Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Загальні положення

ДОДАТКИ

ПРОГРАМА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ З БЕЗПЕКИ В АВІАЦІЙНИХ СУБЄКТАХ

Загальні положення

1.1. Ця Програма розроблена на підставі вимог Повітряного кодексу України, Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації України, стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і Європейської конференції цивільної авіації з метою приведення у відповідність до вимог міжнародних стандартів якості виконання службових обов'язків персоналом служб авіаційної безпеки для належного забезпечення захисту авіаційних суб’єктів цивільної авіації від актів незаконного втручання.

Програма визначає вимоги і рекомендації щодо критеріїв підбору, прав і обов'язків інспекторського складу з авіаційної безпеки, а також створює механізм контролю якості роботи персоналу служб авіаційної безпеки, інших суб’єктів авіаційної діяльності шляхом проведення інспекцій, сертифікацій, перевірок, ситуаційних експериментів і розслідувань.

Програма є обов'язковою як для інспекторського складу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, так і для інших юридичних осіб, які здійснюють контроль за підбором, підготовкою і роботою інспекторського персоналу служб авіаційної безпеки в авіаційних суб’єктах, зареєстрованих на території України, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості.

Програма передбачає здійснення контролю якості з авіаційної безпеки як з боку Державіаслужби на підставі цієї Програми, так і з боку інспекторського складу авіаційних суб’єктів на підставі власної Програми контролю якості із забезпечення вимог власної програми авіаційної безпеки.

1.2. Нормативні посилання

Під час розроблення цієї Програми використовувалися такі нормативно-правові акти:

• Повітряний кодекс України;
• Закон України „Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації”;
• Правила сертифікації експлуатантів, затверджені наказом Державіаслужби від 20.09.2005 № 684 та зареєстровані в Мін’юсті України 22 грудня 2005 року за № 1545/11825;
• Правила сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні, затверджені наказом Державіаслужби від 16.06.06 № 397 та зареєстровані в Мін’юсті України 16 червня 2006 року за № 716/12590;
• Правила сертифікації цивільних аеродромів України, затверджені наказом Державіаслужби від 25.10.2005 № 796 та зареєстровані в Мін’юсті України 10 грудня 2005 року за № 1357/11637;
• Правила сертифікації аеропортів, затверджені наказом Державіаслужби від 13.06.06 № 407 та зареєстровані в Мін’юсті України 23 червня 2006
• № 740/12614;
• Керівництво з процедур сертифікації суб’єктів комерційного обслуговування в аеропортах, затверджені наказом Державіаслужби
• від 20.12.2004 № 232;
• Положення про порядок видачі свідоцтва відповідності на технічні засоби забезпечення безпеки цивільної авіації, затверджене наказом Державного департаменту авіаційного транспорту від 09.07.2003 № 346;
• Програма підготовки авіаційного персоналу в галузі авіаційної безпеки, затверджена наказом Мінтрансу України від 17.02.2003 № 109 та зареєстрована в Мін’юсті України 17 квітня 2003 року за № 310/7631;
• Інструкція про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України, затверджена наказом Державіаслужби від 05.06.2006 № 399 та зареєстрована в Мін’юсті України 16 червня 2006 року за № 718/12592;
• наказ Мінтрансу України від 20.12.2000 № 721 „Про виконання Указу Президента України від 18 жовтня 2000 року № 1143/2000”;
• ДСТУ 3418 – 96 Вимоги до аудиторів і порядок атестації;
• Додаток 17 (Поправка № 11, липень 2006) “Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання” до Конвенції про міжнародну організацію цивільної авіації (Чикаго, 1944);
• Додаток 9 „Спрощення формальностей” (11-е видання, липень 2002) до Конвенції про міжнародну організацію цивільної авіації (Чикаго, 1944);
• Dос 8973. ДСК. Керівництво з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання (6-е видання, 2002);
• Dос 30. Частина ІІ „Безпека. Політика країн - членів Європейської конференції цивільної авіації в галузі авіаційної безпеки” (11-е видання, липень 2003);
• Dос 9734-AN/959. Частина А „Керівництво з організації контролю за забезпеченням безпеки польотів”.

1.3. Визначення та скорочення

1.3.1 Визначення:

авіаційний персонал – особовий склад авіаційного підприємства, організації, підрозділу, командно - керівний склад, що складається з авіаційних спеціалістів за професійною ознакою;

анулювання сертифіката – офіційна процедура, за результатами якої Сертифікат служби авіаційної безпеки визначається недійсним через її неспроможність забезпечувати стандартизований рівень авіаційної безпеки відповідно до встановлених вимог (відновлення сертифіката проводиться за тими процедурами, що передбачені при отриманні сертифіката вперше);

атестація – процедура перевірки та оцінки можливостей фізичної особи виконувати роботи з відповідних спеціалізацій;

вторинний пакет документів – організаційно-розпорядчі документи доказової бази з АБ, що подаються до розгляду під час перевірки;

Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба) -єспеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державного нагляду за забезпеченням авіаційної безпеки авіації;

додаток до сертифіката – документ, у якому обумовлені права та обмеження. Використовується для доповнення його загальних положень і не діє окремо без Сертифіката;

доказова документація - документація, що містить об’єктивну доказову інформацію з відповідності встановленим вимогам із забезпечення АБ;

заявка – офіційне звернення Заявника у відповідній письмовій формі до Державіаслужби для одержання чи продовження дії Сертифіката або внесення змін в додаток до Сертифіката;

заявник – це авіаційний суб’єкт (аеропорт, аеродром, експлуатант) в особі керівника, який у встановленому порядку подав Заявку на отримання сертифіката відповідності на конкретний вид або види аеропортової діяльності;

звіт перевірки – документ, що визначає стан відповідності заходів безпеки встановленим вимогам у сфері забезпечення авіаційної безпеки;

інспектор авіаційної безпеки - висококваліфікований працівник Державіаслужби, якому надані відповідні повноваження з інспекції (перевірки) авіапідприємства із забезпечення стандартизованого рівня авіаційної безпеки і який має відповідне посвідчення Державіаслужби;

інструкція -нормативно-правовий акт, що встановлює порядок застосування актів законодавства, прийнятих органами державної влади, або власних актів;

комплексна перевірка – це перевірка діючих стандартів, правил і процедур АБ з визначення слабких (уразливих) місць з метою внесення змін, доповнень до існуючої системи забезпечення АБ;

ліцензія (дозвіл) – документ, оформлений у встановленому порядку, що видається будь-якій фізичній або юридичній особі на право здійснення авіаційної діяльності;

міжсертифікаційна перевірка -це перевірка служби авіаційної безпеки, яка здійснюється, у разі потреби, повноважним органом сертифікації у зазначений період між сертифікаційними процедурами з метою визначення здатності заявника виконувати дії в заявленій сфері діяльності у відповідності до чинного законодавства;

обліковий журнал – зброшурована, пронумерована та скріплена печаткою книга, яка містить достатню інформацію про інспектора авіаційної безпеки та разом з її копією на магнітному носії постійно зберігається в Державіаслужбі;

особова карта інспектора – документ, який вміщуєінформацію про інспектора (прізвище, місце роботи, відомості про кваліфікацію, освіту, домашню адресу, контактні телефони та інше);

первинний пакет документів – організаційно - розпорядчі, нормативні документи, що подаються перед перевіркою для розгляду разом із заявкою;

планова перевірка – процедура визначення відповідності одного або декількох аспектів програми авіаційної безпеки авіаційного суб’єкту вимогам Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації;

позапланова перевірка – процедура перевірки умінь та навичок персоналу служби авіаційної безпеки діяти в кризових або нестандартних умовах;

посвідчення інспектора авіаційної безпеки – документ, що засвідчує персону і визначає її статус інспектора;

Свідоцтво (сертифікат) відповідності експлуатанта - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал, відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством;

сертифікаційна перевірка – це процедура, за допомогою якої визнаний у встановленому порядку орган документально засвідчує відповідність системи якості із забезпечення авіаційної безпеки встановленим законодавством вимогам;

Сертифікат служби авіаційної безпеки -юридичнийдокумент, оформлений у встановленому порядку, який видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державного нагляду за забезпеченням авіаційної безпеки авіації і підтверджує здатність авіаційного суб’єкта забезпечувати стандартизований рівень авіаційної безпеки;

ситуаційний експеримент – процедура з проведення голосної або не гласної перевірки одного із заходів забезпечення авіаційної безпеки, за якою імітується спроба скоєння акту незаконного втручання.

Терміни „авіаційне підприємство”, „аеропорт (аеродром)”, „експлуатант” визначаються далі як „авіаційний суб’єкт”.

У Програмі мають значення інші терміни, визначені в Державної програмі авіаційної безпеки цивільної авіації.

1.3.2. Скорочення

У цій Програмі скорочення мають такі значення: