Читайте также:
|
|
Відповідно до ЗУ «Про оплату праці» з/п - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розрізняють номінальну і реальну з/п.
Номінальна з/п являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні ф-ри: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Її розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної з/п не можливо обчислити реальної з/п.
Реальна з/п - це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна з/п залежить від ряду факторів:
рівня номінальної з/п; цін на товари і послуги, які споживає населення; величини податків, які сплачуються різними верствами населення в б-т.
Рух реальної з/п визначається за такою ф-лою:
Ірзп = Інзп / Іц,
де Ірзп — індекс реальної заробітної плати; Інзп — індекс номінальної заробітної плати; Іц — індекс цін на товари і послуги.
Номінальна і реальна заробітна плата не обов’язково змінюються в одному і тому самому напрямі. Наприклад, номінальна з/п може підвищитись, а реальна з/п в той же час – знизитись, якщо ціни на товари і послуги зростали швидше, ніж номінальна з/п.
78. Диференціація доходів і проблема бідності. Показники.
Проблема розподілу доходів у ринковій економіці є однією із ключових. Система розподілу визначає можливості отримання доходу від володіння певними ресурсами, систему стимулів до праці, поділ людей на класи і соціальні групи, вирішення проблеми бідності та ін. Нерівність доходів – одна з найдавніших проблем, що породжує вороже ставлення бідних до багатих(причини сказати).
Формування доходів у ринковій економіці відбувається на основі таких принципів:
1. Усі доходи формуються відповідно до вкладу праці, природних ресурсів, капіталу і підприємницьких здібностей у виробництво товарів та послуг.
2. Дохід від факторів виробництва пропорційний кількості і якості вкладених ресурсів. На цьому заснований принцип соціальної справедливості в розподілі.
3. Нерівномірність у розповіді ресурсів веде до значної нерівності в доходах. Високий ступінь нерівномірності може створювати низку соціально-економічних проблем: підривати стимули, загострювати соціальну несправедливість, погіршувати можливості для розвитку суспільства.
4. Для нормального функціонування економіки необхідна державна політика перерозподілу доходів через бюджет.
Крива Лоренца. По одній осі відкладена частка сімей з різними доходами, а по іншій - частка доходу. Якщо уявити, що доходи розподіляються рівномірно, то це означатиме, що існує абсолютна рівність, за якої, наприклад, 10% сімей одержують 10% доходу, 30% сімей - 30% доходу, 70% сімей - 70% доходу і т.д. Такий розподіл на графіку показує бісектриса ОА. Абсолютна нерівність-коли 1% сімей володіє 100% доходів. На основі к.Л. створ. коефіцієнт Джині, що є показником диференціації доходів. Це є відношення площі заштрихов. фігури до заг. площі три-ка.
Нерівномірність у розподілі доходів спричиняє: соц.. напруженість, зубожіння переважної ч. населення, безконтрольний розподіл доходів
Бідність, малозабезпеченість має декілька рівнів і характеризується такими п-ками: 1) прожитковим мінімумом, 2) гарантованим прожитковим мінімумом, 3) мінімальним споживчим бюджетом.
Гарантований прожитковий мінімум - це офіційно затверджений рівень мінімальної заробітної плати, пенсії, допомоги. Він не може бути нижчим за фізіологічний прожитковий мінімум і не може перевищувати вартісну величину мінімального споживчого бюджету.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 135 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |