Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Соціальний працівник у громаді

Незважаючи на різноманітні теоретичні моделі, всі працівники повинні володіти набором знань, навичок та методів роботи у гро­маді. Зазвичай, завдання робітника громади полягає у:

- налагодженні та підтримці контактів з індивідами, групами
та організаціями;

- розвитку профілю спільноти, оцінці ресурсів та потреб
спільноти;

- розробці стратегічного аналізу та плануванні цілей, завдань і
пріоритетів;

- підтримці створення груп;

- підтримці роботи та ефективного розвитку груп;

- продуктивній роботі з конфліктами всередині та поміж гру­
пами й організаціями;

- співробітництві й веденні переговорів з іншими агенціями та
професіями;

- ефективному втручанні у розробку й проведення політики, а
також налагодження контактів з місцевими політиками;

- усному та письмовому зв язку з Індивідами, групами й органі­
заціями;

- роботі з конкретними людьми, включаючи консультування;

- керуванні ресурсами, включаючи штатний розклад та бюджет;

- підтримці груп та організацій в отриманні ресурсів, напри­
клад через заявки на грант;

- контролі та оцінці прогресу, а також найефективнішого вико­
ристання ресурсів;

- відрахуванні з груп та/або забезпеченні ефективного припи­
нення діяльності груп;

- розробці, контролю та оцінці стратегій рівних можливостей [15].

Головні завдання соціального працівника полягають у роз­витку надомних, денних послуг та служб тимчасового догляду, щоб уможливити проживання людей у своїх власних домівках у випадках, коли це доречно; підтримці доглядальників; координації послуг; забезпеченні раціонального використання коштів тих, хто оплачує послуги у громаді.

У цілому соціальні працівники використовують такі сучасні методологічні підходи:

1) концептуальний аналіз: збирання даних, визначення кількості
проблем, оцінка нагальності кожної з них, уточнення цілей, вибір
політичних альтернатив та оцінка результатів політики;

2) сприяння взаємодії: створення структур для планування в гро­
маді та ухвалення рішень, висування лідерів, формування групо­
вої згуртованості, мобілізація енергії та полегшення зв'язків, об­
говорення умов та обмін думками між сторонами, залученими до
діяльності щодо вирішення проблеми.

Соціальні працівники в громаді можуть виконувати функції медіатора, фасилітатора, агента з питань соціальних змін, ме­неджера, експерта, а інколи навіть і «порушника спокою», ліде­ра чи секретаря групи тощо. А. Твелвтріз вважає, що не тільки дипломовані/кваліфіковані соціальні працівники можуть вва­жати себе працівниками у громаді (community worker), але й активісти громади та волонтери різних соціальних служб і про­грам [16].

Робота в громаді (вивчення потреб, планування та впровад­ження місцевих соціальних програм, орієнтація на догляд за місцем проживання, заохочення місцевих ініціатив тощо) стала одним із найпоширеніших явищ в другій половині XX століття.

Поступовий розвиток професійної соціальної роботи в Україні спонукає до осмислення розмаїтої зарубіжної теорії та практики, можливостей їхнього застосування в українському контексті.

З огляду на виникнення соціальних служб у громадах (при­міром, хеседи, «Джерела»), поширення практики неформального догляду (особливо в селах за самотніми людьми похилого віку та інвалідами), надання більших повноважень органам місцевого самоврядування, підготовка фахівців із соціальної роботи має обо­в'язково передбачати ознайомлення з різними моделями та мето­дами роботи в громаді, відпрацьованими в інших країнах. Зреш­тою це дасть можливість сформувати в нашій державі фахове уяв­лення про переваги та обмеження цього напряму професійної діяль­ності соціального працівника.