Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки і рекомендації.

Читайте также:
  1. Висновки
  2. ВИСНОВКИ
  3. Висновки
  4. Висновки
  5. Висновки
  6. ВИСНОВКИ
  7. Висновки
  8. ВИСНОВКИ
  9. Висновки
  10. Висновки

Комплексний оргпроект оцінюється за такими техніко-економічними показниками:

1) трудомісткість виробів;

2) коефіцієнт змінності;

3) середній коефіцієнт завантаження виробничого устаткування;

4) загальна площа на одиницю виробничого устаткування;

5) електроозброєність на 1 робітника;

6) річний випуск продукції на 1 робітника (продуктивність праці);

7) річний випуск продукції з 1 м2 загальної площі;

8) річний випуск продукції на одиницю виробничого устаткування;

9) собівартість виробів.

11.7. РОЗРАХУНКИ ТРУДОМІСТКОСТІ

ТА ПЛАНУВАННЯ РОЗРОБКИ

ОРГПРОЕКТУ

Процес розробки оргпроекту відзначається трудомісткістю та тривалістю. Тому виникає необхідність у скороченні термінів проектування. Для цього, перш ніж його розпочинати, треба визначити трудомісткість кожної проектної операції і етапу. Наприклад, трудомісткість передпроектного обслідування залежить від числа працівників об'єкта, який обстежується, і норм часу на одного чоловіка; на стадії технічного і робочого проектування — від кількості працівників і норм на розробку документів (креслення, методики, положення, схеми, розрахунки).

Планування робіт здійснюється шляхом розробки сітьових і циклових графіків. Складання сітьового графіка починається з першої операції передпроектного обслідування і закінчується здачею і реалізацією проекту.

Сітьовий графік складається за такими вихідними даними:

— виробка проектантів за 1 день, грн.;

— вартість проектування певної частини проекту, грн.;

— склад виконавців. Розробляється сітьовий графік таким чином:

1) розподіляють по стадіях, етапах і роботах загальний обсяг робіт, передбачених проектом;

2) визначають трудомісткість кожної стадії проекту за формулою:

Т

Т

де і — трудомісткість стадії (етапу, операції), чол.-днях;

Т т

Ц — вартість проектування кожної стадії, грн.;

В — денна виробка одного виконавця, грн.

Вартість Ц складається з вартості матеріалів, основної зарплати, накладних витрат, нарахувань на зарплату та ін.;

3) розраховують трудомісткість кожної стадії (етапа) робіт відповідно до норм відносної питомої ваги окремих стадій (етапів) у загальному проекті за формулою:

т = т * к

де Тс — трудомісткість стадії робіт, чол.-днях; Кс — коефіцієнт питомої ваги окремих стадій в загальному проекті, %;

4) визначають тривалість робіт по кожній стадії (етапу) за формулою:

Т

Т = с Ч п

де і р — тривалість робіт по кожній стадії (етапу), днях (годинах);

П — число виконавців даної стадії (етапу);

5) складають сітьовий графік по кожній стадії, етапу і частині оргпроекту з урахуванням тривалості робіт у масштабі часу.

Сітьові графіки для кожної частини проекту з'єднують у єдиний графік, передбачаючи паралельність виконання всіх його частин, стадій та етапів. Інколи складають циклові графіки, за якими всі

роботи розподіляють по відділах, групах і окремих виконавцях, визначаючи чіткі терміни здачі етапів проекту.

11.8. РОЗРАХУНКИ ВИТРАТ ТА ВАРТОСТІ

ПРОЕКТНИХ РОБІТ

Для визначення витрат на проектування розробляють кошторис витрат. Останні включають:

\) прямі витрати (безпосередньо пов'язані з розробкою проектно-кошторисної документації); 2) накладні витрати.

До прямих витрат відносять: основну зарплату проектантів; вартість матеріалів; витрати на відрядження проектантів; транспортн; витрати; витрати сторонніх організацій-субпідрядників; амортизації виробничого устаткування та ін.

До накладних витрат належать: витрати на апарат управління; загально-виробничі витрати на допоміжний персонал; додатков зарплата проектантів; витрати на утримання та ремонт будівель устаткування; інші витрати.

Вартість і ціну проектних робіт визначають залежно від їх трудо ■ місткості шляхом розрахунку витрат на зарплату проектантів та інших прямих і накладних витрат. Для цього використовують збірники цін на проектні роботи і довідних укрупнених показників вартосг-проектних робіт.

11.9. ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА

МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ

ПРОЕКТАНТІВ

Для оплати праці проектувальників використовують погодинно-преміальну, підрядну, контрактну і, в окремих випадках, акордну системи.

Погодинно-преміальну систему вживають для оплати праці працівників, які розробляють проектно-технічну документацію на всіх етапах проектування (посадовий оклад та премії).

Підрядну оплату праці застосовують тільки на стадії виконання креслярсько-оформлювальних робіт за нарядами.

Акордній оплаті віддають перевагу в окремих випадках,

визначаючи термін здачі проекту і розмір зарплати за виконання його всього або частини. При достроковій здачі оплата збільшується.

Контрактна оплата використовується для оплати роботи керівників, головних спеціалістів, керівників відділів, котрі працюють за контрактом, у якому вимоги до керівника та розмір його оплати поставлено в залежність від результатів діяльності колективу проектантів.

Для преміювання проектантів за розробку прогресивних рішень, високу якість, зниження вартості та дострокове виконання робіт створюється фонд стимулювання.

При проведенні конкурсів на кращий проект призначаються премії за перше — трете місця, а також кілька заохочувальних премій. Системи стимулювання, які можуть бути різними, розробляються проектними організаціями.

11.10. СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ПІДРОЗДІЛІВ, ЯКІ РОЗРОБЛЯЮТЬ ПРОЕКТИ

Розробку оргпроектів підприємств покладено на спеціалізовані галузеві проектні інститути (Тракторсільхозмаш, Тяжмаш, Електро-пром та ін.). Інститути мають такі підрозділи:

1) спеціалізовані технологічні відділи (ливарний, ковальський, механо-складальний, транспортний, генплану, організації виробництва і праці, організації управління і АСУ);

2) спеціалізовані виробничі відділи: кошторисний, техніко-економічний та ін.;

3) загальноінститутські відділи і служби: головних інженерів проектів, техніко-економічної інформації, технічний, планово-виробничий, бухгалтерія, оформлення проектної документації, матеріального постачання, кадрів, канцелярія тощо;

4) керівництво інституту — директор, головний інженер, заступники директора з економіки, загальних питань.

Інколи підприємства самі займаються організаційним проектуванням. У цьому разі створюють спеціальний проектний відділ у складі керівника, головних спеціалістів та виконавців з різних питань технології, організації виробництва і управління. Такий відділ сумісно з функціональними відділами (головного конструктора, головного технолога, виробничим, планово-економічним,

організації праці і оплати, бухгалтерією та ін.) розробляє і впроваджує оргпроекти цехів, відділень, різних функціональних систем планування, організації виробництва, оперативно-виробничого планування тощо.

висновки

1. Важливе місце в менеджменті посідає організаційне проектування. Суть його зводиться до моделювання і розробки організаційних систем для нових та діючих підприємств при переході до випуску нової продукції. Всі розробки оформляються у вигляді оргпроекту.

2. Головна мета оргпроекту — створення умов для ефективної і прибуткової діяльності підприємства.

3. Залежно від завдань проектування розробляють: комплексні оргпроекти нового та діючого підприємств, локальний проект (цеху, дільниці, організації праці тощо).

4. Організаційне проектуванняскладний і трудомісткий процес, який включає: передпроектну підготовку, технічне і робоче проектування, експертизу і реалізацію оргпроекту.

5. Оргпроект має відповідати таким основним принципам проектування: комплексність, спеціалізація, безперервність, паралельність, збалансованість і компактність.

6. Основним документом при розробці оргпроекту є технічне завдання.

7. Для скорочення термінів розробки оргпроекту необхідно використовувати типові рішення, моделі, стандарти, алгоритми і програми, систему автоматизованого проектування (САПР).

8. До складу комплексного оргпроекту підприємства входять: оргпроекти підприємства, систем загального проектування, управляючих блоків функціональних підсистем, цехів основного виробництва, допоміжних цехів і обслуговуючих підрозділів, а також висновки і рекомендації.

9. Оргпроект оцінюється за такими показниками: трудомісткість виробів, продуктивність праці, коефіцієнти змінності та завантаження устаткування, питома площа на одиницю устаткування, річний випуск продукції з 1 м2 загальної площі та з одиниці виробничого устаткування, собівартість продукції.

10. При проектуванні необхідно: визначати трудомісткість робіт і з допомогою сітьових і циклових графіків планувати етапи і стадії оргпроекту; розробляти кошторис витрат, установлювати вартість та ціну проектних робіт.

11. Якість проектних робіт залежить передусім від кваліфікації проектантів. Тому з метою залучення до роботи найкращих фахівців використовують різні системи оплати праці і матеріального стимулювання (погодинно-преміальну, підрядну, контрактну, акордну).

12. Розробку комплексних оргпроектів виконують спеціалізовані галузеві проектні інститути, а локальнихспеціалізовані та функціональні відділи підприємства.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

1. Що являє собою проект підприємства?

2. У чому суть організаційного проектування?

3. Що таке оргпроект?

4. Визначити основні етапи розробки проекту та їх особливості.

5. Охарактеризувати принципи проектування.

6. Методи проектування та галузі їх застосування.

7. З яких елементів складається комплексний оргпроект?

8. Охарактеризувати особливості визначення трудомісткості та планування проектних робіт.

9. Методи розробки сітьових графіків для окремих етапів та операцій оргпроекту.

10. Які витрати входять до кошторису розробки проекту?

11. Як визначаються вартість і ціна проектних робіт?

12 Які системи оплати і стимулювання праці проектувальників використовуються при розробці оргпроектів?

13. Які організації займаються розробкою оргпроектів, які особливості має їх структура?

Розділ 12.

МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ВИРОБНИЦТВА ТА СИСТЕМ

УПРАВЛІННЯ

Г

І

12.1. СУТЬ ТА ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ

Моделювання — це спосіб дослідної перевірки ідей і уявлень в умовах, котрі неможливо створити в реальному експерименті через пов'язані з цим витрати коштів та часу або ризик. Моделювання є також способом накопичення корисного досвіду.

Моделювання систем — метод, за допомогою якого на підставі розгляду альтернативних варіантів створюється раціональна система (підприємства, організації і управління), здатна забезпечити ефективну і прибуткову виробничо-господарську діяльність.

Мета моделювання — розширення уявлень про системи та їх суть, оцінка нових ідей і понять, навчання персоналу виконанню нових процесів і операцій.

Моделювання має такі переваги:

1) сприяє досконалому вивченню системи працівниками, які мусять забезпечувати її ефективне функціонування;

2) прискорює прийняття і запровадження запропонованих змін після експериментальної перевірки;

3) створює умови для комплексного аналізу системи;

4) стимулює розробку нових ідей.




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 81 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | <== 3 ==> |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав