|
Читайте также: |
33. Призначення та класифікація систем вентиляції
У звичайних приміщеннях повітрообмін відбувається через відкриті двері та вікна, а також щілини. Такий повітрообмін називають неорганізованим. Під організованим повітрообміном, тобто тим, що регулюється, розуміють - систему вентиляції. Системи вентиляції призначені для виведення шкідливих речовин, що утворюються на виробничому приміщенні, - вуглекислого газу, пилу тощо і припливу свіжого повітря, тобто, для підтримки допустимих метеорологічних параметрів.Системи вентиляції варто встановлювати так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не було направлено на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат із визначеними перепадами показників. Температура повітря на поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більше, ніж на 5 градусів. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто скільки разів за годину зміниться повітря в приміщенні. Основними характеристиками вентиляційних систем є: продуктивність потоку повітря: десятки - тисячі куб. м/г; напір повітря або статичний тиск (кПа); потужність калорифера (необхідна для підігріву вуличного повітря в зимовий період): одиниці - сотні кВт; рівень шуму (дБ).Вибір конкретних параметрів залежить від розміру, розташування і призначення виробничих приміщень, що вентилюються, кількості людей, що там знаходяться.Системи вентиляції складаються з груп різноманітного устаткування: Вентилятори – осьові, радіальні, діаметральні. Вентиляторні агрегати: канальні і стельові.
34. Штучна вентиляція
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір в найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами.
35. Охарактеризувати види загальнообмінної штучної вентиляції. Загальнообмінна вентиляція призначена для заміни забрудненого повітря на чисте в усьому об’ємі приміщення. Вона застосовується в тому випадку, коли шкідливі виділення надходять безпосередньо у повітря приміщення та коли робочі місця розташовуються по усьому приміщенню.Найпростішим видом загальнообмінної вентиляції є окремий вентилятор з електродвигуном на одній осі, розташований на вікні або в отворі стіниВиди:Загальнообмінна штучна вентиляція - Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Припливна вентиляція - Припливне повітря подається в приміщення, як правило, розсіяним потоком для чого використовуються спеціальні насадки. Витяжна та припливно-витяжна вентиляція - В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Місцева вентиляція
36. Місцева припливна вентиляція.
Місцева припливна вентиляція може забезпечувати приплив чистого повітря (заздалегідь очищеного і підігрітого) до певних місць. Повітрозабірні пристрої необхідно розташовувати в місцях, повітря не забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись нижче 2 м від рівня землі, а від викидних каналів витяжної вентиляції по вертикалі − нижче 6 м і по горизонталі − не ближче 25 м.
Припливне повітря подається в приміщення, як правило, розсіяні потоком для чого використовуються спеціальні насадки.
37. Вимоги до систем вентиляції У звичайних приміщеннях повітрообмін відбувається через відкриті двері та вікна, а також щілини. Такий повітрообмін називають неорганізованим. Під організованим повітрообміном, тобто тим, що регулюється, розуміють - систему вентиляції. Системи вентиляції призначені для виведення шкідливих речовин, що утворюються на виробничому приміщенні, - вуглекислого газу, пилу тощо і припливу свіжого повітря, тобто, для підтримки допустимих метеорологічних параметрів. Системи вентиляції варто встановлювати так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не було направлено на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат із визначеними перепадами показників. Температура повітря на поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більше, ніж на 5 градусів. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто скільки разів за годину зміниться повітря в приміщенні.
38. Кондиціювання повітря. Повне та неповне кондиціювання.
Кондиціонування повітря – створення та автоматичне підтримування в приміщенні постійних чи змінюваних по заданій програмі визначених параметрів повітряного середовища, які є найбільш сприятливими для працівників чи для нормального протікання технологічного процесу. Проводиться незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах. Воно буває неповне (регулюється лише частина параметрів повітря) і повне (передбачає регулювання температури, вологості швидкості руху повітря і додаткового оброблення (очищення, дезінфекції, дезодорації, озонування)
39. Охарактеризуйте системи опалення.
Систе́ми опа́лення являють собою комплекс елементів призначений для отримання, переносу та передачі необхідної кількості теплоти в опалюване приміщення, та включає в себе три основні елементи:теплогенератор, призначений для отримання теплоти та передачі теплоносію;теплопровід, для транспортування теплоносія;опалювальні прилади, передають тепло в приміщення. Теплоносієм для систем опалення може бути будь-яке середовище, яке має здатність акумулювати теплову енергію — рухоме, дешеве, задовольняє санітарні норми та дає змогу контролювати відпуск теплоти. Найпоширеніші — вода, пара та повітря.За взаємним розташуванням основних елементів систем опалення: місцеві та центральні. За видом теплоносія центральні системи опалення: водяні,парові,комбіновані.За засобом циркуляції центральні та місцеві системи водяного та повітряного опалення: Системи з природною циркуляцією за рахунок різниці густини холодного і гарячого теплоносія; Системи з примусовою циркуляцією за рахунок роботи насоса. За параметрами теплоносія центральні системи водяного та парового опалення: Водяні низькотемпературні (до 100 °C); Водяні високотемпературні (від 100 °C); Парові низького тиску (до 0,17 МПа); Парові високого тиску (0,17—0,3 МПа);Вимоги до систем опаленняСанітарно-гігієнічні — забезпечення та підтримка в приміщенні потрібних температур;Економічні — забезпечення мінімума приведених затрат (капітальні та на експлуатацію); Будівельні — ув'язка з будівельними конструкціями; Монтажні — забезпечення монтажу систем опалення індустріальними методами; Експлуатаційні — простота та зручність обслуговування, керування та ремонту, надійність та безпечність систем і безперебійність їх роботи; Естетичні — гарне співвідношення з внутрішнім архітектурним оздобленням приміщення.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 93 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |