Читайте также:
|
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, назви підприємства куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.
Строк відрядження визначається керівником або його заступником але не може перевищувати 30 календарних днів.
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної робота. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.
Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Гранична норма добових витрат виражається в гривнях і має розмір 30 грн. в разі, якщо до рахунку на оплату житла не включено вартість харчування, відрядженому можуть бути виплачені добові витрати і відповідно віднесені до валових витрат при відрядженнях в межах України.
Видача готівки підзвіт здійснюється з кас підприємств за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше видані підзвіт суми.
Особи, які одержали готівку підзвіт (у тім числі на відрядження), зобов'язані подавати у встановлені терміни до бухгалтери підприємства або до централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівка, видана підзвіт на витрати на відрядження, але не витрачена, повинна бути повернена в касу підприємства не пізніше 3 робочих днів по закінченні відрядження, а видана на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини і металобрухту - 10 робочих днів з дня видачі її підзвіт, на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного дня після видачі її підзвіт і здана в касу банку не пізніше наступного дня.
Підзвітна особа зобов'язана подати у встановлені терміни керівникові підприємства (організації) Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт з доданням документів, які засвідчують правильність указаних у звіті грошових витрат.
Облік руху грошових коштів у підзвітних осіб здійснюється на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами”. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим.
Для відображення розрахунків з підзвітними особами в реєстрах журнапьно-ордерної форми обліку призначено журнал-ордер 3 Б с.г. та відомості аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами 3.2 с.г.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 74 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |