Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Колективні засоби захисту людей призначення класифікація

Колективні засоби захисту - це герметизовані або негерметизовані стаціонарні інженерні споруди або рухомі об'єкти військової техніки, які обладнані фільтровентиляційними установками і призначені для групового захисту людей від зброї масового ураження.

Рухомими об`єктами колективного захисту є танки, бойові машини піхоти, автомобілі, які обладнані фільтровентиляційними установками та деякі інші види бронетанкової та інженерної техніки.

До стаціонарних КЗЗ відносяться обладнані засобами герметизації та фільтровентиляції довготермінові фортифікаційні споруди, польові інженерні споруди різних класів, захищені командні, командно-спостережні та спостережні пункти, сховища різних класів, в тому числі для розміщення медичних пунктів, госпіталів та інше.

Укриття відкритого типу (окопи, щілини) знижують у 4-8 разів уражаючу дію ударної хвилі, надійно захищають від світлового випромінювання, у десятки разів зменшують ступінь дії іонізуючих випромінювань. Особовий склад, що знаходиться у таких укриттях при застосуванні ЗМУ додатково повинен використовувати ЗІЗ.

Укриття закритого типу (бліндаж, перекрита щілина) додатково захищають від запалювальних сумішей, значно знижують вірогідність ураження ОР, РР, БЗ. Захисні властивості польового укриття залежать від ступеня герметизації, наявності пристосувань по боротьбі з занесенням у споруду забрудненого повітря, засобами постачання очищеного повітря. Герметизовані невентильовані укриття закритого типу захищають від аерогенного ураження ОР, РР, БЗ і недостатньо ефективні у відношенні захисту від парів аерозолів ОР і БЗ. Час перебування в них людей обмежується 1-2 годинами.

Сховища (польові і довготермінові) за способом будівництва діляться на котлованні і підземні. У залежності від стійкості діляться на 5 класів. За способом кондиціонування повітря сховища поділяються на ті, що вентилюються, і на ті, що не вентилюються. Будову сховищ складають: вхід - вихід обладнаний двома тамбурами, які призначені для пересування шляхом шлюзування, а також проведення санітарнї обробки, основного приміщення. Довжина кожного тамбура 1 м.

У польових герметизованих сховищах, які обладнані фільтровентиляційними комплектами, особовий склад може тривало перебувати без засобів індивідуального захисту в умовах радіоактивного, хімічного чи бактеріологічного забруднення місцевості.

5. Сховища -це захисні споруди, вяких протягом певного часу забезпечуються умови для укриттялюдей з метою захисту від ССП, вражаючих факторів і впливів ОВ, OXB, РВ іБС.

Сховища класифікуються:

по місткості: Великі більше 2000 чол Середні на 600-2000 чол Малі на 150-600 чол

за місцем положення: Вбудовані; Окремо розташовані; Пристосовані (метро, гірничі виробки);

за часом зведення: зведені завчасно; що швидко

Захисні споруди розрізняють:

- за призначенням – для захисту населення. Розміщення органів управління, вузла зв’язку) і медичних закладів;

- за місцем знаходження – вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках;

- за терміном будівництва – зведені завчасно, швидко зведені;

- за захисними властивостями – найпростіше укриття (щілини відкриті і перекриті), протирадіаційні укриття (ПРУ) сховища.

Сховища повинні:

забезпечувати захист всіх вкриваємося людей від усіх вражаючих факторів джерел НС. Конструкція ПРУ повинна забезпечувати захист від іонізуючих випромінювань, а укриття, розташовані в межах дії повітряної ударної хвилі (в межах зони можливих слабких руйнувань), повинні витримувати надмірний тиск (DРф) у фронті хвилі не менше 20кПа;

забезпечувати підтримання необхідних санітарно-гігієнічних умов для вкриваємося: температура повітря не вище+27-32 ° С (27 при вологості 90%, 32 - при 46%), відносна вологість не більше90%, вміст вуглекислоти не більше 3%, вміст кисню не менше 18-20%;

забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб;

будуватися на ділянках місцевості, не піддаються затоплення;

бути віддаленими від ліній водостоку і напірній каналізації;

мати рівень підлоги не менш ніж на 0,2 м вище за рівень грантових вод або надійну гідроізоляцію;

мати висоту основних приміщень не менш1,7 м (зазвичай від 1,85 м і вище);

мати входи і виходи з тієї ж ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок їх завалу - аварійні виходи;

мати підходи, вільні від горючих йди сильно димлять матеріалів.

6. Протирадіаційні укриття, в основному, забезпечують захист людей від радіоактивного зараження, світлового опромінення, а також зменшують дію ударної хвилі і проникаючої радіації. Крім того, вони захищають від крапельнорідинних отруйних речовин і частково від хімічних та біологічних аерозолей.

Найпростіші укриття зменшують радіуси ураження людей ударною хвилею, послаблюють дію радіоактивних випромінювань та ураження світловим випромінюванням.

При класифікації враховуються дві характеристики:

ступінь захисту від надлишкового тиску (Р кг/см2), який залежить від міцності будівельних конструкцій;

коефіцієнт захисту (ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (Косл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший, ніж ззовні. Він залежить від шару і властивостей матеріалу, що вкриває захисну споруду.

Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується товщиною шару половинного послаблення матеріалу – тобто такого, що зменшує інтенсивність радіоактивних випромінювань у два рази. Для різних матеріалів ця характеристика різна.

За шаром половинного ослаблення можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої споруди.

Сховища повинні будуватися з урахуванням наступних основних вимог:

Забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше 2 діб;

Будуватися на ділянках, які не можуть бути затоплені;

Бути на відстані від мереж водостоку і каналізації;

Не дозволяється прокладання транзитних інженерних комунікацій через сховище (стислого повітря, гарячого водопостачання, газо та паропроводів);

прокладання трубопроводів каналізації та водопостачання допускається при наявності вимикаючих пристроїв;

мати входи і виходи з тим ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок завалу — мати аварійний вихід.

До основних відносяться: -приміщення для захищених; -пункти управління; -медичні кімнати.

До допоміжних відносяться: -тамбур-шлюзи; -фільтровентиляційні приміщення; -санітарні вузли;

-приміщення для зберігання води та продуктів харчування та інші.

Приміщення для захищених обладнується місцями для сидіння та спання згідно з нормами.

Кількість ярусів Норми площі (М2) Висота приміщення Кількість ліжок Висота яруса (м)

1. 0.6 1.85 — 2.15 1.7 — 1.9 15 0.45

2. 0.5 2.15 — 2.8 2.2 — 2.4 20 1.4

3. 0.4 2.8 — 3.5 2.8 — 3.0 30 2.15

Розмір місця для сидіння 0,45 х 0,45 м, для лежання — 0,55 х 1,8 м. Відстань до стелі від верхнього ярусу на менше — 0,75 м.