Читайте также:
|
Стаття «Позавиробничі витрати» містить витрати на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції.
Деякі з цих витрат є прямими, і їх можна обчислити безпосередньо для окремих виробів (витрати на тару, пакування, рекламу, транспортування, в певний район ринку).
Непрямі витрати (на аналіз ринку, комісійні виплати організаціям збуту, проведення ярмарків тощо) розподіляються між виробами пропорційно їхній виробничій собівартості.
де % збутові – процент загальногосподарських витрат, %
3.10 Розрахунок виробничої та повної собівартості виробу
У залежності від складу витрат, що включаються в собівартість та місця їх виникнення існує кілька видів собівартості продукції:
Технологічна собівартість включає всі прямі витрати, які виникають під час виготовлення виробу: основні сировина і матеріали, основна і додаткова заробітна плата з нарахуваннями основних виробничих робітників.
Виробнича собівартість включає технологічну собівартість та витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання, і загальновиробничі витрати.
Повна собівартість виробу включає виробничу собівартість, витрати, пов’язані з продажем виробу (витрати на збут), адміністративні, а також інші операційні витрати.
+ ВУЕО + ЗВВ, грн.
, грн.
3.11 Калькуляція собівартості виробу
Таблиця 5 - Калькуляція виробу
| № | Назва статті | Сума, грн. |
| Сировина та матеріали | ||
| Купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби | ||
| Транспортно-заготівельні витрати | ||
| Зворотні відходи (вираховуються) | ||
| Енергія технологічна | ||
| Разом матеріальні витрати | ||
| Основна заробітна плата | ||
| Додаткова заробітна плата | ||
| Відрахування на соціальні заходи | ||
| Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання | ||
| Загальновиробничі витрати | ||
| Виробнича собівартість | ||
| Загальногосподарські (адміністративні) витрати | ||
| Позавиробничі витрати (витрати на збут) | ||
| Повна собівартість |
4 ВИЗНАЧЕННЯ ГУРТОВОЇ ЦІНИ виробу
Ціна – це грошовий вираз вартості товару, кількість грошей, що сплачується за одиницю товару або послуги.
Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб’єктів та інші суб’єктивні моменти.
В практиці роботи підприємств застосовуються численні різновидності цін, зокрема залежно від особливостей процесу купівлі-продажу та сфери економіки розрізняють такі ціни:
- Світові ціни – це ціни, за якими реалізуються товари на світовому ринку; визначаються рівнем цін країни - експортера, цінами бірж та аукціонів, цінами провідних фірм-виробників світу.
- Гуртові (відпускні) ціни – це ціни, за якими державні, колективні та приватні підприємства розраховуються між собою з гуртовими посередниками за великі партії товарів. Гуртові ціни поділяються на гуртові ціни підприємства та гуртові ціни промисловості.
- Закупівельні ціни, за якими сільськогосподарські виробники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті підсобні господарства) продають свою продукцію державним, кооперативним, переробним, торговельним та іншим фірмам.
Закупівельні ціни включають гуртову ціну підприємства-виробника, податок на додану вартість, акцизний та ліцензійний збори, а також витрати зазначених підприємств для закупівлі, збереження, фасування, транспортування і реалізації продукції та прибутку.
- Кошторисні ціни – ціни та розцінки, які використовуються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконструкції будівель та споруд, їх розширення та переоснащення.
- Роздрібні ціни – ціни, за якими здійснюється продаж товарів населенню торговельними підприємствами або закладами громадського харчування. Такі ціни встановлюються підприємствами самостійно, виходячи із якості товару, кон’юнктури ринку, ціни закупівлі.
- Тарифи на платні послуги – це розмір оплати житлових, юридичних, комунальних, туристичних, банківських, побутових та інших послуг, які надаються юридичними або фізичними особами.
Крім того, в сучасній практиці господарювання застосовують різні види ринкових цін, які класифікуються без певної ознаки: демпінгові, продажні, тверді, паритетні, базисні, престижні та інші ціни.
В основі формування будь-яких цін лежать повна собівартість, величина прибутку та податок на додану вартість.
Кожне підприємство намагається компенсувати витрати, що пов’язані з виробництвом продукції, і отримати якнайбільший прибуток. Прибуток підприємства є джерелом фінансування поточних витрат і подальшого його розвитку.
Величина прибутку встановлюється, виходячи із норми рентабельності на продукцію.
де П – величина прибутку, грн.
СВп - сумарні витрати на виготовлення і реалізацію продукції, грн.
R - рентабельність продукції, %
Гуртова ціна випуску виробу без ПДВ розраховується за формулою:
Податок на додану вартість – це непрямий податок, який включаються до ціни товару та сплачується незалежно від результатів діяльності підприємства.
При продажу товарів підприємство закладає в його ціну суму податку на додану вартість.
Грошове вираження ПДВ:
де %ПДВ – податок на додану вартість, %
Вільна відпускна ціна з урахуванням ПДВ:
Після виконання вказаних розрахунків мають бути зроблені необхідні висновки.
5 РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Для узагальненої характеристики діяльності підприємства і для ув'язки виробничої програми з фінансовими показниками визначається обсяг продукції у вартісному вираженні.
Обсяг продукції у вартісному виразі визначається за показниками товарної реалізованої, валової і нормативної чистої продукції, базою показників є товарна продукція.
Товарна продукція – продукція підприємства, виготовлена за певний період і призначена для реалізації на сторону.
До складу товарної продукції підприємства включається: готові вироби; запасні частини, напівфабрикати свого виробництва і продукція допоміжних цехів поставляються на сторону; роботи промислового характеру, виконувані на сторону і для промислових господарств свого підприємства (капітального будівництва, житлово-комунального господарства, підсобного с / г виробництва та ін.); капітальний ремонт і модернізація устаткування, виконання робітниками підприємства; тара, не включає в основну ціну виробу: роботи промислового характеру, пов'язані з освоєнням і впровадженням нової техніки.
Роботи та послуги непромислового характеру не включається до товарну продукцію, так як до них відносяться: капітальний ремонт будівель та споруд; послуги заводського транспорту, НДР та проектні роботи на бік; відпустку на бік покупної енергії, продукції непромислових господарств; реалізація відходів та ін.
Обсяг товарної продукції розраховуємо за формулою:
де Ці - цiнa 
-го виробу, грн.
Nі – випуск продукції і-го виробу, шт.
n - кiлькість виробів і-го виду.
Рі – вартість робіт і послуг на сторону, грн.
6 РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА 1 ГРН. ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Важливий узагальнюючий показник собівартості виготовленої продукції — витрати на гривню товарної продукції — дуже універсальний, тому що може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва та наочно показує прямий зв'язок між собівартістю й прибутком. На його рівень впливають об'єктивні та суб'єктивні, зовнішні та внутрішні фактори.
Витрати на 1 грн. товарної продукції розраховуються за формулою:
де СВТП – собівартість товарної продукції, грн.
Cобівартість товарної продукції в свою чергу розраховується:
7 ПРИБУТОК ВИРОБНИКА ПРОДУКЦІЇ
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.
Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.
Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:
— нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;
— розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;
—впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;
— зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);
— з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;
— зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;
— грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;
— вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.
Прибуток виробника продукції розраховуємо за формулою:
, грн.
Після виконання вказаних розрахунків мають бути зроблені необхідні висновки.
8 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА
Описати стратегію підвищення ефективності витрат підприємства. Визначити напрямки зменшення собівартості продукції.
Результат дослідження викласти у вигляді висновків і пропозицій. Обсяг розділу 1 -2 сторінки.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 194 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |