Читайте также:
|
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 1 ЗУ Про МПП Міжнародний договір України - чинний міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Загалом під міжнародним договором розуміється міжнародний договір (міждержавний, міжурядовий або міжнародний договір міжвідомчого характеру), укладений у письмовій формі однією державою з іноземною державою (іноземними державами) або з міжнародною організацією (міжнародними організаціями), який регулюється міжнародним правом, міститься він в одному документі або в декількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, рішення, пакт, протокол тощо) і способу укладання (обмін листами або нотами та ін)У міжнародних договорах можуть міститися як матеріальні, так і колізійні норми права.
Матеріально-правовий метод при укладанні міжнародних договорів використовується в тих випадках, коли метою даного договору є безпосереднє універсальне врегулювання відповідних відносин на території всіх держав-учасниць договору.
Щодо колізійного аспекту то тут мова йде про уніфікацію колізійних норм МПрП.
Метою укладення міжнародного договору колізійного характеру є максимальне забезпечення т.зв. міжнародного відповідності судового рішення, тобто коли судове рішення буде ідентичним (заснованих на ідентичних колізійних принципах) незалежно від того, в якій країні це судове рішення винесено
Практика регулювання правовідносин у договірній формі важлива для держав, оскільки норми міжнародних угод у більшості правових систем є основним джерелом регулювання питань, які належать до сфери міжнародного приватного права. Міжнародні договори (угоди) досягають такого становища тому, що містять уніфіковані норми, які спеціально створюються для врегулювання міжнародних невладних відносин.
Зазначені угоди можна класифікувати за різними критеріями, зокрема за:
- предметом регулювання (зовнішньоекономічні, шлюбно-сімейні відносини, з авторського права тощо);
- видом норм, які містяться у них (колізійні, матеріально-правові, змішані);
- кількістю учасників (дво- та багатосторонні);
- суб'єктами, які створюють їх, чи під егідою яких вони укладаються (держави, їх союзи, міжнародні організації, наприклад, Співдружність Незалежних Держав, Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров'я (далі — відповідно СНД, МОП тощо);
- ступенем потреби їх опосередкованості в законодавстві держав (потребують трансформації в національне законодавство або ж "самовиконувані", тобто такі, що потребують тільки національної норми-відсилання).
У будь-якій державі більшість норм міжнародного договору застосовують до правовідносин унаслідок трансформації, тобто перетворення їх у норми внутрідержавного права. Форми здійснення трансформації передбачаються національним законодавством держав. До них належать, зокрема, ратифікація, прийняття актів про застосування міжнародного договору, видання іншого національного нормативного акта.
У Конституції України вказано, що вона має найвищу юридичну силу, на її основі приймається інше законодавство, а чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, € частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (ст, 9). У ст. 19 Закону "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 р. передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
До міжнародних договорів за участю України, які застосовуються для регулювання відносин у сфері міжнародного приватного права, повністю застосовують загальноприйняті принципи міжнародного права, у тому числі й виражені у нормах Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. (чинна для України з 13 червня 1986 р.). Віденської конвенції про правонаступництво держав стосовно договорів від 23 серпня 1978 р. (чинна для України з 26 листопада 1992 р.). Важливе значення має доктрина, яка тлумачить питання укладення, набуття чинності, завершення дії міжнародних договорів та їх зміст.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 72 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |