Читайте также:
|
Пе́рвісне мисте́цтво — мистецтво, що склалося в умовах первіснообщинного суспільства в процесі трудової діяльності людини. Виникло близько 30 тис. років тому, за доби пізнього палеоліту. В цей час відбувається освоєння форми, кольору, лінії.
Від епохи палеоліту залишилися наскальні зображення, малюнки на стінах і скелях печер. Зображували на них переважно тварин, на яких полювали. У глибинах підземних галерей і гротів — це контурні зображення голів звірів на вапнякових плитах або людська рука, обведена фарбою.
В Україні первісне мистецтво представлене визначними пам'ятками різних етапів його розвитку: пізній палеоліт — знахідками з Мізинської стоянки; неоліт та енеоліт - розписами на плитах з Кам'яної могили поблизу Мелітополя, що стали справжнім досягненням образотворчого мистецтва епохи неоліту.
Кам'яна Могила,що височить у приазовському степу поблизу Мелітополя, феноменальна сама-собою з чисто геологічної точки зору. Вона давніша й за Стоунгендж, і за піраміди Єгипту. Тому й була «меккою» тодішніх жерців з усіх усюд: протягом тисячоліть вони залишали в святилищі красномовні знаки своєї діяльності. Закономірно, що від найдавніших часів вона була об'єктом поклоніння вірників різних релігій і конфесій завжди!
Кам'яна Могила виконувала функцію «світової гори», як Олімп у Древній Греції. Це своєрідна модель Всесвіту, що віддзеркалювала сутність космічного ладу. Тут — вхід у нижній світ, у потойбіччя. З другого боку, Кам'яна Могила — це поселення й оригінальний храм. Роль храму, що поєднував і об'єднував три світи — небесний, земний і підземний, — вона виконувала протягом багатьох тисячоліть.
Сучасна археологічна наука розглядає Кам’яну Могилу як унікальну і найвидатнішу пам’ятку первісного образотворчого мистецтва в Україні. Стародавні люди, здійснюючи тут певні ритуали, лишали на стінах і стелях печер та гротів малюнки. Їх аналіз дає змогу окреслити головні віхи функціонування кам’яномогильських святилищ.
Пошукам найдавнішого археологічного пласту особливу увагу приділив археолог В. Даниленко. Він виявив зображення тварин, на яких полювали мисливці кам’яного віку — мамонтів, бізонів, носорогів та інших травоїдних і хижих звірів.. Крім наскельних зображень, дослідник виявив численні гравіровані плитки та рибоподібні заокруглені камені-чуринги. Поверхня більшості з них теж вкрита гравірованими малюнками. Особливу увагу привертають зображення тварин та жінки-матері (XII-VII тис. до н.е.)
19. Мистецтво скіфів. Скіфський звіриний стиль.
Скі́фське мисте́цтво — мистецтво, розвинене союзом народів під збірною назвою скіфів.
Основною рисою скіфського мистецтва в Північному Причорномор'ї було поєднання східних елементів з класичними грецькими, які сюди йшли з грецької метрополії і місцевих грецьких колоній.. Його центром можна вважати столицю Боспорського царства Пантікапей.
Основна риса скіфського мистецтва — звірина символіка. Тварини зображені реально, але водночас стилізовані згідно з законами орнаментальності та декоративності.
До скіфської звіриної символіки належать зображення оленів з жертовно підігнутими ногами і багатими орнаментальними рогами, леви, пантери, коні й інші свійські тварини, птахи, фантастичні ґрифони та сирени.
Окрему ділянку творило зображення людини — її обличчя, цілої постаті чи багатофігурних композицій.
На численних вазах, кубках, сагайдаках, гребенях тощо зображено щоденне життя скіфів: воєнні епізоди, хліборобська та пастуша праця (приручення коней і доїння овець, шиття шкіри тощо), а також мотиви з грецької міфології й історії.
Часто скіфська звірина символіка поєднується в одному творі з грецькими геометричними орнаментами або грецькими пальметами і квітками.
Найкращі твори скіфського мистецтва знайдено в розкопаних т. зв. царських могилах півдня України й Кубані. Ще 1763 року О.Мельґунов розкопав Литу Могилу біля Єлисаветграду; систематичні розкопи почалися в 1830-х pp. (Куль-Оба біля Керчі). Інші могили і городища, в яких виявлено багаті твори скіфського мистецтва в Україні: Гайманова, Мелітопільська, Солоха, Товста, Чортомлик; на Кубані: Велика Близниця, Келермес, Костромська.
Від 4 століття до Хр. Північне Причорномор'я почало відходити від грецьких традицій під тиском сарматських та інших іранських племен, які з 3 ст. почали витісняти скіфів з півдня України. Нове скіфське мистецтво виявилося в Криму, куди частково перейшли скіфи. Між будівлями їхньої нової столиці Неаполя Скіфського був мавзолей для знатних скіфів, яких поховано разом з їх кіньми.
Скіфська кераміка зроблена без допомоги гончарного круга, хоч у сусідніх зі скіфами грецьких колоніях круг широко застосовувався. Скіфський посуд плоскодонний і різноманітний за формою. Значного поширення набули скіфські бронзові казани висотою до метра, що мали довгу й тонку ніжку та дві вертикальні ручки
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 175 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |