Читайте также:
|
10.2.1. Як розрахунковий варіант аварії для визначення критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому в горінні пилоповітряної суміші бере участь найбільша кількість речовин або матеріалів, які є найбільш небезпечні щодо наслідків такого горіння.
10.2.2. Кількість речовин, які потрапили до приміщення з установки і можуть утворювати горючі пилоповітряні суміші, визначають, виходячи з того, що в момент розрахункової аварії відбулася планова (ремонтні роботи) або раптова розгерметизація одного з технологічних апаратів, за якої відбулося аварійне викидання до навколишнього середовища пилу, який обертався в апараті.
10.2.3. Розрахункову масу пилу, що надійшов до навколишнього простору у разі розрахункової аварії, визначають за формулою:
mр = m зв + m ав, (42)
де mр - розрахункова маса горючого пилу, який надійшов до навколишнього простору, кг;
mзв - розрахункова маса пилу, який перейшов у стан аерозолю, кг;
mав - розрахункова маса пилу, який надійшов в результаті аварійної ситуації, кг.
10.2.4. Величина mзв визначається за формулою:
mзв=Кг × Квп × m п, (43)
де К г - частка горючого пилу в загальній масі відкладень пилу;
Квп - частка відкладеного поблизу апарата пилу, який здатен перейти у стан аерозолю в результаті аварійної ситуації. У разі відсутності експериментальних даних про величину Квп допускається приймати Квп = 0,9;
m п - маса пилу, який відклався поблизу апарата до моменту аварії, кг.
10.2.5. Величина mав визначається за формулою:
mав= (m ап+ q × τ)× К п, (44)
де mа п – маса горючого пилу, що потрапляє до навколишнього простору у разі розгерметизації технологічного апарата, кг, у разі відсутності обмежуючих викид пилу інженерних пристроїв слід вважати, що у момент розрахункової аварії відбувається аварійне викидання у навколишній простір усього пилу, який знаходився в апараті;
q- витрата, з якою продовжується надходження пилоподібних речовин до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх перекривання, кг×с-1;
τ - розрахунковий час перекривання, с, який визначається у кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, слід приймати таким, що дорівнює часу спрацьовування системи автоматики, якщо ймовірність її відмовлення не перевищує 0,000001 на рік або забезпечується резервування її елементів (але не більше 120 с); 120 с, у разі якщо ймовірність відмовлення системи автоматики перевищує 0,000001 на рік і не забезпечується резервування її елементів; 300 с у разі ручного перекривання;
К п- коефіцієнт пилення, який представляє собою відношення маси пилу у стані аерозолю до всієї маси пилу, який вийшов з апарата. У разі відсутності експериментальних даних щодо значення К п допускається приймати його: 0,5 - для пилу з дисперсністю не менше 350 мкм; 1,0 - для пилу з дисперсністю менше 350 мкм.
10.2.6. Надлишковий тиск DР для горючого пилу розраховується у такий спосіб:
визначають приведену масу горючого пилу m п р , кг, за формулою:
m пр= m × Z × H т/ H то, (45)
де m - маса горючого пилу, який надійшов в результаті аварії до навколишнього простору, кг;
Z - коефіцієнт участі пилу в горінні, значення якого допускається приймати рівним 0,1. В окремих обґрунтованих випадках величина Z може бути знижена, але не менше ніж до 0,02;
H т - теплота згоряння пилу, Дж×кг-1;
H то - константа, яка приймається рівною 4,6×106 Дж×кг-1;
обчислюють розрахунковий надлишковий тиск DР, кПа, за формулою:
D Р = Ро (0,8 m пр0,33/ r +3 m пр0,66/ r 2+5 m пр/ r 3), (46)
де r - відстань від центру пилоповітряної хмари, м. Допускається вимірювати величину r від геометричного центру технологічної установки;
Ро - атмосферний тиск, кПа.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 73 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |