Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зовнішні та внутрішні передумови, що визначають необхідність розробки програм підвищення конкурентоспроможності

Зовнішні передумови (формують зовнішній контекст, в якому діє підприємство):

· опосередкованого впливу:

Ø економічні (виникнення нових товарних ринків, підвищення вимог до якості продукції, загострення конкуренції, завершення життєвого циклу продукції, активна інвестиційна політика);

Ø науково-технічні (швидкий науково-технічний розвиток, поява нових технологій, поява нових товарів-замінників, підвищення вимог до сертифікації продукції в галузі);

Ø політико-правові (сприятлива для розвитку галузі політика органів влади, захист вітчизняного виробника, законодавчі обмеження);

Ø соціальні (демографічна ситуація, зміна потреб і купівельної спроможності споживачів, наявність кваліфікованої робочої сили) тощо.

· безпосереднього впливу (проміжне середовище підприємства). Ця група передумов описує вплив зацікавлених сторін програми (проекту) – окремих зовнішніх осіб чи організацій, які залучені до програми (проекту), а також тих, чиї інтереси можуть позитивно чи негативно вплинути на успішну їх реалізацію: бізнес-партнери, клієнти (замовники), постачальники, інвестори, підрядники, кредитори, регулятивні органи.

Від них вимагається чітке розуміння ситуації, в якій знаходиться підприємство, уявлення про майбутні зміни, яких воно прагне досягти, згода і готовність до цих змін та гарантії підтримки.

Внутрішні передумови ( охоплюють основні внутрішні функціональні сфери ):

· організаційно-управлінські:

- спроможність організації застосувати стратегічну діяльність, спираючись на постійний організаційний розвиток;

- усвідомлення менеджментом необхідності впровадження програми підвищення конкурентоспроможності та її підтримка вищим керівництвом;

- економічне обґрунтування доцільності й оцінка можливості здійснення змін (готовності підприємства до впровадження програми);

- наявність або виокремлення центрів прийняття рішень, децентралізація управління;

- готовність змінити стиль мислення і роботи;

- використання найпростіших і найконкретніших організаційних рішень;

· техніко-технологічні:

- відповідне коло наявних технологій,

- знання новітніх технологій;

- великий науковий потенціал;

- достатній рівень технічної підготовки виробництва;

- ґрунтовна конструкторська підготовка (у т.ч. прискіплива економічна оцінка конструкції виробу);

- достатньо розвинені та доступні інформаційні технології;

· фінансові:

- наявність достатньої кількості власних та/або залучених коштів на впровадження нових розробок;

- фінансова стабільність та наявність надійних фінансових партнерів;

· кадрові:

- активна участь персоналу в програмі;

- компетентність і професіоналізм;

- готовність до змін, гнучкість та цілісність бачення проблем;

- навчання персоналу методам діяльності в умовах організаційних змін;

- психологічна підготовка персоналу до майбутніх змін на підприємстві, гнучка система мотивації;

- стрімке реагування на опір організаційним змінам та запобігання виникненню організаційних конфліктів;

-розробка діаграми відповідальності і повноважень в межах кожного операційного блоку для документування ролей і розподілу відповідальності в процесі реалізації програми нововведень