Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Розрахунок бюджету.

1. Метою може бути: стимулювання попиту; збільшення обсягів збуту; поліпшення іміджу підприємства та його продукції; забезпечення проникнення на ринок тощо.

Визначаючи мету, необхідно орієнтуватися на:

– наявні засоби (продукт – якість, ціна, упаковка, імідж; розподіл – прямий продаж, посередництво, оптова торгівля; реклама; пропаганда);

– можливі перешкоди (конкурентне середовище – споживачі (їх звички, цінності, спосіб життя, соціальний клас), конкуренти; розвиток у фірмі маркетингу);

– стан цільової аудиторії (від незнання до уваги, знання, переконання, купівлі).

– ринкову ситуацію:

– ринок (місткість, місцезнаходження, кількості та характеристик споживачів, рівня конкуренції тощо);

– товар (обсягів виробництва, рівня ринкової новизни, іміджу, популярності, характеристик упаковки, товарів-субститутів);

– система розподілу (наявних каналів розподілу, типів посередників, кваліфікацій та досвіду продавців тощо);

– комунікаційні системи (носіїв інформації, доступності, засобів та методів комунікації, її інтенсивності).

2. Виявлення цільової аудиторії, тобто реальних і потенційних споживачів продукції, а також тих, хто справляє вплив на прийняття рішень щодо купівлі товару. До них фірма звертатиметься зі своєю інформацією. Необхідно дізнатися більше про поведінку, характеристики, стиль життя, розпорядок дня цільової аудиторії. На цьому етапі визначається зворотна реакція цільової аудиторії.

3. Звернення. Опрацьовуючи звернення, вирішують такі питання: що саме сказати, як сказати, скільки разів сказати. Йдеться про зміст звернення, силу його впливу на споживача та графік його повідомлення цільовій аудиторії.

4. Вибір засобів поширення інформації. Вони поділяються на:

– особисті (власний торговельний персонал, незалежні особи – експерти, спеціалісти по цінах та ін., громадсько-побутовий канал – друзі, сусіди, колеги, члени сім’ї);

– безособові (засоби масової інформації – газети, журнали, телебачення, радіо тощо, заходи масового характеру – конференції урочистості, презентації тощо, спеціальне середовище – банки, біржі, виставки, консалтингові фірми тощо).

Визначають характеристики засобів масової інформації, аналізують ті риси, які можуть породити довіру чи привернути увагу цільової аудиторії (порядність, чесність, професіоналізм, привабливість тощо).

5. Вибір засобів впливу. До них належать реклама, пропаганда, стимулювання збуту та персональний продаж.

65. Складові мети маркетингових комунікацій

Метою може бути: стимулювання попиту; збільшення обсягів збуту; поліпшення іміджу підприємства та його продукції; забезпечення проникнення на ринок тощо.

Визначаючи мету, необхідно орієнтуватися на:

– наявні засоби (продукт – якість, ціна, упаковка, імідж; розподіл – прямий продаж, посередництво, оптова торгівля; реклама; пропаганда);

– можливі перешкоди (конкурентне середовище – споживачі (їх звички, цінності, спосіб життя, соціальний клас), конкуренти; розвиток у фірмі маркетингу);

– стан цільової аудиторії (від незнання до уваги, знання, переконання, купівлі).

– ринкову ситуацію:

– ринок (місткість, місцезнаходження, кількості та характеристик споживачів, рівня конкуренції тощо);

– товар (обсягів виробництва, рівня ринкової новизни, іміджу, популярності, характеристик упаковки, товарів-субститутів);

– система розподілу (наявних каналів розподілу, типів посередників, кваліфікацій та досвіду продавців тощо);

– комунікаційні системи (носіїв інформації, доступності, засобів та методів комунікації, її інтенсивності).

66.Особливості засобів впливу маркетингової комунікації. (таблиця)

До них належать реклама, пропаганда, стимулювання збуту та персональний продаж.

Таблиця 1

Особливості засобів впливу маркетингової комунікації

66.Особливості засобів впливу маркетингових комунікацій(таблиця)

Особливості засобів впливу маркетингової комунікації

67.Фактори,що визначають вибір засобів впливу

Основними факторами, які визначають вибір засобів впливу, є;

– тип суб’єкта цільового ринку;

– етап життєвого циклу продукції;

– характеристики товару, необхідний рівень додаткових послуг;

– послідовність та значущість прийняття рішень про купівлю;

– стратегія каналу розподілу;

– географічне розміщення споживачів тощо.

68.Порівняльні харектеристики реклами і персонального продажу(таблиця)

69.Сутність поняття "реклама".Класифікація реклами за її цілями(таблиця)

Основною складовою комунікативної політики є реклама.

Реклама – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і будь-який спосіб з метою прямого чи опосередкованого одержання прибутку.

Реклама – довільна платна форма не персональної презентації та просування товарів (послуг) через засоби масової інформації.

Дія реклами спрямована на створення й підтримування високого рівня популярності товару (послуги, ідеї тощо), позитивного іміджу самої фірми, а також належної уваги та зацікавленості споживачів, їхнього бажання діяти з метою придбати продукцію.

Для визначення участі фірми в рекламній діяльності з окремих напрямків необхідна ринкова та внутрішня інформація стосовно:

– ступеня насичення ринку товаром;

– етап життєвого циклу продукту;

– діяльності конкурентів;

– характеристик цільової групи;

– доступності і вартості носіїв реклами.

70.Алгоритм прийняття рішення щодо реклами

Для прийняття рішень щодо рекламування використовують спеціальний алгоритм. В залежності від ринкової та внутрішньої інформації розробляється рекламний процес:

Є різні підходи щодо суті рекламного процесу, а також алгоритму процесу рекламування.

71.Дані,на підставі яких складають графік рекламування

Графіки рекламування. Його складають на підставі таких даних:

– обертання (частоти появи на ринку нових товарів);

– регулярності (частоти купівлі товару);

– темпів забування товару покупцями;

– сезонності використання товару.

Графіки рекламування можуть бути стабільними або пульсуючими (характерні для сезонних товарів

72.Процес рекламування. Процес контролю та управління.

Процес рекламування.

1 Тестування реклами здійснюють опитуванням споживачів – ”метод портфеля”, анкетування, залучення кіно чи телебачення, а також із допомогою експертних чи фізіологічних методів.

2 Безпосереднє рекламування: повідомлення, трансляція, розповідь, розміщення, повідомлення.

Процес контролю та управління.

1 Оцінювання програми через визначення рівня досягнення поставлених цілей.

2 Внесення відповідних корективів.

73.Головні носії реклами,їх переваги та недоліки(таблиця)

74.Пропаганда та проблеми,які виникають при її проведенні

Пропаганда (публічність, гласність) – неособисте та неоплачуване фірмою, тобто некомерційне, стимулювання попиту на товар, послугу, ідею шляхом поширення важливих відомостей у пресі, радіо, телебаченні, сцені та інших заходах.

Пропаганда – організація громадської думки з метою забезпечення успішного функціонування підприємства, поліпшення його репутації.

Пропаганда є складовою частиною більш поширеного поняття “паблік рилейшинз” – взаємозв’язок з громадськістю.

Пропаганда здійснюється, як правило, через засоби масової інформації. Вона є однією з функцій маркетингу, яка сприяє встановленню й підтримуванню спілкування, взаєморозуміння та співпраці між підприємством і громадськістю. Вона включає розв’язання різних проблем, а саме: забезпечує керівництво підприємства інформацією про громадську думку і підтримує його в стані готовності до постійних змін; забезпечує діяльність керівництва підприємства в інтересах громадськості; утверджує відкрите спілкування фірми з громадськістю

У закликах, розмовах, повідомленнях ставиться акцент не на збільшення продажу, а вплив товару на підвищення добробуту, зручностей, на збереження навколишнього середовища, охорону здоров’я.