Читайте также:
|
Техніка безпеки у фізіотерапевтичних кабінетах"
Актуальність. З кожним роком зростає виробництво та споживання електроенергії, а відтак і кількість людей, які в процесі своєї життєдіяльності і внаслідок особливостей умов праці використовують електроприлади. Медична галузь не є винятком, тому питання електробезпеки особливо актуальні.
Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної лектрики.
Проходячи через організм людини, електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну і біологічну дію.
Термічна дія струму супроводжується опіками окремих ділянок тіла людини, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та ін. органів, через які проходить струм, що спричинює функціональні розлади.
Електролітична дія зумовлює суттєві зрушення фізико-хімічного складу крові та ін. органічних рідин.
У результаті механічної дії струму виникають ушкодження (розриви, розшарування тощо) різноманітних тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.
Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин і тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.
Подразнення тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через ЦНС), коли струм через тканини не проходить.
Електротравма – це травма, спричинена дією електричного струму чи електричної дуги.
За наслідками електротравми поділяють на:
- місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму;
- загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм унаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.
Характерними місцевими електротравмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електрофтальмія.
Електричний опік – найпоширеніша місцева електротравма (близько 60%), яка спостерігається переважно у працівників, що обслуговують діючі електроустановки. Ці опіки залежно від умов виникнення бувають двох видів: струмові (контактні), коли внаслідок проходження струму електрична енергія перетворюється на теплову, та дугові, які виникають унаслідок дії на тіло людини електричної дуги. Залежно від кількості виділеної теплоти і температури, а також розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, а й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називають глибинними; заживають вони дуже довго.
Електричні знаки (електричні позначки) – це плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозолі на поверхні шкіри в місці її контакту зі струмопровідними частинами.
Металізація шкіри – це проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часточок металу, що розплавляється внаслідок дії електричної дуги. Такого ушкодження зазвичай зазнають відкриті частини тіла – руки та лице. Ушкоджена ділянка шкіри стає твердою і шорсткою, однак за відносно короткий час вона знову набуває попереднього вигляду та еластичності.
Механічні ушкодження – це ушкодження, які виникають у результаті судомних скорочень м'язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини. Механічні ушкодження проявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток.
Електроофтальмія – це ураження очей унаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.
Найнебезпечнішим видом електротравм є електричний удар, який здебільшого (близько 80% випадків, включаючи й змішані травми) призводить до смерті потерпілого.
Електричний удар - це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження дію електричного струму можна умовно поділити на 4 ступені:
І – судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
ІІ – судомні скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
ІІІ – втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або обох систем одночасно)
ІV - клінічна смерть.
Клінічна смерть – це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та дихання і триває 6-8 хв, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, унаслідок якої припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпад білкових структур.
Якщо при клінічній смерті негайно усунути дію електричного струму і терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність збереження життя потерпілого.
Причинами летальних наслідків від дії електричного струму можуть бути: зупинка серця чи його фібриляція, припинення дихання внаслідок судомного скорочення м'язів грудної клітки, що беруть участь у процесі дихання, електричний шок. Можлива також одночасна дія двох або навіть усіх трьох вищезгаданих причин. Слід зазначити, що шоковий стан може тривати від кількох десятків хвилин до діб. При тривалому шоковому стані зазвичай настає смерть.
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
Перша допомога складається з двох етапів:
- припинення дії електричного струму на потерпілого;
- надання йому медичної допомоги.
Припинення дії електричного струму на потерпілого.
Діяти треба швидко, але обережно, щоб самому не попасти під напругу. Найнебезпечнійший спосіб припинення дії електричного струму – це вимкнення електроустановки за допомогою найближчого вимикача, рубильника чи ін. апарата для знеструмлення. Якщо вимкнути установку не вдається, то необхідно звільнити потерпілого від струмопровідних частин або проводу напругою до 1 000 В палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм. При цьому бажано ізолювати себе від землі (стати на суху дошку, не струмопровідну підстилку). Можна також перерубати проводи сокирою із сухим дерев'яним топорищем або перекусити їх інструментом з ізольованими ручками (кусачками тощо). Перерубувати чи перекушувати проводити необхідно пофазно, тобто кожний провід окремо.
Також можна відтягнути потерпілого від струмопровідних частин за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад за поли халата. При цьому необхідно уникати доторкання до навколишніх металевих предметів та відкритих частин тіла. Для ізоляції рук, особливо коли потрібно доторкнутися до тіла потерпілого, рятівник повинен надіти діелектричні рукавички або обмотати руку сухим одягом. При відтягуванні потерпілого від струмопровідних частин рекомендується робити це однією рукою.
Якщо електричний струм проходить у землю через потерпілого і він судомно стискає у руці один струмопровідний елемент (наприклад, провід), то простіше припинити дію струму, відокремивши потерпілого від землі (підсунувши під нього суху дошку або відтягнувши ноги від землі мотузкою чи за сухі штани). При цьому необхідно пам'ятати про особисту безпеку.
Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин і проводів, що знаходяться під напругою вище
1 000 В, необхідно надіти діелектричні рукавички та боти і діяти ізолювальною штангою або кліщами. При цьому необхідно пам'ятати про небезпеку крокової напруги, якщо провід лежить на землі.
Надання медичної допомоги. Після припинення дії електричного струму потрібно викликати лікаря. Заходи долікарської допомоги залежать від стану потерпілого. Для оцінювання стану потерпілого перевіряють наявність у нього свідомості, дихання, пульсу. Потерпілий може перебувати в одному з трьох станів:
- при свідомості;
- непритомний, однак у нього є дихання і пульс;
- у стані клінічної смерті (дихання, пульс відсутні).
Якщо потерпілий при свідомості, то його слід покласти на підстилку із тканини чи одягу, для кращого доступу свіжого повітря розстібнути одяг, щоб не стискав потерпілого, утруднюючи дихання, розтерти та зігріти тіло і забезпечити спокій до прибуття лікаря. Потерпілому, який перебуває в непритомному стані, слід дати понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом, або обприскати лице холодною водою. Якщо потерпілий прийде до тями, йому слід дати випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю.
За відсутності ознак життя (дихання та пульсу) потрібно негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію (штучне дихання і непрямий масаж серця), адже імовірність успіху тим менша, чим більше часу пройшло від початку клінічної смерті.
Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроприладів забезпечується:
- конструкцією електроустановок;
- технічними способами та засобами захисту (захисне заземлення, захисне занулення, захисне вимикання тощо); електрозахисті засоби – захисні окуляри, діелектричні рукавички, килимки, ізолювальні підставки тощо.
- організаційними та технічними заходами, які полягають у тому, що до роботи з медичною електроапаратурою допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж та навчання з безпечних методів роботи, перевірку знань правил безпеки та інструкцій відповідно до посади.
З метою профілактики професійних захворювань, нещасних випадків працівники проходять попередній і періодичний медогляд.
Для забезпечення безпеки робіт необхідно призначити осіб, які відповідають за організацію і проведення робіт, організувати заходи, що унеможливлюють випадкову подачу напруги до місця проведення робіт, встановити заземлення тощо.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 119 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |