Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Переговорів, прийомів та по телефону.

МЕТА: Активізувати знання студентів з даної теми, за допомогою правильно підібраного матеріалу, виконання вправ, завдань та питань розвивати у студентів знання, вміння та навички, виховувати у студентів любов та повагу до слова, до своєї професії та до ділової мови і спілкування загалом.

ПЛАН:

1.Загальні принципи і правила спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики.

2.Культура телефонного діалогу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Переговори

Прийом

Зустріч

Телефонна розмова

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПИТАНЬ ЗАНЯТТЯ:

- етапи переговорів:

1) уточнення позицій;

2) їх обговорення;

3) узгодження позицій.

-техніку проведення переговорів:

• установлення контакту зі співрозмовником;

• ведення переговорів у потрібному напрямку;

• спостереження за реакцією партнера, уміння слухати;

• прогнозування відповідей партнера;

• корекція власної поведінки протягом розмови;

• уміння виражати розуміння або схвалення думки;

• використання міміки і пантоміміки, знаків уваги;

• уміння передбачати можливі варіанти відповідних реакцій.

- телефонна розмова складається з таких елементів:

*момент встановлення зв’язку (взаємне відрекомендування);

*виклад суті справи (уведення в курс справи, постановка питання, обговорення ситуації, відповідь);

*закінчення розмови.

Пам’ятайте, що нечемно кидати трубку, нетактовно відповідати чи давати неправильну інформацію. Розмова має бути спокійною, розбірливою, чемною. Вихована людина не буде перебивати співрозмовника чи поправляти, підкреслювати свою професійну перевагу. Не варто засмічувати телефонну розмову крилатими виразами, надмірною образністю. Нетактовно класти трубку, не дочекавшись прощальних слів співрозмовника. Слід також пам’ятати, що надмірна ввічливість, улесливість не прикрашають співрозмовника, а свідчать про його низький етичний рівень і можуть викликати роздратування.

Службовий телефон – для розв’язання службових справ, а не особистих. Поздоровлення, співчуття прийнято виражати особисто чи листом, а не телефоном.

РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:

Завдання 1. Зредагуйте телефонну розмову, правильний варіант запишіть.

- Ало! Це хто?

- Москаленко. А вам хто треба?

- Директор школи. Я не знаю як його ім'я і по батькові.

- А хто це дзвонить?

- Анатолій Засядько. А ви хто такий?

- Я - вчитель математики. Хотів би працювати у вашій школі.

- Директорові ніколи з вами говорити.

- Ало! Доброго дня! Школа №7.

- Доброго дня! Вас турбує Анатолій Засядько. Чи можу я поговорити з директором школи?

- На жаль, директор зараз не може підійти до телефону. А по якому питанню ви телефонуєте?

- Я вчитель математики і хотів би працювати у вашій школі.

- Зателефонуйте, будь-ласка, пізніше. І ви зможете домовитися із директором про зустріч.

- Дякую, до побачення.

- До побачення.