|
Читайте также: |
65. Основні причини електротравматизму.
Електротравма – травма, спричинена дією електричного струму або електричної дуги.
Характерними електричними травмами вважаються: електричні опіки електричні знаки(плями у вигляді мозолів)
металізація шкіри(проникнення в шкіру часток металу) механічні ушкодження та електрофтальмія(ураження очей)
Найбільш небезпечним видом електротравм є елетричний удар, який у більшості випадків призводить до смерті.(це збудження живих тканин організму електричним стумом,що супроводжуеться скороченням м’язів)
Причини електротравматизму:
однофазне - дотик людини до неізольованих струмоведучих частин.
одночасний доторк людини до 2 струмоведучих неізольованих частин під напругою.
наближення на небезпечну відстань людини, до неізольованого від землі або до неізольованих струмоведучих частин під напругою. дотик людини до металевих корпусів під напругою.
66. Види дії електричного струму на організм людини.
Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини.
Розрізняють три основні порогові значення сили струму:
— пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;
— пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;
— пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.
Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом:
Електричного характеру – сила струму; напруга; опір тіла; вид та частота струму;
Неелектричного хар-ру –тривалість дії струму; індивідуальні особливості людини; умови навколишнього середовища;
Проходячи крізь тіло людини, електричний струм чинить на нього складний вплив:
• термічний – нагрівання тканини живого організму;
• біологічний – подразнення і збудження нервових волокон та інших тканин організму;
• електролітичний – розпад крові і плазми
67. Види електротравм, їх характеристика
З кожним роком зростає виробництво та споживання електроенергії а відтак і кількість людей, які в процесі своєї життєдіяльності використовують (експлуатують) електричні пристрої та установки. Тому питання електробезпеки набувають особливої ваги.
Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1%, однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм вже складає 20—40% і займає одне з перших місць. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі із смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві. Випадки електротравматизму, під час експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В нечасті, що обумовлено незначним поширенням таких електроустановок і обслуговуванням їх висококваліфікованим персоналом.
Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.
Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття, людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв'язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.
Термічна дія струму проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.
Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.
Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних'тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.
Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.
68. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
За ступенем небезпеки ураження електричним струмом всі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: високої відносної вологості повітря (перевищує 75% протягом тривалого часу); високої температури (перевищує35 °С протягом тривалого часу); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної і т. п.); можливості одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100%), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.
Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 36 В, а у особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.
69. Класифікація заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок.
Системи заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок
Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується:конструкцією електроустановок;
технічними способами та засобами захисту;організаційними та технічними заходами.
Конструкція електроустановок. Класи електрозахисту.
Конструкція електроустановок повинна відповідати умовам їх експлуатації та забезпечувати захист персоналу від можливого доторкання до рухомих та струмопровідних частин, а устаткування – від потрапляння всередину сторонніх предметів та води.
За способом захисту людини від ураження електричним струмом встановлено п’ять класів електротехнічних виробів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ. До класу 0 належать вироби, які мають робочу ізоляцію і у яких відсутні елементи для заземлення. До класу 0І належать вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлювальної жили для приєднання до джерела живлення. До класу І належать вироби, які мають робочу ізоляцію та елемент для заземлення. У випадку, коли виріб класу І має провід до джерела живлення, то цей провід повинен мати заземлювальну жилу та вилку із заземлювальним контактом. До класу ІІ належать вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення. До класу ІІІ належать вироби, які не мають внутрішніх та зовнішніх електричних кіл з напругою вищою ніж 42 В.
70..Технічні заходи та способи захисту при нормальних режимах роботи електроустановок.
Ізоляція струмопровідних частин забезпечується шляхом покриття їх шаром діелектрика для захисту людини від випадкового доторкання до частин електроустановок, через які проходить струм. Розрізняють робочу(нормальну роботу та захист від ураження), додаткову(додатково до робочої і у випадку її пошкодження забезпечує захист людини від ураження), подвійну(складається з робочої та додаткової) та посилену(покращена робоча ізоляція) ізоляцію.
Забезпечення недосяжності неізольованих струмопровідних частин передбачає застосування захисних огорож, блокувальних пристроїв та розташування неізольованих струмопровідних частин на недосяжній висоті чи в недосяжному місці.
Попереджувальна сигналізація є пасивним засобом захисту, який не усуває небезпеки ураження, а лише інформує про її наявність. Така сигналізація може бути світловою (лампочки, світло діоди і т.п.) та звуковою (зумери, дзвінки, сирени).
Мала напруга застосовується для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. До малих напруг належать номінальні напруги, що не перевищують 42 В.Малі напруги у приміщеннях з підвищеною небезпекою(напруга до 36 В включно) та в особливо небезпечних приміщеннях (напруга до 12 В включно) для живлення ручних електрифікованих інструментів, переносних світильників.Джерелами такої напруги можуть слугувати батареї гальванічних елементів, акумулятори, трансформатори.
Вирівнювання потенціалів є способом зниження напруг доторкання та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне доторкання людини, або на яких вона може одночасно стояти.
Електричний поділ мереж передбачає поділ електромережі на окремі, електрично не з’єднані між собою, ділянки за допомогою роздільних трансформаторів РТ з коефіцієнтом трансформації 1:1
74. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
Основними умовами успіху при наданні першої допомоги ураженому від електричного струму є: спокій, швидкість дії, знання і уміння людини, яка надає допомогу. Надання допомоги при уражені електричним струмом поділяють на два етапи: — звільнення ураженого подальшої суміжності з струмоведучою частиною, яка міститься під напругою: електричне обладнання — надання першої допомоги до прибуття лікаря.
Ураження електричним струмом можуть варіюватися від незначних больових відчуттів за відсутності органічних і функціональних змін до опіків ІІІ-IV ступеня (обвуглення та шоку).
При ураженні електричним струмом треба швидко відключити струм, обережно звільнити потерпілого від проводів, щоб не поширити дію струму на осіб, які будуть брати участь у наданні допомоги. Звільняти потерпілого потрібно в гумових рукавицях або обгорнутими сухою тканиною руками, стати на суху дошку чи килимову доріжку тощо.
Надаючи першу медичну допомогу при ураженні електричним струмом, слід звернути увагу на дихання потерпілого та діяльність його серцево-судинної системи.
У разі припинення дихання або роботи серцево-судинної системи слід негайно почати непрямий масаж серця (натискування долонями частими поштовхами трохи лівіше області середини грудної клітки, з ритмом 40-60 поштовхів на хвилину та штучне дихання рот-в-рот (попередньо закрити потерпілому ніс і, вдихнувши повними грудьми, видихнути крізь марлю або носовичок у рот потерпілого; аналогічно роблять видих в ніс). Штучне дихання роблять з частотою 16-18 разів на хвилину. Одночасно викликають бригаду швидкої медичної допомоги.
Непрямий масаж серця та штучне дихання роблять до повного відновлення діяльності організму або надання спеціалізованої допомоги.При ослабленні серцевої діяльності та дихання необхідно забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирного спирту, влити в рот чайну ложку чи 25 крапель кордіаміну, поплескати по щоках.При пошкодження шкіри накласти стерильну пов’язку та направити потерпілого до лікаря.Пошкоджену поверхню шкіри навколо опіку треба обробити розчином бриліантової зелені чи рожевим розчином марганцево-кислого калію.
В кабінеті обчислювальної техніки повинна бути аптечка першої долі карської допомоги.
75. Статична електрика, в чому її небезпека. Засоби захисту від статичної електрики.
Статична електрика - це сукупність явищ, що пов'язані з виникненням, накопиченням та релаксацією вільного електричного заряду на поверхні або в об'ємі діелектричних та напівпровідникових речовин, матеріалів та виробів. Виникнення зарядів статичної електрики є результатом складних процесів перерозподілу електронів чи іонів при стиканні двох різнорідних тіл (речовин).
Порушення поверхневого контакту при терті тіл призводить до електризації - виникнення електричних зарядів, які можуть утримуватись на поверхні цих тіл протягом тривалого часу. Такі заряди, на відміну від рухомих зарядів динамічної електрики (електричний струм) знаходяться у статичному стані.
Електричні заряди виникають: при терті діелектричних тіл один об одного або об метал (наприклад, пасові передачі); при переливанні, перекачуванні, перевезенні в ємностях горючих та легкозаймистих рідин;при транспортуванні горючих газів трубопроводом;при подрібненні діелектриків;при переміщенні сухого запиленого повітря зі швидкістю понад 15 - 20 м/с і т.п.
За сприятливих умов, наприклад, при низькій вологості повітря статичні заряди не лише утворюються, а й накопичуються. Коли в результаті такого накопичення вони набудуть високого потенціалу, то може виникнути швидкий іскровий розряд між частинами устаткування або розряд на землю. Такий іскровий розряд при наявності горючих сумішей може спричинити вибух чи пожежу. В цьому і полягає основна небезпека статичної електрики.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 72 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |