Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Санітарно-гігієнічні параметри робочої зони.

4.2.1 Мікроклімат в приміщенні.

Факторами метеорологічних умов виробничого середовища є: температура повітря, його відносна вологість, швидкість переміщення повітря і наявність тепловипромінювання.

Для забезпечення нормальних умов діяльності людини параметри мікроклімату нормуються. Норми виробничого мікроклімату встановлені ГОСТ 12.1.005-88 ССПТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. Вони єдині для всіх виробництв і всіх кліматичних зон. Параметри мікроклімату в робочій зоні повинні відповідати оптимальним або допустимим микроклиматическим умов. Оптимальні умови забезпечують нормальне функціонування організму без напруги механізмів терморегуляції. При допустимих мікрокліматичних умов можливе деяка напруга системи терморегуляції без порушення здоров'я людини.

У виробничих приміщеннях з ПК параметри мікроклімати повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” та “Санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень” № 4088-86 для категорій робіт 1а – 1б. Величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати оптимальним значенням для категорії 1а – 16, при строгому дотриманні параметрів відносної вологості (55-86%). Температура навколишнього середовища повинна бути в межах 18-22 С, а швидкість руху повітря 0.1 – 0.2 м/с.

Ефективним засобом створення комфортного мікроклімату для користувачів ПК є кондиціювання повітря. Це забезпечує постійність температури, вологості, швидкості руху повітря та його частоти, незалежно від зовнішніх умов.

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури й зниженню відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах СН-245-71 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу й характеру виробничого приміщення

4.2.2 Освітлення приміщень та робочих місць ПК.

Існує три види освітлення - природне, штучне і комбіноване (змішане, тобто природне і штучне разом) 4.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне. Робоче освітлення, у свою чергу, може бути загальним, або комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно, або відносно того, як розташоване устаткування.

Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення.

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючу, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. неправильний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості.

Згідно СНіП II-4-79 в приміщень обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3 - 0,5мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КЕО) повинна бути не нижчою 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (якнайменший розмір об'єкту розрізнення 0,5 - 1,0 мм) КЕО повинен бути не нижчим 1,0%. У якості джерела штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи типа ЛБ, або ДРЛ, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися рівномірно над робочими поверхнями 3.

Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно – ця основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить до їх швидкої стомлюваності.

Природне світло проникає через вікна, зорієнтовані, як правило, на пів­ніч чи північний схід, і повинно забезпечувати коефіцієнт природної освіт­леності (КПО) не нижче 1,5 %. Вікна повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також штори, зовнішні козирки тощо. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з по­верхні екранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні прист­рої (жалюзі).

Також приміщення повинно бути обладнане системою загального рів­но­мірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських при­мі­щеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Як джерело світла за­стосовуються, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях мо­жуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання.

Згідно пункту 2.2.18 4 “Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” використовується система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Згідно пункту 2.2.19 4 “Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” для забезпечення нормованих зна­чень освітлення в приміщенні з відеотерміналами ЕОМ загального та пер­сонального користування віконне скло та світильники повинні очищатись не рід­ше, ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводиться заміна ламп, що пе­ре­горі­ли.

Загальне освітлення виконується у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, переважно лі­воруч, паралельно до лінії зору працюючих.

Розрахунок освітлення.

Визначаємо сумарну площу світлових віконних прорізів при боковому освітленні приміщення розміром 11х7х3м;

∑S_б=

де - площа підлоги, ;

e_min – нормоване мінімальне значення «е» при боковому освітленні (для зорової роботи середньої точності розгляду IV₂) e_min=1;

- світлова характеристика вікна, ;

- загальний коефіцієнт світлопропускання ;

- коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла при боковому освітленні, ;

k – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон, k=1.

Отже, ∑S_б= = ;

Визначаэмо висоту вікна:

h₀ = H – (h_над + h_під)

де H – висота приміщення, H=3,0м.

h_над – 0,3 до 0,5 – висота надвіконного простору, приймаємо h_над = 0,3;

h_під – 0,8 до 1,2 – висота підвіконного простору, приймаємо h_під = 1,2м.

h₀ = 3,0 – (0,3 + 1,2) = 1,5м

Вибираємо розміри вікон по ГОСТ 11214 – 65 і 6629-24: h₀ = 1,52м, S₀ = 1,815м.

Кількість вікон:

n = = = 4,36 приймаємо 4 вікна.

Рисунок 4.2.2.1 Схема розміщення вікон

Для освітлення робочих місць використовують штучне освітлення, коли природне не відповідає санітарним нормам.

В якості штучного освітлення робочих місць з КП в основному використовують люмінесцентні лампи. Приймаємо світильники типу ЛПО 01 (з двома лампами): мінімальне освітлення зорових робіт розряду IV₂ становить Е = 150лк.

Дані світильники кріпляться до стелі, а тому їх висота над підлогою майже рівна висоті приміщення H = 3,0м, що не суперечить вимогам СНиП ІІ-4-79, відповідно до яких H_min = від 2,6 до 4м, коли у світильнику менше чотирьох ламп.

Визначаємо висоту світильника над робочою поверхнею:

h = H - h_p = 3,0 – 0,8 = 2,2м. (приймаємо, що робоча поверхня розміщена на висоті 0,8м.)

Показник приміщення і становить:

і = = = = 1,9

При і = 2 (і = 1,9 немає), ρ_стелі = 70%, ρ_стін = 50% для світильника ЛПО 01 коефіцієнт використання = 0,61;

Визначаємо необхідну кількість світильників для забезпечення необхідної нормованої освітленості робочих поверхонь, якщо відомо, що в кожному світильнику встановлено по дві лампи ЛБ – 40, а світловий потік однієї лампи ф₁=3200лм.

N = = = = 5,5 шт.

Приймаємо 6 світильників, які для забезпечення рівномірного освітлення розташовуємо у два ряди по 3 штуки в кожному. Оскільки довжина світильника мало, що більша за довжину люмінесцентної лампи, встановленої в ньому, то загальна довжина всіх світильників у ряді становитиме:

∑L_св = 1,2 ∙ 3 = 3,6м.

Це значення менше довжини приміщення тому між світильниками будуть розриви 1,85м.

Рисунок 4.2.2.2 Схема визначення висоти підвісу світильника

Рисунок 4.2.2.3 Схема розташування світильників

Визначемо сумарну електричну потужність усіх світильників:

∑P_св = Р_л ∙ N ∙ n = 40 ∙ 6 ∙ 2 = 480 Вт.

4.2.3 Захист від шуму

Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії випробовують дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, пониження апетиту, болі у вухах і т.д. Такі порушення в роботі ряду органів і систем організму людини можуть викликати негативні зміни в емоційному стані людини аж до стресових ситуацій. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, з'являється стомленість у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність людини і її продуктивність, якість і безпеку праці. Тривала дія інтенсивного шуму [вище 80 дБ] на слух людини приводить до його часткової, або повної втрати 5.

В табл.4.2.3.1 вказані граничні рівні звуку залежно від категорії тяжкості і напруженості праці, що є безпечними відносно збереження здоров'я і працездатності.

Таблиця 4.2.3.1 Граничні рівні звуку, дБ, на робочих місцях.

4.2.4 Захист від електромагнітних випромінюваннях і електростатичних полів.

Шум, вібрація, ультразвук виникають під час роботи машинок, принтерів, розмножувальної техніки, обладнання для кондиціювання повітря, а також вентиляторів систем охолодження і трансформаторів.
Звукоізоляція огороджувальних конструкцій і звукопоглинання примі-щень з ВДТ має забезпечити параметри шуму, які наведені в таблиці

Таблиця 4.2.3.2 Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Рівень шуму, за ГОСТ 12.1.003—86, на робочих місцях не має перевищу-вати 50 дБА, що досягається застосуванням малошумного обладнання, викорис-танням спеціальних матеріалів для обшивки приміщень, а також різноманітними звукопоглинальними пристроями (перегородки, кожухи, прокладки тощо).

Як засоби шумопоглинання застосовують негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральну вату з максимальним коефі-цієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5— 8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, застосовуються підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Вентилятори системного блоку, накопичувачі, принтери необхідно розмі-щувати в іншому приміщенні, огородити звукоізолювальними або звукопогли-нальними екранами, помістити в кожухи. Для запобігання впливу шуму навколиш-нього середовища (ззовні) приміщення з ЕОМ повинні облицьовуватися звукопог-линальними матеріалами, які мають максимальний коефіцієнт звукопоглинання.

Для зменшення вібрації обладнання необхідно встановлювати на амортизуючі прокладки.

Більшість учених вважає, що як короткочасна, так і тривала дія всіх видів випромінювання від екрану монітора не небезпечна для здоров'я персоналу чи обслуговуючого комп'ютери. Проте вичерпних даних щодо небезпеки дії випромінювання від моніторів на працюючих з комп'ютерами не існує і дослідження в цьому напрямі продовжуються 2.

На електронно-променевій трубці кінескопа є потенціал близько 20 000 вольт (в 100 разів вище напруги в мережі). Цей потенціал створюється між екраном дисплея і обличчям оператора, і розганяє порошинки, що осіли на екран, до величезних швидкостей. І ці порошинки, як кулі, врізаються в шкіру того, хто сидить перед екраном.

Є наступні способи боротьби з цим явищем:

Зниження кількості пилу в приміщенні. Зокрема, в комп'ютерних класах украй небажане вживання крейди, оскільки крейда поступово переходить з дошки на обличчя дітей шляхом розгону статичними полями. Зверніть увагу - хороший комп'ютерний клас обладнаний маркерною дошкою, кондиціонером і пиловловлювачем, а іноді "Люстрою Чижевського". Ці пристрої знижують кількість пилу в приміщенні, а "Люстра Чижевського" ще і пригнічує статичні поля.

Високочастотні електромагнітні поля. Їх дія порівнянна з радіацією, але, на щастя, вони дуже швидко зменшуються з відстанню, елементарно екрануються і управляються. Основне їх джерело - відхилююча електромагнітна система кінескопа. В сучасних моніторах все випромінювання відводиться вгору і часткове назад. Вперед не випромінюється нічого. Тому приміщеннях комп’ютерну техніку розставляють уздовж стін так, щоб люди не могли знаходитися біля їх задніх стінок. А ось нахилятися над монітором, щоб подивитися на нього зверху, не рекомендується.

Низькочастотні електромагнітні поля. Низькочастотні електромагнітні випромінювання дотепер не вважалися шкідливими, оскільки від комп'ютера вони нижче, ніж, скажімо, від електричної праски. Проте за даними PC Week за 2000 лютого витікає, що взаємодія власних полів монітора і зовнішніх електромагнітних полів може викликати інтерференцію, через яку зображення на екрані починає мерехтіти, викликаючи погіршення зору і головний біль.

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітора комп'ютера представлені в табл. 5.2.4.1. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера звичайно не перевищує 10мкбэр/ч, а інтенсивність ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань від екрану монітора лежить в межах 10.100мВт/м2.

Таблиця 5.2.4.1 Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.

Для зниження дії цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори із зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99, TCO-03), а також дотримувати регламентовані режими праці і відпочинку.