ зберігають у спеціально призначеній кімнаті (кімнаті БЦЖ) в холодильнику. У цій кімнаті проводять розведення вакцини.
7) Препарат зберігають при температурі не вище +4 град. C.
11.2.2. Спосіб застосування та дозування.
Вакцину БЦЖ застосовують відповідно до інструкції внутрішньошкірно.
11.2.3. Нормальна реакція на введення: на місці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ розвивається специфічна реакція у вигляді папули розміром 5-10 мм у діаметрі. У новонароджених нормальна вакцинальна реакція з'являється через 6-8 тижнів. Реакція має зворотній розвиток протягом 2-3 міс., інколи й у більш тривалий термін. У 90-95% вакцинованих на місці щеплення повинен утворитись поверхневий рубчик 5-10 мм у діаметрі.
11.2.4. Побічні реакції та ускладнення: ускладнення після вакцинації та ревакцинації БЦЖ відмічаються порівняно рідко та звичайно носять місцевий характер. Ускладненнями вважаються: підшкірні холодні абсцеси; виразки на місці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ; лімфаденіти регіонарних лімфатичних вузлів, келоїдні рубці. Можливі БЦЖ-остити, генералізована БЦЖ-інфекція у дітей з вродженими імунодефіцитними станами.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 189 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |