Читайте также:
|
Семінарські заняття отримали назву від латинського seminarium, що у перекладі означає “розсадник”. Вони проводились у давньогрецьких та римських школах як сполучення диспутів, повідомлень учнів, коментарів та висновків викладачів.
Головною метою семінарських занять є сприяння поглибленому засвоєнню студентами найбільш складних питань навчального курсу, спонукання їх до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізування до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти.
У процесі підготовки до семінару студенти самостійно відпрацьовують літературу (навчальну, методичну, наукову), вчаться критично оцінювати різні джерела знань. Дидактична цінність семінарів полягає також у тому, що при незначній кількості студентів (академічна група) викладач може плідно впливати на аудиторію як в освітньому, так і у виховному плані.
Під семінарським заняттям розуміють таку форму навчального заняття, за якої викладач організує дискусію із завчасно визначених тем, до яких студенти готують тези відповідей або індивідуально виконані реферати - доповіді. Такі семінари називають також семінарами-дискусіями.
Лабораторні заняття – форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача особисто проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень цієї навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у певній предметній галузі.
Лабораторні роботи мають особливо яскраву специфіку залежно від конкретної навчальної спеціальності, отже, на цю форму навчання більше впливають частинні методики, ніж загально педагогічні рекомендації. Саме практичне заняття проводиться в навчальному закладі або на місцях практики студентів і мають за мету навчити їх розв’язувати специфічні завдання за профілем своєї спеціальності.
Практичне заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їхнього практичного застосування через індивідуальне виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.
Лабораторні та практичні заняття проводяться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Основні завдання практичних занять можна сформулювати в такий спосіб: поглиблення та уточнення знань, одержаних на лекціях і в процесі самостійної роботи, формування інтелектуальних умінь та навичок планування, аналізу й узагальнень, опанування діючою технікою, накопичення первинного досвіду організації виробництва та технікою управління ним, оволодіння початковими навичками керівництва робітниками на виробництві тощо.
Практичні заняття незалежно від їх конкретних особливостей значною мірою забезпечують відпрацювання умінь та навичок прийняття практичних рішень в реальних умовах виробництва, що мають у своїй основі теоретичний фундамент.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 55 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |