163. Формула для визначення курсу облігації (Ко) має такий вигляд:
Ко=С(1+nq)/(1+np)
де С - номінальна вартість облігації;
n - кількість років, що залишились до погашення облігації,
q - рівень відсоткової ставки по облігації,
р - рівень позичкового відсотка.
164.Брокер — це посередник, який сприяє здійсненню угод між заінтересованими сторонами — клієнтами фондової біржі. Брокери укладають угоди з доручення клієнта і його коштом, одержуючи за ці послуги від нього комісійну винагороду. Брокерами можуть бути як приватні особи, так і цілі організації (компанії, фірми). І ті, і ті, як правило, є членами фондової біржі. Брокер діє на підставі укладеної з клієнтом угоди (договору), в якій визначаються умови купівлі-продажу цінних паперів, можливі додаткові послуги брокера і розмір брокерської винагороди (у відсотках до суми угоди). В угоді обумовлюється характер роботи брокера, котрий може бути як повіреним, так і простим комісіонером. В обох випадках брокер — це професіональний учасник ринку цінних паперів. Брокер діє в межах визначеної його клієнтом суми. Він має право вибору цінних паперів (або вибору покупця, коли брокер бере участь у продажу) згідно з одержаним від клієнта наказом. Зі свого боку, клієнт має право будь-коли дати брокеру наказ про припинення виконання операції.
Іншим популярним біржовим посередником є дилер. На відміну від брокера він вкладає власний капітал під час укладення угоди і діє від свого імені. Дилерів характеризують також як принципалів, котрі виражають власну волю і власні інтереси. Їх основна діяльність — це перепродаж цінних паперів, а джерелом доходу є різниця між ціною продажу і ціною купівлі. Виступаючи як оператор біржового ринку, дилер оголошує ціну продажу і купівлі, максимальну й мінімальну кількість цінних паперів, що купуються і продаються, а також термін, протягом якого буде чинною оголошена ціна. Порівняно з брокером дилер ризикує більше, але більше може й виграти.
Брокери й дилери діють також і на позабіржовому ринку.
165. Спільні риси елементів кредитної системи:
1) вони є фінансовими посередниками;
1) вони своїми спільними діями мають можливість впливати на обсяг грошової масив обігу.
Розбіжностіміж елементами кредитної системи:
1) вони діють в різних секторах економіки;
2) вони виконують різні функції;
3) в кожного з них різна мета існування;
4) кожний з них має свої інструменти впливу на обсяг грошової маси в обігу.
166. Розбіжності між елементами кредитної системи:
5) вони діють в різних секторах економіки;
6) вони виконують різні функції;
7) в кожного з них різна мета існування;
кожний з них має свої інструменти впливу на обсяг грошової маси в обігу
167. Класифікаційні ознаки: Порядок створення, Характер спеціалізації, Територія діяльності, Розмір, Форма власності, Функції і характер виконуваних операцій,, Характер відносин, Ступінь впливу, Структура, Ступінь контролю, Конкурентоспроможність, Фінансовий стан.
168. Центральний банк виконує такі функції:
1) емісійна: центральному банку належить монопольне право емісії банкнот;
2) розробка та проведення державної грошово-кредитної політики;
3) “банк-банків”: центральний банк здійснює розрахунково-касове та кредитне обслуговування комерційних банків;
4) “домашній банк”: центральний банк здійснюєрозрахунково-касове та кредитне обслуговування держави;
5)центральний банк здійснює нагляд та контроль за діяльністюкомерційних банків;
6) центральний банк є представником інтересів держави в міжнародних відносинах;
7) центральний банк є зберігачем золотовалютних резервів держави.
169. Комерційні банки можна класифікувати за такими ознаками:
1) за формою власності:
• державні (в Україні - це Ощадбанк і Укрексімбанк);
• приватні: акціонерні, пайові, сутоприватні(банки, що належать одній особі).
2) за походженням капіталу:
- банки з вітчизняним капіталом;
- банки з участю іноземного капіталу;
- банки зстовідсотковим іноземним капіталом.
3) за набором виконуваних операцій:
- універсальні- банки, які виконують весь комплекс банківських операцій і послуг;
- спеціалізовані - спеціалізуються на певних напрямках діяльності або на обслуговуванні обмеженого кола клієнтів.
4) за територіальною ознакою:
• міжнародні – обслуговують клієнтів у різних країнах;
• національні – функціонують у межах однієї країни;
• локальні - обслуговують певний регіон країни.
5) за наявністю мережі філій:
• філіальні;
• безфіліальні.
170. Інвестиційні компанії - різновид фінансово-кредитних інститутів, поширених у західних країнах. Їх капітал утворюється на акціонерній (пайовій) основі шляхом акумуляції грошових коштів приватних інвесторів за допомогою емісії власних цінних паперів (зобов'язань). Сформований капітал вкладається в акції та облігації підприємств у своїй країні і за кордоном. Таким чином, інвестиційні компанії виступають посередником між позичальником та індивідуальним інвестором. Вони купують, зберігають і продають цінні папери з метою одержання прибутку на вкладений капітал.
Доходи, одержані у вигляді процентів та дивідендів, виключаючи адміністративно-господарські витрати, формують прибуток інвестиційних компаній, який розподіляється серед акціонерів (пайовиків). Прибуток, одержаний від підвищення біржового курсу цінних паперів, зараховується в резерв.
Залежно від методу формування пасивів інвестиційні компанії поділяються на дві основні групи — закритого та відкритого типу. Перші мають фіксований акціонерний капітал, їх акції котируються на ринку і не підлягають погашенню до моменту ліквідації компанії. Другим властивий капітал, що постійно змінюється, тобто їх акції (паї) вільно продаються та купуються учасниками компаній за цінами, які відповідають поточній ринковій вартості активів інвестиційної компанії. У продажну ціну такої акції (паю) включається додаткова надбавка, як правило, в розмірі 6-9%.
171. Фінансові компанії - кредитно-фінансові установи, які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів (споживчого, інвестиційного та ін.).
Фінансові компанії по кредитуванню продажу споживчих товарів тривалого користування з відстроченням платежу надають позички не безпосередньо споживачам, а купують їх зобов'язання у роздрібних торговцівта дилерів зі знижкою (як правило,7-10 %).
Фінансові компанії, які займаються обслуговуванням систем комерційного кредиту, надають аванси фірмам, що відвантажують товар, одержуючи при цьому право вимоги щодо боржника (покупця).
Існують фінансові компанії, що спеціалізуються на наданні дрібних позичок індивідуальним позичальникам під високий (лихварський) процент.
Ресурси фінансових компаній формуються за рахунок строкових депозитів (як правило, 3—6 місяців). Воші акумулюють грошові кошти промислових та торговельних фірм, деяких фінансових установ і меншою мірою населення. Фінансові компанії сплачують своїм вкладникам вищі проценти, ніж комерційні банки.
172. Статутний фонд (капітал) - кошти, що внесені акціонерами (пайовиками, засновниками) банку шляхом придбання його акцій. При обчисленні нормативів до суми статутного фонду (капіталу) не включається несплачена частка зареєстрованого статутного фонду (капіталу) та не включається сплачена, але не зареєстрована сума статутного фонду (капіталу). Розрізняють сплачений зареєстрований та несплачений зареєстрований статутний фонд (капітал).
Для реєстрації комерційного банку встановлюється мінімальний розмір статутного капіталу в сумі, яка еквівалентна 1-му млн. екю (євро).
Статутний фонд (капітал) комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку. Забороняється використовувати для формування статутного фонду (капіталу) бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Розмір статутного фонду (капіталу) визначається засновниками (акціонерами) банку, але не може бути меншим від розміру, встановленого НБУ.
173. Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді.внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:
- фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, або розпорядників капіталів, що інвестуються;
- випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо);
- купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;
- видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
- касове виконання державного бюджету;
- придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);
- купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;
- купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;
- довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;
- надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.
174. Вклад - це грошові кошти в готівковій та безготівковій формі (в іноземній або національній валюті), які передаються в банк їх власником для зберігання на певних умовах.
Вклади до запитання призначені для забезпечення поточних розрахунків. Вони розміщуються у комерційних банках на розрахункових і поточних рахунках і можуть бути в будь-який момент частково або повністю зняті або ж поповнені.
Строкові вклади - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках протягом встановленого терміну, який визначається при відкритті цих рахунків. Ці депозити призначені для заощадження коштів, їх збереження. По строкових депозитах виплачується вищий відсоток, ніж по вкладах до запитання, оскільки для банків вони зручніші для планування. Дострокове вилучення коштів з рахунків можливе за умови попереднього повідомлення, причому на клієнта накладаються санкції, відсотки за зберігання коштів не нараховуються взагалі або нараховуються за ставкою, аналогічною вкладам до запитання.
Диференціація відсотків за строковими вкладами залежить від терміну, виду депозиту, періоду повідомлення про дострокове вилучення коштів, попиту і пропозиції на грошовому ринку, потреби банку в ресурсах.
Строкові депозити оформлюються депозитною угодою, яка засвідчує право банку управляти залученими коштами та право клієнта отримати суми вкладу та відсотків по ньому в чітко обумовлений строк.
175. Активні операції — це операції з розміщення мобілізованих комерційним банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні фонди і товарно-матеріальні цінності. Отже, до активних операцій банків належать:
· операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;
· розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів;
· касові операції з приймання і видавання готівки;
· кредитні операції, пов’язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;
· інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації) на тривалий строк;
176. Початковим етапом процесу банківського кредитування є розгляд заявки на отримання кредиту. У цій заявці вказується цільове призначення кредиту; його сума; строк користування; дата погашення;техніко-економічне обґрунтування проекту, що кредитується.
Разом із заявою позичальник надає такі документи:
копію засновницького договору;
статут (копію);
картку з підписами відповідальних осіб;
фінансові документи за останній період часу (баланс, звіт про фінансові результати).
177.Фінансовий стан позичальника визначається його ліквідністю, рентабельністю, фінансовою стійкістю та діловою активністю
178. Застава майна клієнта — одна з поширених форм повернення банківського кредиту. Прийнятність товарно-матеріальних цінностей для застави визначається якістю цінностей та можливістю кредитора здійснювати контроль за їх збереженням. Критеріями якості товарно-матеріальних цінностей є: швидкість реалізації, відносна стабільність цін, тривалість зберігання тощо. Важливо не тільки визначити критерій якості, вибрати у відповідності до нього цінності, але й забезпечити їх зберігання. У зв’язку із цим найбільш надійним способом забезпечення збереження коштів є передача їх кредитору, тобто банку. Одночасно з цим до нього переходить зобов’язання належним чином утримувати та зберігати предмет застави, нести відповідальність за її втрату чи псування.
179. Пролонгація означає продовження терміну погашення позики після настання договірних строків погашення через фінансову неспроможність позичальника.
180. прострочений кредит -Строк кредиту закінчися
181. Інвестиційні операції комерційного банку пов'язані з такими ризиками:
кредитний ризик - це можливість того, що емітент цінного паперу не виконає своїх зобов'язань перед банком;
курсовий ризик - це можливість падіння курсів цінних паперів;
відсотковий ризик - це можливість того, що доходність інвестиційних операцій виявиться нижчою ніж доходність інших активних операцій;
ризик ліквідності - це можливість того, що банку не вдасться швидко продати цінні папери на ринку з метою виконання своїх зобов'язань перед вкладниками.
182. Кредитування є основним видом активних операцій комерційних банків. Конкретні сфери застосування банківського кредиту визначаються залежно від його цільового призначення та складу учасників кредитних правовідносин. Враховуючи особливості позичкових операцій комерційних банків, прийнято виділяти:
кредитування поточної діяльності підприємств, пов’язане із задоволенням їх потреб в оборотних коштах;
кредитування інвестиційної діяльності підприємств, призначене для збільшення основних фондів, реконструкції та розширення виробництва;
кредитування приватних осіб для задоволення різноманітних потреб споживчого характеру;
кредитування держави для покриття бюджетного дефіциту.
183. До послуг, пов'язаних з розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтів відносяться грошові перекази, видача чекових книжок, видача пластикових карток і т.п.
184. Банківські послуги за торгівлю валютою мають на меті: надання валюти клієнтам для забезпечення їх платежів і підтримання ліквідності у валюті; страхування ризиків знецінення коштів унаслідок зміни валютних курсів; отримання спекулятивного прибутку за рахунок зміни курсів валют.
185. Капітальні вкладення - це використання суспільством частини ВНП на відтворення основних фондів. По своїй формі вони виступають як сукупність витрат на придбання нових, а також технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих основних фондів виробничого і невиробничого характеру. Основними принципами фінансування капітальних вкладень є:
1)прямий характер;
2)планово-цільовий характер;
1) надання коштів по мірі виконання плану;
2) неперервність;
5) контроль за використанням грошових коштів
186.Кредитування капітальних вкладень здійснюється на таких же принципах на яких надаються інші кредити комерційних банків (поворотність,строковість, платність, забезпеченість, цільовий характер використання).
187. Валюта в широкому розумінні - це грошова одиниця будь-якої країни. В вузькому розумінні валюта - це грошова одиниця іноземної держави.
188. Національна валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міжнародними організаціями та політичними структурами. Вона юридично визначена законодавством з урахуванням норм міжнародного права.
Основні елементи цієї системи:
1. Національна валюта.
2. Склад, режим формування та режим використання золотовалютних резервів.
3. Валютний паритет та режим курсу національної валюти.
4. Режим функціонування національної валюти та характер валютних обмежень.
5. Форми та організація валютних розрахунків.
6. Статус національних установ, які регулюють валютні відносини.
189. Міжнародна(регіональна) валютна система - це договірна форма організації валютних відносин між групою країн.
Елементи цієї системи:
1. Міжнародна розрахункова одиниця.
2. Міжнародні валютні фонди та резерви.
3. Узгоджений режим регулювання валютних курсів.
4. Міжнародні кредитно-розрахункові організації.
190.Світова валютна система - це спеціально розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма організації валютних відносин між всіма чи значною частиною країн світу.
Основні елементи системи:
1. Форми міжнародних засобів обігу та платежу (євро, СДР).
СДР- міжнародна грошова одиниця (умовна), яка введена Міжнародним Валютним Фондом. В межах свого ліміту кожна країна може купувати потрібну їй валюту у інших членів валютного фонду, розраховуючись за цю валюту СДР.
2. Узаконений режим валютних паритетів та курсів.
3. Уніфіковані форми і правила міжнародних розрахунків.
4. Умови взаємної конвертованості валют.
5. Статус міжнародних валютно-кредитних організацій.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 90 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |