Читайте также:
|
10.3.1. Інтенсивність теплового випромінювання розраховують для двох випадків пожежі (або для того з них, який може бути реалізований у даній технологічній установці):
пожежа розливів ЛЗР, ГР або горіння твердих горючих матеріалів (включаючи горіння пилу);
“вогняна куля” - великомасштабне дифузійне горіння, що реалізується у разі розриву резервуара з горючою рідиною або газом під тиском із займанням вмісту резервуара.
Якщо можлива реалізація обох варіантів, то під час оцінки значень критерію пожежної небезпеки, враховується найбільша з двох значень інтенсивності теплового випромінювання.
10.3.2. Інтенсивність теплового випромінювання q, кВт×м-2, для пожежі розливу рідини або при горінні твердих матеріалів обчислюють за формулою:
q = Еf∙Fq × ψ, (47)
де Еf - середньоповерхнева густина теплового потоку випромінювання полум'я, кВт×м-2;
Fq - кутовий коефіцієнт опромінення;
ψ - коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу.
Значення Еf приймається на основі наявних експериментальних даних. Для деяких рідких вуглеводневих палив зазначені дані наведені у таблиці 8.
У разі відсутності даних допускається приймати величину Еf рівною: 100 кВт×м-2 для ЗВГ; 40 кВт×м-2 для нафтопродуктів; 40 кВт×м-2 для твердих матеріалів.
Таблиця 8. - Середньоповерхнева густина теплового випромінювання полум'я залежно від діаметра вогнища і питома масова швидкість вигоряння для деяких видів рідкого вуглеводневого палива
| Паливо | Еf, кВт × м-2 | Мν , КГ×М-2×с-1 | ||||
| d = 10 м | d = 20 м | d = 30 м | d = 40 м | d = 50 м | ||
| ЗВГ (Метан) | 0,08 | |||||
| ЗВГ (Пропан-бутан) | 0,10 | |||||
| Бензин | 0,06 | |||||
| Дизельне паливо | 0,04 | |||||
| Нафта | 0,04 |
Примітка. Для діаметрів вогнищ менше 10 м або більше 50 м слід приймати величину Е f таку ж, як і для вогнищ діаметром 10 м і 50 м відповідно
Розраховують ефективний діаметр розливу d, м, за формулою:
(48)
де F - площа розливу, м2.
Обчислюють висоту полум'я Н, м, за формулою:
, (49)
де Мv - питома масова швидкість вигоряння палива, кг×м-2×с-1;
ρп - густина навколишнього повітря, кг×м-3;
g = 9,81 м×с-2 - прискорення вільного падіння.
Визначають кутовий коефіцієнт опромінення F q за формулами:
(50)
де Fв, Fг - фактори опромінення для вертикальної і горизонтальної площадок відповідно, які визначаються за допомогою нижченаведених формул:
, (51)
, (52)
А =(h 2+ S 2+1)/(2× S), (53)
B =(1+ S 2)/(2× S), (54)
S =2 r / d, (55)
h =2 H / d, (56)
де r - відстань від геометричного центра розливу до об'єкта, що опромінюється, м.
Визначають коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу за формулою:
ψ = ехр [-7,0×10-4×(r -0,5 d)]. (57)
10.3.3. Інтенсивність теплового випромінювання q, кВт×м-2, для “вогняної кулі” обчислюють за формулою (49).
Величину Еf визначають на основі наявних експериментальних даних. Допускається приймати Еf рівною 450 кВт×м-2.
Значення Fq обчислюють за формулою:
(58)
де Н - висота центра “вогняної кулі”, м;
Ds - ефективний діаметр “вогняної кулі”, м;
r - відстань від об'єкта, що опромінюється, до точки на поверхні землі безпосередньо під центром “вогняної кулі”, м.
Ефективний діаметр “вогняної кулі” Ds, м, визначають за формулою:
D s=5,33 m 0,327, (59)
де m - маса горючої речовини, кг.
Значення Н визначають у ході спеціальних досліджень. Допускається приймати величину Н рівною Ds /2.
Час існування “вогняної кулі” t s, с, визначають за формулою:
t s=0,92 m 0,303. (60)
Коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу ψ розраховують за формулою:
. (61)
ДОДАТОК
до Норм визначення
категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Рекомендований
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 69 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |