|
Читайте также: |
Пронос є клінічним проявом багатьох захворювань і інтоксикацій (дизентерії, холери, туберкульозу, септичних процесів, отруєнь миш’яком, солями важких металів). Нерідко причиною його можуть бути недостатня секреторна функція шлунка (ахілія), підшлункової залози, захворювання ендокринних залоз.
Усунення проносу при цих захворюваннях базується на точному діагнозі, раціональному харчуванні і науково обґрунтованому підборі лікарських препаратів. При наявності проносу у хворих з недостатньою секреторною функцією шлунка або підшлункової залози слід застосовувати препарати замінної терапії (пепсин, шлунковий сік натуральний, панкреатин). У тих випадках, коли причиною проносу є інфекційне захворювання слід використовувати специфічні антибактеріальні засоби.
Крім цих засобів, при наявності у хворих проносу застосовують:
1. В’яжучі препарати – вісмуту нітрат основний, настої трави звіробою (Herba Hyperici), плоди чорниць (Fructus Myrtili), кореневище перстачу (Rhizoma Formentillae) та інші.
2. Обволікаючі засоби (крохмаль, насіння льону, алтейний корінь).
- Mucilago Amyli
- Radix Althaeae
- Sirupus Althaeae
- Semen Zini
Як протипроносний засіб при діареї неінфекційного походження застосовують лоперамід або
імодіум (Loperamide) (Imodium) – капс. 0,002.
За хімічною будовою він близький до наркотичного анальгетика фентанілу, але не має анальгезуючої дії, не викликає лікарської залежності. Імодіум активно гальмує перистальтику кишечника, у зв’язку з чим застосовується як симптоматичний засіб при гострій та хронічній діареї.
При тривалому застосуванні препарату можливі закреп, нудота головокружіння.
Не рекомендують призначати лоперамід разом з атропіном і іншими холіноблокаторами (взаємне підсилення ефекту).
Вітроuінні засоби – здійснюють відходження газів із кишківника, послаблюючи тим самим біль і розпирання у животі (метеоризм). Традиційними вітрогінними засобами є плоди тмину, фенхелю. Із ефірного масла плодів фенхеля готують укропну воду (Aqua Foeniculi). Застосовують збір вітрогінний (Spesies carminative), в склад якого входять листя м’яти, плоди фенхеля, кореневище валеріани.
Вітрогінний ефект мають харчові ароматичні трави: петрушка, салера, кріп, чебрець, полин та інші, а також кожура цитрусових.
Всі перелічені речовини, що містять ефірні олії, виявляють пригнічувальний вплив на мікрофлору кишечника, стимулюють його рухову активність, збільшують секрецію жовчі і травних залоз. А в додаток цього ефірні олії покращують кровообіг, тонізують нервову систему.
Чорнослив, вишня, абрикоси, інжир, курага, морква, буряк, цибуля, часник сприяють регулюванню стільця і травлення.
Таким чином можна сказати, що вітрогінний ефект і зменшення метеоризму відбувається за рахунок синергізму багатьох фізіологічних механізмів.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 107 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |