Читайте также:
|
Українська рок-музика виникла в кінці 1960-х років на хвилі відлиги у суспільному житті і була представлена творчістю аматорських біґ-бітових та ритм-н-блюзових команд.
1960-ті - 1970-ті роки. Період хрущовської відлиги другої половини 1960-х ознаменувався швидким зростанням молодіжного звільного руху і, зокрема, інтересу до західної рок-музики, яка за часів холодної війни сприймалася як ідеологічна диверсія. В Україні завоювали популярність такі гурти як «Березень», «The Once», «Друге дихання» та інші.Проте після подавлення Празької весни радянськими військами, суспільне життя в СРСР зазнає істотних змін у бік посилення ідеологічного тиску та боротьби з інакомисленням Рок-музика в цей час звучить переважно у підпіллі, хоча окремі музиканти знайшли себе у таких напрямках як джаз-рок і арт-рок або суто інструментальній рок-музиці. Яскравий слід лишили по собі гурти «Крок», «Репортаж», «Ореол», «Кредо», «Кросворд» та інші.
1980-ті — 1990-ті роки. Розквіт рок-музики в середини 1980-х був інспірований початком горбачовської перебудови з її доктринами «гласності» і «прискорення». В той же час набули поширення магнітофони, що давали можливість меломанам самостійно тиражувати і поширювати аудіозаписи на касетах.
У чисельних містах України виникають рок-клуби, які з деякими перервами та змінами збереглися й понині. Кілька рок-гуртів сформувалися у 1980-ті в київському рок-клубі «Кузня». У напрямку «важкого року» творили такі гурти як «Едем», «Перрон», «Квартира 50», «Кому Вниз», «Титанік», лідерами «альтернативного крила» були Колезький Асесор, Воплі Відоплясова Та Раббота Хо.
Наприкінці 80-х років з'являється нова формація музикантів, чітко орієнтованих на ідеї національного відродження України. Їхню появу стимулював потужний фестивальний рух «Червона рута», який зібрав під свої знамена національно свідому творчу інтелігенцію. Найяскравішою подією була «Червона рута» в Чернівцях 1989 р., де яскраво себе проявили Брати Гадюкіни, Віка Врадій (сестричка Віка), Зимовий сад, Кому вниз, ВВ. На хвилі відродження у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Києві та інших містах з'явився ряд самобутніх груп, що орієнтувались на західні стандарти.
2000-ні роки. У 2000-х роках шоу-бізнес нарешті подолав частково негативні тенденції «піратства» та «попси» і розшарувався на спеціалізовані, утім професійні галузі. Найбільшим поштовхом для підвищення впливу власної сцени можна вважати Помаранчеву революцію 2004, коли політики почали масово залучати музичну агітацію для підтримки інтересу виборців.
Комбінація ідеології та фінансування з усіх боків політичного спектру дозволили багатьом гуртам вийти з «андеграунду», як-от «Крихітці Цахес», тощо. Разом з тим піднеслася й частково аполітична, «неформатна» альтернатива, наприклад ТОЛ, Skinhate й т.п. Деякі гурти свій вихід з підпілля відзначили зміною формату, не обов’язково на «попсовіший» (як у Другої ріки), професіоналізувалися, наприклад, Mad Heads, які «подорослішали» до ска-панк/фолку. Політичні ігрища також коштували необачним командам значних втрат слухачів, зокрема «Скрябін» та «Грін грей» зганьбилися перед політизованою молоддю, «Океан Ельзи» фактично розкололися через внутрішні непорозуміння.
2010-Сучасність. На початок 2010-х політичні пристрасті переважно вщухли, а стосунки з Росією повернулись до спокою, відповідно ОЕ та інші «заборонені» за підтримку Помаранчової революції спокійно дають концерти по РФ, але й фінансування з боку політсил істотно зменшилося. Концерти «стадіонних» масштабів тепер відбуваються за рахунок комерційних та фестивальних чинників. В Україні проводиться ряд фестивалів рок-музики. Це — «Тарас Бульба», «Рок-екзистенція», «Рок Січ», «Чайка», «Мазепа-фест», «Славське Рок». Рок-музика звучить також на молодіжних фестивалях «Нівроку», «Фортеця», «Гніздо», фольк-рокова музика звучить на фестивалях «Шешори», «Країна мрій». серед усіх українських підстилів варто навести такі приклади:
Dub Buk (Націонал-соціалістичний блек-метал), Esthetic Education (Piano Rock, альтернативний рок, Glam Rock), Lama (поп-рок), Mad Heads XL (рокабілі, ска-панк-фолк), CARDIOFEELS (альтернативний рок), PICK-UP (рок), АНТИТІЛА (поп-рок), Біла Вежа (хеві-метал), Воплі Відоплясова (етно-рок), Димна Суміш (рок, грандж, панк, психоделіка), Друга Ріка (брит-поп), Кам'яний Гість (фолк-рок, рок), Кому Вниз (фолк-готика). Крода (блек метал, паган-метал, фолк-метал), Мандри (фолк, міський романс, французький шансон, рок, блюз та реггі). Мотор'ролла (хард-рок, хеві-метал), Океан Ельзи (рок, мелодійний рок, поп-рок). От Вінта! (украбілі), Platina (рок, мелодійний рок, поп-рок
Плач Єремії (рок-балади)
Полинове Поле (Готичний метал)
Русичі (гурт) (фолк-рок, фанк, панк, реґі)
С.К.А.Й. (рок, поп-рок)
Веремій (український рок, фолк-рок, фолк-метал)
Скрябін (Поп, синті-поп, поп-рок)
Тартак (хіп-хоп, репкор)
Тінь Сонця (хеві-метал, фольк-метал)
Триста8ісім (фолк-рок, ска-панк)
Трутні, (хард-рок)
45. Сучасна укр. академічна муз (М. Скорик, В. Сильвестров)
Твори сучасних українських композиторів виконуються головним чином на фестивалях «Київ Музик Фест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів) та «Дніпровські зорі» (Дніпропетровськ), а також у концертах серії Володимира Рунчака Нова музика в Україні. У 2009 дириґент Роман Кофман започаткував концертну серію "Український аванґард" (щорічні концерти Київського камерного оркестру із творами молодих і середнього віку композиторів).
У театральному репертуарі — опери «Мойсей» М.Скорика, «Лісова пісня» В.Кирейка та «Палата № 6» В.Зубицького, балет «Різдвяна ніч» Є.Станковича, ряд балетів О.Костіна. Репертуар хорових колективів поповнюється творами Л. Дичко та Г. Гаврилець, інструменталістів — творами Жанни та Левка Колодубів, В.Рунчака тощо. Класична електронна музика представлена композиціями Алли Загайкевич, Івана Небесного та інших.
Історичні традиції продовжують сучасні оперні співаки України — Вікторія Лук'янець, Володимир Гришко, Валентин Пивоваров, Роман Майборода, Тарас Штонда, Михайло Дідик, Марія Стефюк.Стефан П'ятничко
В Україні також проводяться численні міжнародні музичні конкурси виконавців-інструменталістів (фортепіанні — пам'яті В.Горовиця та на Батьківщині Прокоф'єва), дириґентів — ім. С.Турчака, хорових колективів — ім. М.Леонтовича, співаків — ім. Соломії Крушельницької, бандуристів — ім. Гната Хоткевича, багатопрофільний конкурс імені М.Лисенка та інші.
Валентин Васильович Сильвестров — український композитор.З 1960-х років музика Сильвестрова звучить на міжнародних фестивалях.Його твори виходять друком у багатьох престижних видавництвах Заходу.
Мирослав Михайлович Скорик — композитор і музикознавець родом зі Львова, герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства. Його твори регулярно виконуються в Україні, інших країнах колишніх республіках СРСР, а також за кордоном.
Іван Федорович Карабиць — український композитор, диригент, музично-громадський діяч. Народний артист України.
Леонід Олександрович Грабовський — український композитор.Його доробок включає симфонічну, інструментальну та вокально-інструментальну музику, а також музику для театру та кінематографу.Член Національної Спілки композиторів України, мешкає у США.
46. Театр: його особливості, місце у системі мистецтв.
Театр - це вид мистецтва, в якому образне відтворення дійсності відбувається у формі драматичної дії, сценічної гри, що здійснюється акторами перед глядачами. Театр займає особливе місце серед інших форм мистецтва, бо належить до так званих синтетичних видів мистецтва, тобто об'єднує у собі різні види мистецтва.
Основа театру - драматургія. Жанри драматургії: трагедія, комедія, драма. Елементи процесу створення вистави: режисерський задум, сценографія, музика, костюми, грим, освітлення, реквізит, бутафорія, декорації.
Існують різні форми театрального мистецтва: театр драматичний, музичний, ляльковий. Надзвичайно важливим є вплив на формування театру як виду мистецтва національних традицій і психологічних особливостей буття народу.
Гра — основний елемент мистецтва театру, який через неї стає певною формою суспільної свідомості.
У театрі відбувається відтворення життя у формах самого життя. Вираз цей умовний, оскільки сценічна гра є лише імітацією форм життя, а не їх прямим відтворенням до дрібниць, інакше довелося б насправді вбивати, спати, вішатися на підмостках Адже характер особистості розкривається в театрі саме так, як і в реальній дійсності — через систему вчинків, емоційні стани, процес мислення тощо.Як і кожне мистецтво, театр спирається на художній образ, образне перетворення світу своїми специфічними засобами. Зазначимо, що специфічність театральної мови полягає передусім у тому, що вона синтетична, тобто театр — це синтез різних мистецтв. Як першооснову він включає в себе літературу у вигляді п'єси — художнього тексту, призначеного не стільки для читання, скільки для виконання (розігрування) на сцені.
Драматургія — особливий рід літератури. Вона обов'язково має розвинутий конфлікт, драматичну дію (ряд вчинків героїв і важливих подій їхнього життя) і діалогічну форму тексту. Йдеться про те, що спілкування персонажів, як і в житті, відбувається в основному через розмови між ними та намагання вплинути одне на одного. Крім того, театр як мистецтво видовищне, зорове, спирається також на мистецтво образотворче.
Організація простору сцени підвладна загальним законам живописної композиції. Тривимірність простору примушує враховувати і особливості скульптури. У ляльковому театрі, де головною дійовою особою є не жива людина, а її муляж, скульптура набуває домінуючого значення. Колористична гама декорацій та костюмів теж відіграє чималу роль у глядацькому сприйнятті. Освітлення сцени допомагає створити емоційні ефекти.
Чимало значить для театру музика. У таких його різновидах, як опера, балет, оперета, мюзікл, вона стає основним засобом сценічної мови. Тут і конфлікт, і характери, і атмосфера людських стосунків виражаються передусім музикою, мовою співу чи танцю, а то й одночасно і вокалом, і пластикою, і звучанням інструментів. Суттєво те, що і драматичний театр підвладний музиці. Існує чимало вистав, які мають музичне оформлення: звуковий фон, супровід пауз, вступ до дії, пісні чи танцювальну музику, музичні антракти. Водночас навіть ті вистави, в яких немає жодної музичної фрази, будуються за законами темпу, ритму, контрапункту, інтонації та іншими суто музичними особливостями. Набула поширення і специфічна форма музично-драматич ного театру, притаманна, зокрема, українській театральній культурі.
У синтез мистецтв, об'єднаних театром, входять також дизайн, моделювання одягу, перукарська майстерність, макіяж, спорт (акробатика, фехтування, гімнастика тощо), народно-декоративні промисли і т. ін.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 183 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |