Читайте также:
|
Загальний обсяг ІПК для конкретного підприємства визначається приростом податку на прибуток, який буде отримано після реалізації проекту з розрахунку на п’ять років за формулою:
К = П° · 0,3 (Jn – 1) · 5,
де К - загальний обсяг кредиту;
П° - обсяг отриманого прибутку у базовому році, який передував початку робіт за проектом;
0,3 - норматив сплати податку на прибуток (30 %);
Jn - індекс зростання;
(Jn – 1) - приріст загального обсягу прибутку по підприємству після реалізації проекту порівняно з базовим роком;
5 - термін 5 років, на які надається кредит
Враховуючи, що джерелом інвестиційного податкового кредиту є податок, щорічна сума кредиту не може перевищувати загальної суми податку, який сплачує підприємство з прибутку за підсумками року.
Контроль за дотриманням умов надання, використання і компенсації інвестиційного податкового кредиту покладено на галузеві міністерства (відомства) та державні податкові інспекції за місцем знаходження підприємств-позичальників.
6.2. ДЕРЖАВА –ПОЗИЧАЛЬНИК
Порівняння державного та банківського кредиту (держава-позичальник)
| Ознака | Державний кредит | Банківський кредит |
| Мета | - фінансування державних видатків, особливо коли спостерігається дефіцит державного бюджету; - спеціальні цілі (інвестиції) | Отримання прибутку у вигляді відсотків та фінансування виробничих і споживчих потреб суб'єктів економіки |
| Обслуговування інтересів | Загальнодержавні, національні інтереси | Приватні інтереси |
| Строки кредитної діяльності | Безстрокові кредитні операції, оскільки час кредитної дієздатності держави практично необмежений | Залежать від вимог і встановлених норм банківської діяльності, а також від строків життєдіяльності банку |
| Джерела повернення та сплати відсотків | Ресурси бюджету | Вільні кошти суб’єктів економіки (населення, підприємницькі структури) |
| Вимоги до застави | Застави немає | В більшості випадків застава потрібна |
| Дотримання строків повернення коштів | Кредитори – юридичні і фізичні особи не мають впливу на позичальника-державу в частині дотримання нею умов угоди по поверненню заборгованості та відсотків | Суворо дотримуються позичальником, у разі їх порушення банк застосовує санкції |
| Рівність умов для учасників кредитних відносин | Нерівне становище суб’єктів кредитних відносин (органи державної влади мають більше прав і свобод по відношенню до інших суб’єктів економіки) | Рівне становище суб’єктів кредитних відносин |
Державні запозичення:
Внутрішні Зовнішні
Переваги зовнішніх позик:
- дисциплінуючий вплив на країну-позичальника щодо продуктивного використання кредитних коштів.
Переваги внутрішніх позик:
- державний внутрішній борг при обслуговуванні не потребує скорочення валютних резервів країни;
- залучення коштів на внутрішньому ринку капіталів сприяє організації заощаджень економічних суб’єктів,
- внутрішній державний кредит у складі бюджетної політики виступає засобом регулювання економічної ситуації.
За формами здійснення позики державою:
- Кредит (кредити від МФО (Міжнародний валютний фонд)
Міжнародний державний інвестиційний кредит - кредити від МФО (Міжнародний валютний фонд)
- Державні боргові ЦП (облігації внутрішньої чи зовнішньої позик - єврооблігаційні позики на світових ринках
Особливість державних ЦП:
- їх доход має встановлюватись на рівні інфляції з мінімальною надбавкою для того, щоб вони не перешкоджали спрямуванню коштів у реальний сектор економіки і не конкурували з корпоративними облігаціями.
Ризики, притаманні державним ЦП:
а) ризик неплатоспроможності держави («дефолт»)
де Крд - коефіцієнт ризику дефолту;
Бпв - обсяг виплат за внутрішнім боргом у поточному році (основна сума і відсотки);
Д - річний обсяг доходів державного бюджету.
Бпз - сума виплат за зовнішнім боргом у поточному році
Зпв - обсяг внутрішніх запозичень у поточному році.
б) відсотковий ризик - імовірність фінансових втрат, яких можуть зазнати інвестори та держава-емітент унаслідок непередбачуваної несприятливої зміни відсоткових ставок на борговому ринку
- з позиції інвестора безризиковою є облігація, яка забезпечує одноразове отримання всього доходу наприкінці терміну погашення, за умови, що він співпадає з періодом інвестування
в) Інфляційний ризик
Державні облігації
Державні облігації – цеборгові цінні папери,що емітуються органами державної влади з метою отримання коштів на:
- фінансування поточного бюджетного дефіциту;
- погашення раніше розміщених позик;
- фінансування державних програм;
- підтримку соціально значимих установ, організацій та проектів
Муніципальні облігації
Муніципальні облігації (облігації органів місцевої влади) – облігації, що емітуються органами місцевої влади з метою отримання коштів на фінансування інвестиційних регіональних і місцевих проектів і програм, розвитку міст і регіонів.
За способом забезпечення боргу муніципальні облігації поділяються на:
– облігації загальних зобов'язань, генеральні (general obligation bonds)
– доходні облігації (revenue bonds).
Облігації загальних зобов'язань (генеральні облігації) – це облігації місцевих органів влади забезпечені податковим потенціалом емітента – загальною гарантією муніципальних властей в межах їх загальної суми доходів і можливостей запозичення.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 91 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |