Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Статичний розрахунок другорядної балки.

Однопролітну розрізну другорядну балку розглядають завантаженою погонним постійним навантаженням по всіх прольотах і всіма можливими варіантами (схемами) завантажень окремих прольотів змінним навантаженням. Розрахункова схема балки за однією із схем навантаження наведена на рис. 3.2а. При різноманітних схемах завантаження нерозрізної балки змінним навантаженням в її перерізах виникають найбільші і найменші внутрішні зусилля – моменти М та поперечні сили Q, а епюри цих зусиль носять огинаючий характер (рис. 3.2б,в). При цьому чим більше співвідношення змінного навантаження до постійного v/g, тим більшими виникають від’ємні прольотні моменти. Характер епюр і величини внутрішніх зусиль обчислюють з урахуванням пластичної роботи залізобетону.

Рис. 3.2. Розрахункова схема другорядної балки (а) та огинаюча епюра моментів М (б)

та поперечних сил Q (в)

Таким чином, розрахункові граничній моменти в трипрольотній балці:

– в крайніх прольотах:

;

– на першій від краю опорі В:

;

Від’ємні пролітні моменти на віддалі 0,2 l_ef,2 від опори В вправо та. від опори С вліво. обчислюємо за рекомендаціями [7], рис. 6.91, табл. 6.29 за формулою, зокрема,:

М₆ =β ₆ql_ef,2 ²,

де β ₆ – від’ємний коефіцієнт за табл. 6.29 [7] залежно від співвідношення змінного навантаження до постійного v/g. В нашому випадку, якщо v= 7,66кН/м g =7,00 кН/м,

.

При цьому за табл. 6.29 [7] коефіцієнт β ₆ =–0,021,а значення від’ємного прольотного моменту, якщо q =14,66 кН/м:

М₆ =β ₆ql_ef,2 ²= – 0,021·14,66·6,00² = – 11,08кНм.

Поперечні сили, що виникають в балці:

–на крайній опорі

Q_A =0,4 q (l_ef,1 –0,5 c_sb)=0,4·14,66(5,95–0,5·0,25)=34,16 кН;

– на другій від краю опорі зліва:

Q_B,left =0,6 ql_ef,1 =0,6·14,66·5,95=52,33 кН;

– на другій від краю опорі справа:

Q_B,right =0,5 ql_ef,2 =0,5·14,66·6,00=43,98 кН.

Огинаючі епюри моментів М (кНм) і поперечних сил Q (кН) подані на рис. 3.2.